https://drive.google.com/file/d/1iSVuihGZPt3ciS9rJHZK8Fu-0U6Ahbzy/view?usp=sharing
Авторка віршу - Юлія Івасюк
В інтерва́лах між ви́бухом гра́ду
Співа́ють пташки́́ – відганя́ють біду́́.
Нікуди́ зві́дси я не пої́ду́
По́ рі́дній́ землі́́ я ходи́ла і́ йду́́.
Цей крок наш — любо́в і́ нездола́нна си́ла,
Він ви́щий за усі́́ зако́ни і буття́.
Це Батьківщи́на на́с із землі́ ви́ростила,
І ми — її́́ продо́вження й життя́!
Моя́́ це земля́́! Це – моя́́ Украї́на.
І лю́та війна́́, я зна́ю, мине́́…
Не я обира́ла свою́ Батьківщи́ну:
Це Батьківщи́на обра́ла мене́.
Цей крок наш — любо́в і́ нездола́нна си́ла,
Він ви́щий за усі́́ зако́ни і буття́.
Це Батьківщи́на на́с із землі́ ви́ростила,
І ми — її́́ продо́вження й життя́!
І ко́жна сте́жка, де́рево́, по́ле,
Усе́́ це промовля́є до глиби́н душі́́.
Я зна́ю: бу́ду тут я до́ти, до́ки до́ля
На́м мир не поверне́ в щасли́ві на́ші дні.
Цей крок наш — любо́в і́ нездола́нна си́ла,
Він ви́щий за усі́́ зако́ни і буття́.
Це Батьківщи́на на́с із землі́ ви́ростила,
І ми — її́́ продо́вження й життя́!
Моя́́ це земля́́! Це – моя́́ Украї́на.
І лю́та війна́́, я зна́ю, мине́́…
Не я обира́ла свою́ Батьківщи́ну:
Це Батьківщи́на обра́ла мене́.
