https://drive.google.com/file/d/1An_aSYnuiY2-MByYtYl2Jt3-cBFMoM7n/view?usp=sharing
Нам здається, що є та незрима тут межа́,
Де ніжність стихає, де згасне вогонь,
Та в серці палає безстрашна межа,
Що лине до тебе з моїх тут долонь.
Ця межа любові — вона тільки в словах,
Бо вчинки доводять, що стін тут вже нема,
Немає краю у наших серцях,
Лиш вічна ця радість сама.
Ти пробуєш ставити в думка́х тут бар'є́ри,
Боїшся, що завтра настане тут біль,
Та ці почуття вже відкинули двері,
Летять вони з неба в безмежну тут ціль.
Ця межа любові — вона тільки в словах,
Бо вчинки доводять, що стін тут вже нема,
Немає краю у наших серцях,
Лиш вічна ця радість сама.
Тому не шукай, де тут край чи де берег,
Бо там, де справжнє кохання знайдеш,
Немає ні краю, ні стриманих меж,
Ти тільки відчуй, як ти ніжно кохаєш.
Ця межа любові — вона тільки в словах,
Бо вчинки доводять, що стін тут вже нема,
Немає краю у наших серцях,
Лиш вічна ця радість сама.