https://drive.google.com/file/d/11rLUyiMJIVO3irJOhHqjhGHQL_k83upp/view?usp=sharing
За щи́ру ува́гу, за по́шук ухвал,
За те́, що не ки́нув, а по́руч стоя́в,
При́йміть цю подя́ку – як се́рця зізна́ння,
Що в не́ї свій час і свій по́гляд вкла́в
Коли́ вже здає́ться, що ні́хто не чу́є,
Що го́лос наро́ду зника́є у тьмі́,
Є то́й, хто ува́жно й з любо́в'ю керу́є,
Хто ба́чить свій обов'я́зок у житті́.
За щи́ру ува́гу, за по́шук ухвал,
За те́, що не ки́нув, а по́руч стоя́в,
При́йміть цю подя́ку – як се́рця зізна́ння,
Що в не́ї свій час і свій по́гляд вкла́в.
Ви зна́єте бо́лі й триво́ги прости́х,
Ви зна́єте ва́гу тя́жки́х всіх тут кро́ків
І пра́ця у ві́дповідь ли́не до всіх,
Дару́ючи си́лу і ві́чність тих ро́ків.
За щи́ру ува́гу, за по́шук ухвал,
За те́, що не ки́нув, а по́руч стоя́в,
При́йміть цю подя́ку – як се́рця зізна́ння,
Що в не́ї свій час і свій по́гляд вкла́в
Ваш же́ст – не форм́альність, а до́брий вже знак,
Що на́ш наро́д не зали́шився сам,
Що сві́тло проби́лось крізь те́мну імлу́,
І дові́ру відда́ли ви на́шим всім пра́вам.
За щи́ру ува́гу, за по́шук ухвал,
За те́, що не ки́нув, а по́руч стоя́в,
При́йміть цю подя́ку – як се́рця зізна́ння,
Що в не́ї свій час і свій по́гляд вкла́в
