https://drive.google.com/file/d/1fQfgsv5y57CM7F2nA_W8cFSMOMUD1Ujz/view?usp=sharing
Авторка віршів - Єва Білінець ( https://vseosvita.ua/user/id289126 )
Дивилась осінь журавлям услід,
Крилом прощальним, що торкаються небес.
У цій журбі — вся мудрість довгих літ,
Величний сум і відголос чудес.
А по полях вже стеляться тумани,
Мов сиве покривало із парчі,
І дні стають коротшими й ночами,
Коти лягають спати на печі.
І плаче небо дощиком осіннім,
За журавлями, що летять в незнанний світ.
Чекає їх повернення весною,
Щоб знову зустрічати їх приліт.
І там, у висоті, де сонце вже холодне,
Ключі останні тануть в синій млі.
І лиш дерева голі і роздіті
Лишилися на рідній цій землі.
Та осінь знає: це не кінець долі,
А тільки тихий спокій до пори.
Прийде зима у білій своїй льолі
Й дерева спатимуть до ранньої весни
