17 листопада 2022 о 12:57
8 0

Медіаграмотність. Семінар

Обговорювали з миколаївським педагогами й активістами одну практичну проблему. Ні, не подолання наслідків обстрілів нашого міста, в нас є і більш цікаві справи. Хочемо одну міську школу зробити медіаграмотною Ну просто на всі сто!

І от, намагаючись уявити собі фронт майбутніх робіт, взялись за читання одної навчальної програми. А потім і за її аналіз, в процесі якого постали конкретні питання. Які, зрозуміло, хотілося б обговорити З авторами документу, а також з педагогами-практиками. І буде нам семінар…

1. Питання

Перелік видів навчальної діяльності, що його подає програма, не надто переконливий. Зрозуміло, що педагог не є роботом, він може окремий вид, зазначений в одному розділі програми, використати в іншому. Він може також залучити й такий новітній вид навчальної діяльності, що взагалі не був згаданий, а зі згаданих видів використати не всі.

Так, можливо, в програмі взагалі не треба згадувати ті види? Нехай вчитель творить без меж? Ні, це неправильно, якісь рейки надати треба, хоч і не жорсткі чи негнучкі, втім виразно видимі. Те, що є зараз, виглядає цілком зрозумілим і логічним, просто не дуже впорядкованим, а відтак не надто зручним для використання. Видається, що можна було б текст програми покращити, зробити більш логічним, струнким і збалансованим, щоб вчителю зрештою було зручніше працювати. Так, давайте спробуємо конкретно.

2. Пропозиції

2.1 Ввести в програму окремий розділ «Види навчальної діяльності».

2.2 Розділити розділ на дві частини: універсальні або загальні й спеціальні.

2.3 В універсальні поставити все те, що є загальним (пояснення вчителя, нотатки, запитання тощо)

2.4 В спеціальному розділі згідно з шістьма навчальними темами програми подати суто локальні види, прив’язані до їх навчального змісту.

Приклади я не наводжу – вони там по тексту, де згаданий аналіз, відокремлені. Ну так, начерком, без притиску.

І тут головне питання: як попрацювати над програмою і підготувати її наступний варіант саме в такому руслі, то буде вчителю зручніше? Варто цим займатись взагалі?

3. Організація семінару

Ну звісно: знайти приміщення, кошти, включити в план наступного року… Та ні, нічого цього не треба. Читайте, думайте і пишіть в свій улюблений блог. Хоч на Всеосвіті, хоч на сайті школи чи кафедри, хоч на сторінці Академії преси. А тут ставте посилання. От і все.

Це коли є активні учасники, а як ніхто не зацікавиться? Ні, це виключено, в нас же авторський колектив: Олександ Мокрогуз, Оксана Волошенюк, Валерій Іванов, Раїса Євтушенко.

Ну а педагогів-практиків я й сам запрошу по різних форумах. Спочатку, звісно, тих, кому Програма свого часу сподобалась (228 лайків). Статус у всіх спікерів однаковий, пріоритетів нема, обмежень в часі так само – творча дискусія у чистому вигляді.

Підсумки

Отже, як розвивались події і які одержані результати?

Для початку по різних форумах були проставлені такі запрошення. Потім ті колеги, що лайкнули програму на сторінці АУП, одержали персональне запрошення. І, зазначимо, пропозицію встановити дружні ФБ відносини. Персональне запрошення завершено вчора, відтак сьогодні (5.12.22) можна вже підбити підсумки.

229 переглядів, одна відповідь.

Згадані в тексті посилання на текст програми і його аналіз одержали, відповідно, 24 і 13 переглядів. На тексті в Миколаєві, з якого все почалось, 25 065 переглядів. До ФБ-групи на сторінці 24 школи, що згадувалась на початку цього тексту, ніхто не додавсь.

43 з запрошених на семінар особисто, погодились встановити й ФБ-дружні стосунки, їм подяка за висловлену довіру. Розмови, що я мав з деякими колегами з цього приводу в приватному каналі, були цікавими і корисними. Цікавими, бо я дізнавсь дещо нове про ставлення до теми, а корисними, бо ці розмови, як і буває зазвичай, дозволили побачити деякі нові ідеї. Про це далі, а спочатку про питання.

Отже, за наслідками спроби проведення дистанційного розподіленого семінару з медіаосвіти постало два питання:

  1. Чому така низька активність? Тема як така викликала інтерес більше ніж двох сотень педагогів і фахівців, що мають відношення до медіа, але вони нічого не сказали. Як, до речі, і тоді, коли ставили лайки на сторінці АУП. Відтак жодних побажань, зауважень, пропозицій, може просто подяк автору нема. В чому тут діло?

  2. Як зрозуміти, що так мало людей прочитали дотичні тексти, згадані посиланнями? Адже там містяться деталі аналізу тексту обговорюваної програми, що поставили на порядок денний саме ту пропозицію, яка була сформульована в тексті на Всеосвіті.

Це питання для обговорення. А є ще дотичний результат міркувань щодо самого поняття медіаграмотності і зокрема її вимірювання.

То що, справу зроблено? Мабуть, що так, але ж не до кінця? Треба подумати, оцінити плюси і мінуси, а потім на підставі надбаного досвіду і продовжити.

Читайте також: