Вітання!
Вітаю всіх у своєму блозі . Я навчаюся у Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського на факультеті дошкільної та початкової освіти ім. В.Волошиної.
Я майбутній вихователь, і я пишаємось цим, адже своє життя присвячую дітям!
Чому я обрала професію вихователя?
Я вважаю що професія вихователя одна з найбільш важливих в житті сучасного суспільства. Вибираючи професію, багато хто часто згадує своє дитинство.Закінчивши школу, я точно знала, що хочу працювати в освітній установі, тому вступила до педагогічного університету. Я дуже люблю дітей та для себе зрозуміла одне: я отримую величезне задоволення від спілкування з дітьми, мені подобається з ними займатися, грати, радіти їхнім успіхам, відкривати щось нове. Діти -це радість, це найдорожче, що у нас є. Чужих дітей для мене не буває, тому до кожної дитини я ставлюся як до свого власного, з турботою і ніжністю. "
Бути вихователем - це означає знову і знову переживати дитинство, дивуватися, радіти, як в перший раз чомусь новому і незвіданому
Вихователь - це добрий, вірний друг, той, до кого можна звернутися за допомогою.
Всі діти з дуже різними характерами, тому без індивідуального підходу тут не обійтися, когось треба пожаліти, а когось і покарати не завадить, адже вихователь-це друга мама, а у неї повинен бути ключик до кожної дитини.
Чому професія вихователя важлива для сучасного суспільства?
У дитячому садку дитина дивиться на вихователя як на захисника, помічника, людину яка завжди підкаже, як зробити або повестися.
У вихователя дуже багато ролей. Тому роль вихователя в житті кожної дитини важлива і неоціненна. Для того щоб правильно виховати дитину необхідно враховувати психологічні та індивідуальні особливості кожної дитини.
Виховання це відповідальний процес. У взаємодії педагога з дітьми, відбувається розвиток особистості дитини. І від вихователя, залежить багато чого, адже в стінах дошкільного закладу діти проводять значну частину свого життя
Якими якостями має володіти вихователь ?
«Пам'ятайте; що радість успіху - це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтеся про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалась. Якщо її немає, не допоможуть ніякі педагогічні хитрощі».
В. Сухомлинський
