Не люби мене, коли я плачу,
Не дивись ласкаво, як сумую,
Не жалій, я світу не пробачу,
Що він є, а я його не чую.
Десь весна на крилах прилетіла,
Звила птаха діточкам гніздечко,
Я ж розхристана і оніміла
В темну ніч несу воскову свічку.
Де тебе шукати? Де чекати?
Серед дива чи ,можливо, горя?
Скільки часу маю виглядати,
Мабуть, розминулись я і доля.
Не дивись на мене, некрасива,
Ти любив, як сонце цілувало,
Променями заплітало коси,
Ніжно нас з тобою обіймало.
Не люби мене, коли я плачу...
