https://drive.google.com/file/d/1MuVtaKzp_w0ZrS0TJs8_Xdi1Y13pT9Ta/view?usp=sharing
Авторка віршів - Єва Білінець ( https://vseosvita.ua/user/id289126 )
Коли втома, мов тінь, упала на плечі,
І сил не лишилось, більш ні на що.
Так хочеться просто забути про деякі речі,
Немає причин, їх згадувати. Ну і що?
А тихе зітхання летить у ніч,
А серце, мов дзвін, уже не мовчить.
Бо ти для себе — з собою ти віч на віч,
І сила, що в тобі живе, уже кричить.
А ти обійми себе, тихо за плечі,
Пригорни своє тіло, свій дух.
Нехай буде тепло, нехай буде вечір,
Це — твоє життя, це твій вічний рух.
І тихий голос тобі відповів,
Що ти маєш спокій і маєш сили.
Ти знову почула себе і свій спів,
Бо серце від втоми своє зцілила.
Подякуй Богу за кожен день,
За кожну мить, коли ти змогла.
За те, що ти твориш сама свій світ,
За те, що ти сама себе перемогла.
