https://drive.google.com/file/d/1iLfo_6YPkoz5YCkFqGuppINPn4lm-GDI/view?usp=sharing
Вони́ — як о́зеро в зе́лені трави́,
Де не́бо по́гляд свій́ відпочива́є.
У гли́бині́ — бажа́ння мовчазні́,
Тає́мний сві́т, що і́ншим не збагну́ти.
Очі – це дзе́ркало жіно́чої краси́,
Де ду́шу мо́жна без вага́нь чита́ти.
Вони́ відіб'ю́ть все, що не ска́жеш ти,
І пра́вду таємни́ці нам допомо́жуть зна́ти.
В них — ти́сяча незапи́саних лі́т,
І ко́жна ра́дість, ко́жен до́вгий сму́ток.
Сміх мо́же бу́ти фальши́вий, ву́ста́ мо́жуть збреха́ть,
А́ле́ ніко́ли, ні, вони́ не схи́блять.
Очі – це дзе́ркало жіно́чої краси́,
Де ду́шу мо́жна без вага́нь чита́ти.
Вони́ відіб'ю́ть все, що не ска́жеш ти,
І пра́вду таємни́ці нам допомо́жуть зна́ти.
Коли́ ти ди́вишся в цю гли́бину́ —
Це на́че в море без берегі́в ходи́ти.
Ти ба́чиш си́лу, ві́ру і весну́,
Яко́ю ва́рто ві́чно дорожи́ти.
Очі – це дзе́ркало жіно́чої краси́,
Де ду́шу мо́жна без вага́нь чита́ти.
Вони́ відіб'ю́ть все, що не ска́жеш ти,
І пра́вду таємни́ці нам допомо́жуть зна́ти
