Вітаю вас, мої дорогі читачі! Бажаєте організувати процес навчання так, щоб діти легко та з інтересом сприймали матеріал? Спростити процес запам’ятовування, розвинути мовлення, асоціативне мислення та уяву допоможе мнемотехніка. Дорослі часто стикаються з проблемою: як навчити переповідати дітей казку без сліз та та багаторазових повторів? Виявляється, цю проблему можна легко розв’язати. Про те, як спростити процес запам’ятовування та розвинути мовлення дитини, читайте у моєму блозі. Сьогодні ми розглянемо чому мнемотехніка корисна для дошкільників та як застосовувати казки на основі мнемотаблиць?
Чому мнемотехніка корисна для дошкільників?
Використання прийомів мнемотехніки задіює спостережливість і образне мислення: діти усвідомлено створюють асоціативні зв’язки між об’єктами. Фахівці-мнемоністи наголошують: мозок людини найліпше запам’ятовує візуальні образи, позаяк основою психічних процесів є візуальне (образне) мислення, а також зв’язки між об’єктами (текстом, цифрами тощо). Мнемотехніка допомагає дітям: керувати процесом запам’ятовування удосконалювати своє мовлення сприяє розвитку асоціативного й образного мислення, уваги.
Що ж таке мнемотехніка?
Мнемотехніка (або мнемоніка, з грецької «mnemonikon» — мистецтво запам’ятовувати) — це сукупність прийомів та способів, які спрощують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті. Це відбувається завдяки утворенню асоціацій, упорядкуванню інформації у вигляді комплексних візуальних образів.
Мнемотехніка допомагає дітям:
керувати процесом запам'ятовування;
удосконалювати своє мовлення;
сприяє розвитку асоціативного й образного мислення уваги.
Найчастіше запам’ятовування відбувається мимоволі, коли якийсь предмет або явище потрапляє в поле зору дитини і зумовлює жваву реакцію. Інформація «обростає» асоціативними зв’язками й закріплюється в пам’яті. Якщо ж дитина намагається вивчити й запам’ятати щось абстрактне, не підкріплене картинкою, асоціацією, — на успіх розраховувати не варто.
Використання в роботі прийомів мнемотехніки допомагає педагогам:
розширювати словниковий запас дітей, розвивати навички словотворення, закріплювати правильну звуковимову
сприяти розвитку в дітей :
зв’язного, експресивного та імпресивного мовлення ;
уміння працювати за зразком, правилами; слухати дорослого й виконувати його інструкції — це одне зі складних завдань для дітей з особливими освітніми потребами;
навичок «перекодовування» інформації, «переведення» візуальних символів у зв’язний усний текст;
уміння самостійно застосовувати мнемотехнічні прийоми.
Складовою мнемотехніки є мнемотаблиця, у якій зображенні за певною послідовністю картинки , які відображаються зміст казки, вірша і т.д.
Казки на основі мнемотаблиць
Дітям подобається слухати казки, утім часто буває складно переповідати їх — це завдання зумовлює швидку втомлюваність, дратівливість дітей. Аби зарадити цьому, використовуйте казки-зв’язки. Текст такої казки подайте у вигляді мнемотаблиці, де кожному слову казки-зв’язки дібрана картинка. Коли розповідаєте казку, супроводжуйте її демонстрацією відповідної мнемотаблиці.
Діти швидко запам’ятовують послідовність сюжетних подій, коли бачать мнемотаблицю. Так їм значно простіше переказувати текст казки. Використання казки-зв’язки дає змогу зосередити дітей на змісті казки. Дітям стає нескладно переповідати сюжет, користуючись мнемотаблицею.
На відміну від фантастичних казок, повчальні мають виховний зміст та мораль. Кожна казка – чудова тема для обговорення з дітками. Казки змусять замислитися дітей про лінощі, брехню, хитрість, життєву мудрість.
Пропоную вам, мої любі читачі, прочитати мою власну казку з використанням мнемотаблиці.
Вовк та лисиця
Жили вовк і лисичка, бавилися в лісі на галявині та й подружилися. Приходить зима, каже вовчик: — Лисичко, нам треба на зиму ставити хатку. Лисичка йому:
— Обоє ставмо одну хатку. Нащо нам дві ставити? А вовк їй:
— Я з тобою не хочу хатку ставити. Ти дуже лінива та хитра дуже. І не хоче разом з лисичкою ставити хатку. Пішов у ліс, нарубав собі гарного дерева, поставив хатину. А лисичка собі ставить. Назбирала гнилих спорохнілих патиків. Вовчикова хатка файна, а лисиччина погана. Стали вони жити в своїх хатках.
Настала зима, впав сніг. І вовчикова хатка стояла, а лисиччина завалилася, і придушило там лисичку, ледве видерлася.
Прибігає під вовчикову хатку і кричить:
— Вовчику, пусти мене в хату, бо замерзаю! Пустив вовчик її до хати.
— Я ж тобі казав, що ти добру хату не поставиш. Ти залінива.
— Я тобі, вовчику, буду борщик варити, а ти йди до лісу нарубай дров, щоби було чим борщик зварити.
Пішов вовчик до лісу, приносить дров, замерз.
— Пусти мене, лисичко, в хату! А лисичка каже:
— Я нікого до хати не пускаю. Хата моя.
Надійшов медвідь, а вовчик плаче під хатою. Питається медвідь:
— Чого ти, вовчику, плачеш?
— Мене лисичка не хоче в хату пустити. Я її пустив до мої хати, а вона мене з хати вигнала.
Каже медвідь:
— Ходи, вовчику, я вижену її з хати.
Медвідь до хати, а вона медведя настрашила, і медвідь утік. Та й нічого вовчикові не поміг.
Приходить кугут.
— Чого ти, вовчику, плачеш?
— Мене лисичка з мої хати вигнала. Навіть медвідь не зміг її вигнати. Хіба ж ти її виженеш? Та вона кури їсть.
Пішов кугут під вікно і каже:
— Виходь, лисичко, з хати.
— Добре, що ти, півнику, прийшов, — каже лисичка. — Я так курей люблю.
— Виходь з хати, бо я маю під крилом косу. Як витягну її, то тобі всі чотири лапи відріжу.
Витяга косу і показав лисичці. Як лисичка то побачила, двері відкрила і бігом лісом побігла. А вовчик з кугутиком зосталися в хатині і ще й дотепер там живуть.
Мнемотехніка до казки " Вовк та лисиця"
