https://drive.google.com/file/d/10qnxhz2TuoDn8INtIBvLxc8siZls0qKQ/view?usp=sharing
Авторка віршу - Юлія Івасюк
Ми ті, хто вмерли і воскресли,
Десятки, сотні, тисяч раз...
Ми ті, хто біль свій гордо несли,
Закутим теренем образ...
Ми тут, не ждемо, як нам кажуть...
Ми тут виборюєм своє-
Свій хліб, який вершками потім мажуть,
Бо промінь сонця тут встає ...
Ми сієм, попри обстріли ворожі,
Ми жнемо, попри чортовий приліт,
Бо лише тут молитві Божі
В церковнім дзвоні, як останній Заповіт...
Ми ті, хто вмерли і воскресли
Десятки, сотні, тисяч раз...
Ми ті, хто Україну гордо несли,
Й триматимемо Неньку в повсякчас...
Бо з нами починається Країна...
І лише з нами сходить сонця край...
Ми тут на рідній Батьківщині,
Ми не ждемо...
Бо лише тут - наш Рай!