https://drive.google.com/file/d/1ppMUmTVjEzKLStkoOtpw1rk8wK8ig5lx/view?usp=sharing
Листопа́д – він поча́ток, він ти́хий шлях,
Де со́нце вже рі́дко дару́є тут сві́тло,
І кри́ється сму́ток в пожо́вклих полях
Та в ньому є спо́кій, що се́рце зігрі́ло
Прийшо́в він тихе́нько, без зайвого шу́му
Вкрив зе́млю холо́дною, мо́крою млою,
І літо мину́ле прині́с тут нам ду́мку,
Що о́сінь проща́ється із золото́ю тут гро́ю.
Листопа́д – він поча́ток, він ти́хий шлях,
Де со́нце вже рі́дко дару́є тут сві́тло,
І кри́ється сму́ток в пожо́вклих полях
Та в ньому є спо́кій, що се́рце зігрі́ло.
І день став коро́тшим, і не́бо похму́ре,
У ві́трі гуля́є оста́нній тут лист,
Це час для ро́здумів, без зайвої бурі,
Коли на́віть ві́тер звучи́ть тут, як хист.
Листопа́д – він поча́ток, він ти́хий шлях,
Де со́нце вже рі́дко дару́є тут сві́тло,
І кри́ється сму́ток в пожо́вклих полях
Та в ньому є спо́кій, що се́рце зігрі́ло
Нам пе́рший день нагада́в про кіне́ць,
Що ско́ро зима́ принесе́ нам тут сту́жу,
Та треба цей спо́кій прийня́ти у венець,
Бо в ньо́му тут му́дрість, що душу тут грі́є
Листопа́д – він поча́ток, він ти́хий шлях,
Де со́нце вже рі́дко дару́є тут сві́тло,
І кри́ється сму́ток в пожо́вклих полях
Та в ньому є спо́кій, що се́рце зігрі́ло
