https://drive.google.com/file/d/1Wc6rEw9Xr5RGemIRVWzbtOIK17Cpb4rw/view?usp=sharing
Авторка віршу - Єва Білінець ( https://vseosvita.ua/user/id289126 )
Якщо не можеш бути мостом, що єднає,
не стань стіною міцною, яка мовчить.
Якщо не світло ти, що скрізь дорогу осяває,
Не будь тією, темрявою, що усе тьмянить.
Якщо вода не чиста ти, що спрагу так втамовує,
І живить все кругом, даруючи врожай,
Не стань же шкідником, що нищить, і руйнує все,
Забравши сенс пробудження надії та розмай.
Якщо ти не вакцина є, що нам життя дарує,
Не будь же тоді вірусом, що знищує все вмить.
Якщо не олівець ти є, що щастя нам малює,
То ластиком хоч стань, щоб смуток стерти геть.
Бо кожен з нас — не владар є, а лиш всього хранитель:
Того вогню, що в ближньому горить.
Не руйнівник ти є, а добрий покровитель,
Щоб світло й мудрість у серця вселить.
Ми є Хранителі - єдина нитка долі,
Пов’язані завжди у просторі й в віках.
Тож вибирай: руїна ти?, чи світло від любові?,
Або ж надійна пристань, на життєвих берегах.
