https://drive.google.com/file/d/1MojzBpXNRV2WAWvftiYBH-oKHhI4_FxU/view?usp=sharing
Авторка вірша - Алла Василишин
Як мало тих, з ким в щасті і в журбі...
І навіть рідні, в мить стають чужими,
Ще вчора посміхалися тобі,
А нині вже так стало важко з ними.
Як мало тих, з ким легко на душі,
Хто в тебе за спиною не засудить
І не підтримає плітки чужі
І у важку хвилину приголубить.
Як мало тих, хто заздрості не зна
І в радості за тебе порадіє.
У кого в серці щирість і весна
Хто підлості зробити не зуміє.
Так мало тих, кому твоя біда
Болітиме, неначе власна...
Кому для тебе зовсім шкода
Ні сили, ані страченого часу.
Як мало тих, кому потрібен ти,
Не рятувальне коло, не хустина
В яку поплачуться і можна далі йти...
Для кого ти важливий, як людина.
Як мало їх, але вони все ж є
Прекрасні, добрі, віддані, відверті ...
Нехай Господь Вам щастячка дає
Мої найкращі люди на планеті!
