Тема тренінгу: «Раціональна та ірраціональна профорієнтація».
Мета – допомога старшокласникам у виборі подальшого професійного шляху.
Задачі:
розширити уявлення учнів про світ професій, актуалізувати знання учнів про переваги, недоліки, значення і особливості різних професій;
сприяти емоційно-інтуїтивній оцінці старшокласниками професій різної спрямованості, визначенню із бажаними і небажаними професіями на ірраціонально-чуттєвому рівні;
підвищити готовність учасників виділяти пріоритети при плануванні своїх життєвих і професійних перспектив, готовність співвідносити свої професійні цілі і можливості, очікування від професії та реальні перспективи задля досягнення усвідомленого вибору.
Міні-програма тренінгу охоплює 3 заняття по 60-90 хвилин кожне. Заняття можуть проводитись як з цілим класом, так і зі стандартними тренінговими підгрупами.
Заняття №1
Тема: світ професій.
Мета: знайомство, конкретизація уявлень про тренінгову форму роботи та очікувань від занять, узгодження правил роботи, актуалізація і розширення уявлень про різноманітність і сутнісні характеристики професій.
Тривалість: 60-70 хвилин.
Хід заняття:
Знайомство
Вправа «Якби я був…»
Мета: надання іншим учасникам групи об’єктивну та суб’єктивну інформацію про себе, включення учасників групи у творчу тренінгову роботу, налаштування на саморозкриття
Час: 5-10 хвилин.
Кожен учасник спочатку називає своє ім’я задля знайомства з тренером, а потім описати свою особистість на емоційно-інтуїтивному рівні, використовуючи формулу «якби я був (-ла) …, то…», наприклад, «якби я була дорогоцінним каменем, то…», «якби я був кораблем, то…». Учасникам пропонується висловити себе через порівняння із квітами, тваринами чи птахами, часом доби або порою року, погодою, напоєм, жанром літератури чи музики, прикрасами тощо. Метафори повідомляються на початку вправи, на пошук відповідних асоціацій для вираження унікальності своєї особистості дається одна-дві хвилини, після чого учасники висловлюються по колу.
Конкретизація уявлень про тренінгову форму роботи
Час: 3-5 хвилин.
Загалом тренінг – це особлива форма навчання, під час якої людина максимально оволодіває новими знаннями, отримує нові навички, переглядає власні цінності та пріоритети, коригує, удосконалює та розвиває певні якості та властивості своєї особистості, обирає для себе такі форми та методи поведінки, які відповідають саме її ситуації та індивідуальності. Тренінг – це не шкільні уроки, це вільна форма роботи, де немає оцінок і зауважень, ми нічого не будемо конспектувати і розв’язувати. Діяльність тренінгової групи під час заняття спрямовує тренер, однак всі учасники групи рівні, ми разом працюємо для досягнення мети і здобуття позитивного результату, тому не бійтеся бути активними та ініціативними.
Прийняття правил
Час: 5 хвилин.
Основні правила:
• Цінувати час
Перше наше правило – Цінувати час. За досить короткий час нам доведеться розглянути досить складні проблеми, тому давайте приймемо це правило, яке зобов’язує нас бути уважними, не відволікатися від запропонованої теми обговорення, намагатися укластися у відведений для кожної вправи час. Група погоджується з цим правилом?
• Говорити по черзі
Наступне правило – це правило ввічливості, яке допоможе нам виконати наше перше правило – берегти час. Отже, пропоную правило – говорити по черзі, не перебиваючи одне одного. Група погоджується з цим правилом?
• «Тут і тепер»
Одне з найважливіших наших правил – говорити лише про те, що відчувається саме тут і зараз, про актуальний стан та переживання, або ж згадувати лише ті випадки з минулого, які актуальні з огляду теми і проблеми тренінгу.
• Говорити тільки від свого імені
Давайте приймемо правило говорити тільки від свого імені: «Я думаю…, я так вважаю…, на мій погляд…». Будемо вважати порушенням висловлення типу: «Всі так думають…, так всіма/ скрізь заведено…, всі так вважають…, всі жінки такі…, всі чоловіки так чинять…, так завжди було/ не було…» і тому подібні. Якщо наводиться інформація, отримана з певних джерел (книг, статей, повідомлень ЗМІ), то потрібно зазначити це джерело. Група погоджується з цим правилом?
• Бути позитивними до себе та до інших (Бути +)
Наступне наше правило – Правило “плюс”. Давайте домовимося висловлювати позитивні ідеї і пропонувати позитивні дії, шанувати себе й інших. Це правило можна ще назвати Правилом напівповної, а не напівпорожньої склянки. Це коли дві людини тримають дві однакові посудини, наповнені до половини рідиною. Але одна людина скаже: «Як все жахливо. Моя склянка наполовину порожня…» – і далі буде розповідати про складність, розмір проблеми, про недосконалість законів і самого життя. А інша скаже: «Прекрасно! Адже моя склянка до половини повна!» – і потім, крім розуміння проблеми, буде шукати вихід з неї, пропонувати нові, нестандартні рішення, робити власні реальні кроки. Тому пропоную вважати нашу «склянку» напівповною. Група погоджується з цим правилом?
• Правило додавання (Я + Ти + Ми)
Давайте приймемо правило Додавання, тобто правило уваги і поваги до всіх присутніх. Мова іде про толерантність, повагу до чужих думок і висловлювань. Це означає, що думки й ідеї додаються до вже висловлених, а не заперечують їх. Кожна думка має право на існування (крім, звичайно, висловлювань, які порушують наші правила, які не мають відношення до теми тренінгу чи ображають гідність присутніх, їхню стать, національність та ін.). Отже, на одне запитання може бути безліч правильних відповідей, тому що це погляд і позиція різноманітних людей. Група погоджується з цим правилом?
• Правило добровільної активності
Правило добровільної активності означає, що якщо під час виконання вправи потрібна людина для виконання певного завдання, то присутні мають право пропонувати тільки свою кандидатуру. Окрім того, учасник може відмовитись від виконання певної вправи, якщо це є для нього складним або неприємним. Група погоджується з цим правилом?
• Правило конфіденційності
Правило конфіденційності означає, що інформація про приватне життя присутніх, яка прозвучить на заняттях, не повинна обговорюватися; вона має залишитися в нашому дружньому колі. Група погоджується з цим правилом?
Основна частина
Вправа «Професія на букву»
Мета: введення в тему, розминка, актуалізація наявних знань про світ професій.
Час: 10 хвилин.
Загальна інструкція: «Зараз буде названа якась буква. Наше завдання – показати, що ми знаємо чимало професій, що починаються з цієї літери. Кожен по колу буде називати по одній професії на дану букву».
Ведучий називає першу букву, а учасники по черзі називають професії. Якщо називається абсолютно незрозуміла професія, ведучий просить пояснити, про що йде мова. Якщо гравець не може це пояснити, то вважається, що професія не названа і хід передається до наступного по черзі гравця (по більш жорстким правилам, той, хто не зміг назвати професію, вибуває з гри і виходить на час з кола). При цьому зовсім не обов’язково вимагати від учасників офіційних (бездоганно "правильних") назв професій, оскільки на даний момент жоден довідник не є вичерпним. Важливо хоча б приблизно позначити ту чи іншу професійну діяльність і зуміти відповісти на уточнюючі питання.
Оптимальним є пропонування 5-7 букв для підтримання динаміки заняття, окрім цього, краще починати з простих букв, за якими легко називати професії (літери: м, н, о.. .), поступово пропонуючи учасникам більш складні літери (ч, ц, я...).
Обговорення:
1. Чи легко вам було робити цю вправу?
2. Що сподобалося, а що ні?
Вправа «Сама-сама»
Мета: підвищення рівня орієнтації в світі праці, сприяння кращому усвідомленню особливостей професій.
Час: 15-20 хвилин.
Інструкція: «Зараз вам будуть пропонуватися деякі незвичайні характеристики професій, а ви повинні будете по черзі називати ті професії, які, на вашу думку, найбільшою мірою даної характеристиці підходять. Наприклад, характеристика - сама грошова професія, - які професії є най-найбільш грошовими? ..»
Після оголошення інструкції ведучий називає першу характеристику, а учасники відразу ж по черзі (по колу) пропонують свої варіанти. Якщо у когось виникають сумніви, що названа най-най (або близька до най-най), то можна ставити уточнюючі питання. Далі називається наступна характеристика; оптимальна кількість характеристик – 5-7. При проведенні вправи з цілим класом, а не зі стандартною тренінговою групою (≈8 учасників), після того, як ведучий назве першу незвичайну характеристику, учасники просто зі своїх місць пропонують варіанти найбільш підходящих професій. Ведучий виписує 3-5 найчастіше згадуваних варіанти на дошці, після чого організовується невелике обговорення і виділення «най-най» професії.
Корисно також поєднувати цілком звичайні та найбільш незвичайні характеристики професій. Приклади звичайних характеристик: найпростіша професія, найпрестижніша професія, найбагатша професія, найкорисніша професія; приклади незвичайних - найзеленіша професія, найсолодша професія, найволохатіша професія, сама дитяча професія, найсмішніша професія та ін.
Вправа «Людина-?»
Мета: систематизувати знання про професії за основними типами (Е. Климов), надати чітку інформацію щодо сфер і напрямів діяльності тих чи інших професій
Час: 20 хвилин.
Вправа складається з двох частин, перша передбачає стисле інформаційне повідомлення, друга – обговорення.
Інформаційне повідомлення:
Всі існуючі в світі професії можна розділити на 5 типів в залежності від предмета праці. Предмет праці – це те, з чим доводиться людині працювати. Зокрема, говорять про такі типи:
1. «Людина-жива природа» (П). Представники цього типу професій мають справу з рослинними і тваринними організмами, мікроорганізмами й умовами їхнього існування.
2. «Людина-людина» (Л). Предметом інтересу, обслуговування, розпізнавання, перетворення тут є соціальні системи, співтовариства, групи населення, люди різного віку. Робота пов’язана з вихованням, навчанням людей, медичним обслуговуванням, побутовим обслуговуванням, інформаційним обслуговуванням, захистом суспільства і держави.
3. «Людина-техніка» (Т) і нежива природа. Працівники мають справу з неживими, технічними об’єктами праці, їх робота пов’язана зі створенням, монтажем, зборкою технічних пристроїв, фахівці проектують, конструюють технічні системи, пристрої, розробляють процеси їх виготовлення. З окремих вузлів, деталей збирають машини, механізми, прилади, регулюють і налагоджують їх, з експлуатацією технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами), з ремонтом технічних пристроїв (фахівці виявляють, розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).
«Людина-знакова система» (3). Природні і штучні мови, умовні знаки, символи, цифри, формули – ось предметні світи, якими займаються представники цього типу професій. Робота переважно пов’язана з переробкою інформації і розрізняється по особливостях предмета праці, це можуть бути, тексти на рідній або іноземній мовах, цифри, формули, таблиці, креслення, схеми, карти, звукові сигнали.
5. «Людина-художній образ» (X). Явища, факти художнього відображення дійсності – ось що займає представників професій цього типу. Професійна діяльність пов’язана зі створенням, проектуванням художніх творів, відтворенням, виготовленням різних виробів за зразком, розмноженням художніх творів у масовому виробництві.
Після повідомлення на дошці створюється таблиця із типами професій та пустити колонками для вписування предметів праці та прикладів відповідних професій, учням пропонується в процесі спільного обговорення її заповнити.
Л-П | Л-Т | Л-Л | Л-З | Л-Х | |
Приклади |
|
|
|
| |
Предмет праці |
Приклад проведення:
Ведучий: Давайте тепер подумаємо які професії можна віднести до кожного з типів. Отже, до типу «Людина-природа» відносяться професії .... (діти починають перераховувати професії, які знають, ведучий заносить їх в таблицю)
Варіанти відповідей: Ветеринар, агроном, вівчар, селекціонер, зоотехнік, кінолог, геолог, мисливствознавець, еколог, меліоратор і т.д.
Ведучий: Молодці! А що є предметом праці в кожній з названих вами професій? (Відповідь: все, що можна віднести до живої і неживої природи - тварини, рослини, мінерали і т.д.).
Тип «Людина-техніка»
Варіанти відповідей: водій, слюсар, інженер, конструктор, льотчик, машиніст, електрик, автослюсар і т.д.
Предмет праці: машини, механізми, деталі машин, електричні прилади і т.д. (Все , що відноситься до техніки).
Тип «Людина-Людина»
Варіанти відповідей: вчитель, лікар, журналіст, продавець, медсестра, вихователь, офіціант, юрист, перукар і т.д.
Предмет праці: людина.
Тип «Людина-знакова система»
Варіанти відповідей: бухгалтер, вчений, економіст, математик, програміст, нотаріус і т.д.
Предмет праці: числа, літери, карти, книги, документи і т.д.
Тип «Людина - художній образ».
Варіанти відповідей: художник, актор, режисер, артист, дизайнер, скульптор, фокусник, поет, композитор, балерина, фотограф і т.д.
Предмет праці: мистецтво.
5. Завершення
Вправа «Коло»
Мета: закріпити позитивні стосунки між учасниками групи та атмосферу довіри і доброзичливості, завершити заняття на позитивній емоційній ноті.
Час: 5 хвилин.
Учасникам стають у коло, кладуть руку на плече учасника, який стоїть поруч. Завдання полягає в тому, що необхідно побажати йому щось приємне, подякувати за хорошу роботу, за позитивні емоції.
Завдання виконується по колу за часовою стрілкою. Останнім свої подяки і побажання усім учасникам висловлює тренер, а також підводить підсумки заняття.
Заняття №2
Тема: ірраціональна профорієнтація.
Мета: ознайомлення з етапами вибору професії, робота з етапом «хочу», емоційно-інтуїтивна оцінка старшокласниками професій різної спрямованості.
Тривалість: 70-80 хвилин.
Хід заняття:
Привітання
Вправа «Колір мого настрою»
Мета: включити учасників групи у творчу тренінгову роботу, налаштувати на саморозкриття.
Час: 5 хвилин.
Учасники по черзі висловлюються про свій сьогоднішній настрій, порівнюючи його із різними кольорами. Наприклад, «мій настрій сьогодні – зелений, як весняне листя, тому що я відчуваю впевненість і спокій».
2. Основна частина
Вступна вправа «Відгадай професію»
Мета: актуалізація власних та отриманих на попередньому занятті знання про особливості професій, включення в активну тематичну взаємодію.
Час: 10 хвилин.
Інструкція: Учасники розбиваються на дві команди. Одна з команд загадує професію, член іншої команди повинен невербально зобразити названу йому одному професію, щоб його товариші могли її вгадати.
Обговорення:
1. Чи легко було робити цю вправу?
2. Що сподобалося, а що ні?
Інформаційне повідомлення
Час: 5 хвилин.
В світі існує безліч різноманітних, зовсім не схожих одна на одну професій, серед яких обрати для себе одну-єдину – вельми складне завдання. Впоратись з ним допоможе оцінка професій за трьома параметрами: хочу, можу і треба.
Параметр «хочу» – емоційна прихильність до професії, інтерес до її предмету, захоплення робочим процесом, очікування від професії задоволення матеріальних (достойна платня), соціальних (соціальний статус, престижність професії), особистісних (саморозвиток, самовдосконалення, реалізація талантів і задатків) потреб.
Параметр «можу» – достатнє співпадіння задач, які доведеться виконувати в професійній діяльності і необхідних для цього здібностей і якостей із власними здібностями, якостями, рисами.
Параметр «треба» – реальна потреба в суспільстві у фахівцях відповідного профілю, можливості навчання та подальшого працевлаштування.
Кожну професію, яку ви розглядаєте як варіант вашого майбутнього фаху, варто послідовно оцінити за цими трьома параметрами. Професія, співпадіння з якою буде найбільшим у всіх трьох аспектах, і буде імовірним «переможцем». На сьогоднішньому занятті ми попрацюємо із першим параметром «хочу».
Вправа «Асоціативний експеримент»
Мета: виявлення емоцій, з якими асоціюються та які викликають різні професії.
Час: 15-20 хвилин.
На початку кожен учасник (включаючи ведучого) називає одну будь-яку професію, при цьому важливо зазначити, що називати можна не лише обрані учнями як варіанти професійного шляху, але і будь-які взагалі. Всі професії, що звучать, фіксуються на дошці або ватмані вгорі. Після цього професії розглядаються по черзі, учасники мають назвати емоції і почуття, які кожна професія у них викликає; для однієї професії один учасник може назвати тільки одну емоцію або почуття. Важливо підкреслити, що учням треба спочатку представити себе в якості представника цієї професії, а потім вже називати емоції або почуття, які приходять на розум. На дошці/ватмані під назвою професії в стовпчик фіксуються названі емоції та кількість їх згадувань, наприклад:
радість |||
подив ||
інтерес ||||
нудьга ||||||
любов ||
ненависть |||
натхнення |
горе |
В кінці відбувається обговорення:
- чому певна емоція згадувалася найчастіше?
- чи може бути така професія, яка взагалі не зачіпає почуттів або емоцій людини?
- чому взагалі різні професії у нас викликають різні емоції?
Вправа "Хто є хто?"
Мета: співвіднесення свого емоційного образу з різними професіями
Час: етап 1 – 10 хвилин, етап 2 – 15-20 хвилин.
Етап 1:
Ведучий просить учнів назвати найбільш цікаві для них професії (7-10) та записує їх на дошці або дублює список з попередньої вправи. Після цього дається інструкція: «Зараз я буду називати професії, кожен протягом декількох секунд повинен подивитися на своїх товаришів і визначити, кому ця професія підійде найбільшою мірою. Далі я плесну в долоні і всі по команді одночасно повинні показати рукою (або ручкою) на обрану людини»
Коли називається професія і учні показують один на одного, вони мають на деякий час завмерти, щоб ведучий порахував і зафіксував, скільки рук показує на кожну людину, тобто чий образ, на думку більшості гравців, найбільшою мірою відповідає даній професії.
Після завершення проводиться обговорення:
- чи ідентифікують себе учасники із тою професією, яку на них вказали?
- якщо у когось власний образ із образом приписаної їм професії не співпадає, чому це може бути так?
- які емоції виникають при уявленні себе фахівцем вказаної професії?
Етап 2:
Завдання аналогічне – проасоціювати професію з людиною. З групи за бажанням вибирається один учасник, який буде відгадувати, він на деякий час виходить, решта швидко і тихо обирає будь-кого з присутніх для подальшого відгадування, при цьому задуманим може бути і сам відгадуючий, адже він також буде сидіти під час гри в колі. Відгадуючий повертається, сідає в коло і починає всім по черзі задавати питання: «З якою професією асоціюється задумана людина?». Кожен повинен швидко дати відповідь (відповідь повинна бути правильною і в той же час не бути відвертою підказкою). Після того, як всі назвали свої варіанти асоціацій, відгадуючий трохи роздумує і починає називати тих, хто на його думку найбільшою мірою відповідає названим професіями. Після цього відбувається аналогічне етапу 1 обговорення. Одне відгадування займає 5-7 хвилин, оптимальним для збереження динаміки заняття є загадування 3-4 учасників.
Вправа «Рука долі»
Мета: виявлення глибинного емоційного ставлення до професій, прихильності до одних та відкидання інших.\
Час: 10 хвилин.
Учасники пишуть на окремих листочках професії, які кожному з них цікаві, допустимими є 3-4 професії від кожного. Добре, якщо інтереси учасників відрізняються і в мішечку опиняться абсолютно несхожі професії. Після цього листочки складаються в мішечок і перемішуються, учасники по черзі витягають по одному за раз листочку наосліп та зі словами «я хочу стати…» зачитують вголос назву професії. При цьому важливо відслідкувати, професію якого роду учасник мимоволі хотів побачити, які емоції у нього виникли, коли він побачив витягнуту, і які – коли вербалізував бажання здобути саме цю професію. Зазвичай такі реакції доволі однозначно виявляють якщо не бажану професію, то принаймні ті, які точно не слід розглядати як варіант майбутнього фаху.
Якщо кожен писав не по одній професії і кількість листочків принаймні вдвічі перевищує кількість учасників, можна запропонувати витягнути кожному витягти ще раз і порівняти реакції із першою спробою.
3. Завершення
Вправа «Компліменти»
Мета: завершити заняття на позитивній емоційній ноті.
Час: 5 хвилин.
Учасники, сидячи в колі, говорять один одному компліменти за годинниковою стрілкою, аж поки кожен не почує щось приємне про себе.
Заняття №3
Тема: раціональна профорієнтація.
Мета: вдосконалення навичок співвіднесення своїх професійних цілей і можливостей, порівняння очікувань від професії та реальних перспектив, розвиток вміння докладного планування досягнення професійних цілей.
Тривалість: 80-90 хвилин.
Хід заняття:
1. Привітання
Вправа «Погода мого настрою»
Мета: включити учасників групи у творчу тренінгову роботу, налаштувати на саморозкриття.
Час: 5 хвилин.
Учасники по черзі висловлюються про свій сьогоднішній настрій, порівнюючи його із різними погодними умовами та явищами. Наприклад, «мій настрій сьогодні – веселка, тому що я відчуваю багато енергії та радості, в моєму настрої багато яскравих барв».
Основна частина
Вправа «Можу»
Мета: робота з параметром можу, здобуття навичок організованого співвіднесення вимог професії і власних можливостей.
Час: 20-25 хвилин.
Вправа складається з двох частин. На першому етапі з групи обирається доброволець, який самостійно або з допомогою тренера і групи визначає сильні і слабкі сторони свого мислення, позитивні і негативні риси характеру, специфічні особливості стилю поведінки, діяльності, взаємодії з оточуючими. Виділені характеристики можуть фіксуватись на дошці чи ватмані нагорі.
Друга частина передбачає коротку актуалізацію типів професій розглянутих на першому занятті та виділення в процесі спільного обговорення групою вимог до спеціаліста в межах кожного типу, визначені вимоги також фіксуються. Після цього риси учасника співвідносяться зі вимогами кожного типу професій, визначаються найбільш та найменш підходящі типи. За бажання процедура може бути повторена з одним або кількома іншими учасниками.
Приклад виділення вимог:
Психологічні вимоги професій типу «Людина – природа»: розвинена уява, наочно-образне мислення, хороша зорова пам’ять, спостережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори; оскільки результати діяльності виявляються після досить тривалого часу, фахівець повинен володіти терпінням, наполегливістю, повинний бути готовим працювати поза колективами, іноді у важких погодних умовах, в бруді і т.п.
Психологічні вимоги професій типу «Людина-техніка»: гарна координація рухів; точне зорове, слухове, вібраційне і кінестетичне сприйняття; розвинене технічне і творче мислення і уява; уміння переключати і концентрувати увагу; спостережливість.
Психологічні вимоги професій типу «Людина-знакова система»: гарна оперативна і механічна пам’ять; здатність до тривалої концентрації уваги на абстрактному знаковому матеріалі; хороший розподіл і переключення уваги; точність сприйняття, уміння бачити те, що стоїть за умовними знаками; посидючість, терпіння; логічне мислення.
Психологічні вимоги професій типу «Людини-художній образ»: художні здібності; розвинене зорове сприйняття; спостережливість, зорова пам’ять; наочно-образне мислення; творча уява; знання психологічних законів емоційного впливу на людей.
Психологічні вимоги професій типу «Людина-Людина»: прагнення до спілкування – вміння легко вступати в контакт з незнайомими людьми; стійке гарне самопочуття при роботі з людьми; доброзичливість, чуйність; витримка; вміння стримувати емоції; здатність аналізувати поведінку оточуючих і свою власну, розуміти наміри і настрій інших людей, здатність розбиратися у взаєминах людей, уміння улагоджувати розбіжності між ними, організовувати їх взаємодію; здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, уміння слухати, враховувати думки іншої людини; здатність володіти мовою, мімікою, жестами; розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми; уміння переконувати людей; акуратність, пунктуальність, зібраність; знання психології людей.
Вправа «5 кроків»
Мета: розвиток навичок виділення пріоритетів при плануванні своїх життєвих і професійних перспектив, співвідношення свої професійних цілей і можливостей, докладного планування досягнення поставлених цілей із врахуванням власних можливостей і зовнішніх обставин (робота з параметрами можу і треба).
Час: 25-30 хвилин.
Ведучий пропонує групі визначити якусь цікаву професійну мету, наприклад, вступити в якийсь навчальний заклад, влаштуватись на цікаву роботу, зробити в перспективі щось видатне на роботі. Ця мета у формулюванні групи фіксується на дошці чи ватмані. Після цього ведучий пропонує групі визначити, що за уявна людина повинна досягти цю мету, учасники повинні назвати її основні (уявні) характеристики за наступними позиціями: стать, вік (бажано, щоб ця людина була однолітком гравців), успішність в школі, матеріальне становище та соціальний статус батьків і близьких людей, всі ці дані також коротко фіксуються. Кожен учасник на окремому листочку повинен виділити основні п’ять етапів (п’ять кроків), які забезчили б досягнення наміченої мети, після чого учасники діляться на мікрогрупи по троє-четверо. У кожної мікрогруп організовується обговорення, чий варіант етапів досягнення виділеної мети найбільш оптимальний, цікавий та найбільшою мірою враховує особливості описаної людини. В результаті обговорення кожна група на новому листочку повинна виписати найбільш оптимальні кроки. Після цього представник від кожної групи коротко повідомляє про найбільш важливі п’ять етапів, які виділені в груповому обговоренні, решта учасників можуть задавати уточнюючі питання. Можлива невелика дискусія (за наявності часу).
При загальному підведенні підсумків гри можна подивитися, наскільки збігаються варіанти, запропоновані різними мікрогрупами (нерідко збіг виявляється значним). Також в підсумковій дискусії можна оцінити спільними зусиллями, наскільки враховувалися особливості людини, для якої і виділялися, п’ять етапів досягнення професійної мети. Важливо також визначити, наскільки виділені етапи (кроки) реалістичні і відповідають конкретній соціально-економічній ситуації в країні, тобто наскільки загальна ситуація в суспільстві дозволяє (або не дозволяє) здійснювати ті чи інші професійні та життєві мрії.
Вправа «Проблеми в раю»
Мета: формування реалістичних очікувань від професійної діяльності, нівелювання ідеалізації бажаної професії задля уникнення розчарування і професійної кризи в майбутньому.
Час: 10-15 хвилин.
Учасники спільно обирають професію для розгляду, важливо, щоб вона цікавила принаймні більшість з них. Після цього спільно або за поділом на дві групи (група + і група -) визначаються повсякденні позитивні та негативні аспекти професійної діяльності фахівця даної галузі, всі проблеми, незручності, прикрощі і негаразди, з якими він може зіткнутись протягом робочого дня. При цьому важливо закцентувати саме на негативних аспектах, які зазвичай упускаються підлітками з поля зору при обдумуванні «професії мрії», однак завершити обговоренням позитивних аспектів і згладити враження.
Завершення
Вправа «Лист побажань»
Мета: розвантажити учасників після лекції та подальшої зосередженої роботи, завершити заняття на легкій та позитивній ноті, зміцнити симпатію між членами групи.
Час: 10-15 хвилин.
Кожен бере листок паперу та пише зверху своє ім’я. Інші учасники по черзі пишуть йому гарні побажання, починаючи з нижнього краю листка, і загортають, перш ніж передати іншому.