Вітаю вас у моєму блозі!
Часто вихователі стикаються з педагогічними ситуаціями та розв’язують їх. А ось батькам складно зрозуміти, що це таке і чому це важливо. Тому я хотіла б розповісти батькам про педагогічну ситуацію, а також вихователі можуть використовувати цю статтю для батьківських зборів чи інформаційних куточків.
Педагогічною ситуацією називають сукупність умов, у яких вихователь ставить педагогічні цілі й задачі, приймає та реалізує педагогічні рішення. У принципі, будь-яка ситуація стає педагогічною, якщо в ній реалізуються педагогічні цілі й задачі.
У педагогічній ситуації вихователь вступає в контакт з дітьми з приводу його конкретного вчинку, дії.
Педагогічні ситуації можуть бути простими і складними.
Перші дозволяються вихователем без зустрічного опору дітей через організацію їхнього поводження в дитячому садочку. Протягом навчального дня вихователь включається в широкий діапазон взаємин з вихованцями по різних приводах: зупиняє бійку, попереджає сварку між дітьми, просить допомогти протягом заняття, включається в розмову між дітьми, виявляючи часом спритність.
У складних ситуаціях велике значення мають емоційний стан вихователя й вихованця , характер сформованих відносин зі співучасниками ситуації, вплив присутніх при цьому дітьми, а результат рішення завжди має визначений ступінь успішності через важко прогнозоване поводження вихованця в залежності від багатьох факторів, врахувати які вчителю практично неможливо.
Уся педагогічна діяльність складається з ланцюга педагогічних ситуацій. Вони виникають з ініціативи як вихователя, так і дітей , спонтанно і спеціально.
Вважається, що якщо вихованець кинув виклик по відношенню до вихователя, значить, у нього є на це якась потреба. Адже вихованець - як лакмусовий папір і потрібно швидко зреагувати на дитячий сигнал. А різні негуманні дії з боку вихователя здатні викликати протидію.
Педагогічна ситуація зачіпає не тільки у дітей, а й вихователів . Для останніх дуже важливим стає вийти з конфлікту з творчим задоволенням і гідністю. Завжди є можливість відкласти пошук виходу з гострої ситуації на невизначений термін, але кожна з них - це гострий сигнал, який говорить про неблагополуччя в розвитку дитини або цілого колективу.
Є такі фази Педагогічної ситуації.
Перша фаза – гострий конфліктний початок з порушенням соціально-ціннісних норм і правил одним учасником ситуації.
Друга фаза являє собою відповідну реакцію опонента, від змісту і форми якої залежить результат конфлікту і найголовніше - його наслідки, тобто напрямок змін, що склалися до цього відносин. Друга фаза є центральною ланкою ситуації. Зазвичай проходження через неї супроводжується стресом, вона ставить під загрозу честь особистості в цілому. Нерідко нестача інформації та часу не дає можливості гідної відповіді. Завжди в подібних ситуаціях в процесі педагогічної діяльності виручають винахідливість, витримка і досвід, отриманий раніше. Тому велику увагу педагогу потрібно звернути на набуття досвіду вирішення педагогічних ситуацій.
Третя фаза - це радикальне і швидка зміна існуючих цінностей і норм (трапляється, що руйнуються окремі норми) в двох різних напрямках - погіршення або поліпшення сформованих до цього часу відносин. Завдяки третій фазі педагогічні впливи бувають дуже значними.
Можна поставити до себе такі запитання які допоможуть прояснити педагогічну ситуацію.
1-Чи це перший випадок конфлікту цієї дитини?
В чому проблема цієї педагогічної ситуації?
Як я бачу цю проблему зі своєї сторони?
Як я бачу цю проблемц зі сторони дитини?
Які висновки можна зробити та що використати щоб цей конфлікт прибокати?
Правила для уникнення педагогічних ситуацій
Правило 1. Не намагайтеся за кожним негативним вчинком дитини бачити тільки негативні мотиви.
Правило 2. Діти схильні охочіше виконувати розпорядження батьків та вихователів при опосередкованому способі впливу. Є два способи впливу на людину - прямий і непрямий, опосередкований. Перший спосіб - традиційний, ігнорує особливості особистості - заснований на вольовому тиску на психіку дитини і тому найменш ефективний, хоча ззовні прямий спосіб здається єдино правильним і навіть природним, логічно обґрунтованим для вирішення питання: вимагати те, що потрібно зробити, наказати, покарати винного.
Однак для дитини прямий вплив, до того ж з погрозами і роздратуванням, є психологічно неприйнятним і викликає у відповідь протидію негативного характеру. Більш ефективний спосіб - другий. Це метод непрямого впливу. Сенс в тому, що через порушення інтересів, потреб, мотивів поведінки людини від нього можна домогтися більшого. Саме через спонукання, через стимули можна поставити людину в такі умови, коли він сам буде діяти в інтересах колективу і спільної справи, а одночасно і з метою власного самоствердження.
Правило 3. Спільна діяльність зближує людей і підвищує їх авторитет.
Соціальні психологи рекомендують по можливості частіше використовувати спільну діяльність як найбільш ефективну форму організації. Наприклад читати з дітьми проводити час разом на прогулянках грати в ігри.
Правило 4. Передбачливість і коректність вашої поведінки знижують напругу у спілкуванні. Важливим профілактичним засобом є так званий орієнтовний стиль поведінки, який передбачає передбачливість, коректність, люб'язність у спілкуванні зі дітьми. Дуже важливо з конфліктної ситуації вийти з гідністю. Таким чином, будуть захищені ті соціально цінні норми, які відстоюєте ви .
Якщо ви будете дотримуватись цих порад вам стане легше вийти з конфлікту з дитиною щоб не зачепити свою та гідність дитини.
