Нескромна - елегантна,
Стримана - запальна,
Смілива, хоч в дні туманні
Тікала в краї, де весна.
Де сонце пекло, щоб боліло
нескАзане почуття,
Читала, співала, раділа
І плакала, як свіча.
Летіла в обійми зорям,
Чекала, а що ж вони?
Далекі, холодні очі -
Їм радість від самоти.
З вітрами у снах літала,
Піски замітали сліди,
Кохала, кохала кохала
І в вічність писала листи.
