https://drive.google.com/file/d/1D-c7d3Q2kLBCI1D2FdLLUdsgd7q0ikzY/view?usp=sharing
Сідає сонце над рікою Ло́пань,
Вкриває місто золота імла,
І шелестить під кроками свій спомин,
Краса осіння тут, як та стіна.
Осінній Харків, ти мій рідний дім,
Де навіть туга має свій мотив.
Тисячі фарб, мов спалах полум'я,
Я чую серця твого перелив.
Майдан Свободи дихає прозоро,
Каштани ронять листя, наче мідь,
І пахне кава, ніби вчора й вчора,
Старе і нове тут завжди сидить.
Осінній Харків, ти мій рідний дім,
Де навіть туга має свій мотив.
Тисячі фарб, мов спалах полум'я,
Я чую серця твого перелив.
Холодний вітер пестить кожен сквер,
Де люди мріють, поспішають, йдуть,
В осіннім небі — зграї журавлів,
Що свій останній відшукали путь.
Осінній Харків, ти мій рідний дім,
Де навіть туга має свій мотив.
Тисячі фарб, мов спалах полум'я,
Я чую серця твого перелив.
