https://drive.google.com/file/d/1gsUM9AgxtEEBZlui-tVFRWEuUIMQVTcT/view?usp=sharing
Ця осінь дарує нам тепло,
Хоч листя кружляє у танку.
Кохання, неначе те вино,
Зігріє нас в холодному світанку!
Багрянець осені торкнув серця чутливі,
Зоря летить у вирій крізь тумани ночі,
У погляді твоїм – моменти щастя й мрії,
І вітер лиш тихенько в гіллі шепоче.
Ця осінь дарує нам тепло,
Хоч листя кружляє у танку.
Кохання, неначе те вино,
Зігріє нас в холодному світанку!
Пройдемось парком, де алеї золоті,
Де пахне жовтим листям та дощем ранковим,
Забудемо усі печалі і жалі,
Заховаємось в обіймах наших.
Ця осінь дарує нам тепло,
Хоч листя кружляє у танку.
Кохання, неначе те вино,
Зігріє нас в холодному світанку!
Нехай хмарки несуть нам трохи суму й сну,
І дощ заплаче, омиваючи стежини,
Ми збережемо цю осінню весну,
Бо ти – моя найкраща у житті людина.
Ця осінь дарує нам тепло,
Хоч листя кружляє у танку.
Кохання, неначе те вино,
Зігріє нас в холодному світанку!
