Патріотичне виховання як складова виховання в цілому є систематичною і цілеспрямованою діяльністю педагогічного колективу коледжу. Метою патріотичного виховання є: формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється, в першу чергу. сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань. Патріотичне виховання своєю метою ставить прищеплення студентам віри в українську національну єдність.
Сьогодні Україна проживає один із найсуворіших періодів становлення та розвитку. Відбувається випробовування народу на стійкість, мужність, порядність. Саме в такі періоди загартовується сила і дух нації, викристалізовуються її цінності, торується нелегкий шлях до суверенності. На жаль, людина не народжується з почуттям самоусвідомлення себе громадянином і патріотом власної держави. Вона повинна пройти складний шлях розвитку, набути досвіду, вибудувати систему власних цінностей і пріоритетів. У зв’язку з цим постала необхідність вирішення завдань та вжиття заходів, пов’язаних з вихованням патріотизму та формуванням громадянської свідомості населення України і молоді зокрема.
Основне призначення керівника групи зумовлене сучасними завданнями, які ставить перед собою суспільство, — максимальний розвиток кожного студента, збереження неповторності, розкриття потенційних талантів, розвиток знань, умінь i навичок та створення умов для духовного, розумового та патріотичного вдосконалення. Керівник планує і координує всю виховну роботу з групою.
Найбільш правильно будується робота, коли керівники складають свої авторські (адаптовані) програми виховання студентів або розробляють концепції виховних систем груп, використовуючи такі методи планування, як прогнозування, програмування, моделювання, проектування. Як результат, процес виховної діяльності стає більш продуманим, цілеспрямованим і ефективним.
У своїй діяльності з патріотичного виховання доцільно використовувати той величезний потенціал, який має в собі краєзнавчий матеріал: знання про свою батьківщину, свою родину сприяють формуванню любові до неї, дбайливому ставленню до всього, що залишилося в спадок від попередніх поколінь. Виховання патріотизму, поваги до старших, їхньої долі здійснюється на конкретному історичному підґрунті. Тому для того, щоб підлітки змогли внутрішньо сприйняти ідею патріотизму, відчути радість пізнання нового про свою сім’ю, свою батьківщину, отримати задоволення від передання здобутих самостійно знань своїм одноліткам і старшим товаришам, потрібно постійно залучати їх до цієї роботи, виховувати громадянина не на абстрактних ідеалах, а на прикладах з життя батьків, мешканців міста, на подіях з його історії. Такі заняття мають величезний емоційний вплив на підлітків, викликають почуття гордості за своїх близьких – учасників визначних історичних подій – спонукають пишатися своєю Батьківщиною.
Чи не найкраще в такій діяльності, як виховання патріотизму, може допомогти метод проектів. Творчі роботи, пошуково-дослідницькі й презентаційні проекти виконуються студентами як індивідуально, так і в творчих групах. Результати роботи репрезентуються на заняттях з історії, тематичній класній годині, на науково-практичних конференціях, а також під час виховних заходів коледжу. Можливість використання ІКТ та інтернет-технологій на навчальних заняттях і в позаурочній роботі стимулює і студентів, і викладачів до застосування проектного методу. Пошуково-дослідницька робота студентів з використанням ІКТ та інтернет-технологій дає позитивну мотивацію під час вивчення всіх навчальних предметів. Головна перевага застосування інформаційних технологій – це можливість перейти від заучування навчального матеріалу до його розуміння.
Система роботи з використанням ІКТ та інтернет-технологій має такі переваги:
– зменшення непродуктивних витрат праці викладача, який у цьому випадку перетворюється на «технолога» сучасного навчального процесу, де провідна роль відводиться не стільки і не лише наставницькій діяльності педагога, скільки навчанню самих студентів;
– можливість вільного вибору студентами власної траєкторії навчання. Змінюється роль студента, який з пасивного слухача перетворюється на активну особу, здатну використовувати доступні їй засоби інформації;
– застосування диференційованого підходу до студентів, заснованого на визнанні того факту, що попередній досвід і рівень знань студентів різні, кожен розпочинає процес оволодіння новими знаннями на основі свого власного інтелектуального багажу, який і визначає міру розуміння ним нового матеріалу та його інтерпретацію;
– підвищення оперативності й об’єктивності контролю та оцінювання результатів навчання;
– забезпечення безперервного зв’язку у стосунках «викладач-студент»;
– індивідуалізація навчальної діяльності (диференціація темпу навчання, навчальних завдань тощо);
– підвищення мотивації навчання;
– розвиток у студентів продуктивних, творчих функцій мислення, інтелектуальних здібностей, формування операційного стилю мислення.
Поєднання методу проектів та ІКТ дає змогу більш продуктивно, усвідомлено, доступно та емоційно ознайомити студентів з матеріалом теми.
У сучасних студентів улюблена іграшка – комп’ютер. Це може нам подобатися, а може не подобатися. Якщо не можеш змінити те, що тобі не подобається, зміни своє ставлення до нього. Наступний етап – озброїтись цим інструментом та із розважального перетворити комп’ютер на навчальний. Тому не дивно, що сьогодні ми починаємо заповнювати блогами віртуальний простір. Адже блог – це ще одна можливість для навчання. Наявність блогу – ознака того, що викладач йде в ногу з часом.
Мета створення блогів:
забезпечити ознайомлення викладачів з інформаційно–комунікаційними технологіями;
формувати інформаційну культуру, виховувати студентів, здатних до життя в інформаційному суспільстві;
поповнювати інформаційно – навчальне середовище матеріалами для обміну педагогічним досвідом, методичними розробками, програмами, електронними навчальними матеріалами;
створити коло спілкуваня: батьки – студенти – керівник групи;
представлення власного педагогічного досвіду;
залучення студентів до активної участі в житті групи, коледжу та країни;
зацікавити студентів у використанні сучасних методів навчання;
виховувати повагу до традицій групи, коледжу, рідного краю.
Основні функції блогів:
Блог – це офіційне представлення подій групи в Інтернеті, яке може містити найрізноманітнішу інформацію, що стосується групи;
це засіб організації навчально-виховного процесу в умовах Інтернету;
це засіб відображення основних напрямків масово-виховної роботи з студентами та батьками;
це засіб відображення щоденної роботи керівника групи та студентів;
засіб спілкування студентів, викладачів, батьків.
Використання ІКТ сприяє тому,що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів виховання.