Ви знаєте, чим озброювався Геракл, коли вершив свої подвиги? Палицею з європейської оливи: вона важка. Зрізав він її з дерева, яке сам і посадив, а тому вінок з нього для майбутніх переможців Олімпійських ігор був найвищою нагородою.
А з чого виготовляють дерев'яну олію для лампад знаєте? З плодів оливи, які пресують гарячими: на смак вона не дуже приємна, зате горить рівним полум'ям без кіптяви. А от коли плоди вичавлюють обережно і без нагріву, то виходить прованська олія, незамінна для заправки рибних консервів. У давніх греків умащення оливою було найголовнішою гігієнічною процедурою: вважалося, що це оберіг від усіх хвороб. Звідси — обряд помазання осіб, які сходили на трон, а також єпископів. Короновану особу називали божим помазаником.
Оливкова гілка — символ миру, й на те є причина. Це дерево вдовольнялося такими умовами, за яких інші рослини не виживали. Під час війн нападники намагалися знищити оливкові гаї, що неминуче прирікало населення на голод. Коли стався всесвітній потоп, то праведник Ной випустив на розвідку голубку. Вона повернулася з оливковою гілкою у дзьобику — знаком того, що час випробувань кінчається, бо оголилися верхівки гір.
Живуть оливкові дерева до двох тисяч років, а можливо, й більше. У Палестині збереглися такі, патріархи, що в їхньому затінку могли відпочивати ще учні Ісуса Христа. Серцевина у них вигниває — тим дивовижнішою здається крона, яка лишається пишною. За арабською легендою, коли помер пророк Магомет, то померкло сонце, замовкли птахи, припали до землі знесилені звірі, а на деревах осипалося листя. І тільки олива зеленіла як завжди.
— Яка ти бездушна! — обурилися її родичі. — Невже ти не тужиш разом із цілим світом?
І почули відповіді:
— Таж гляньте, у мене серце розірвалося... Найближчі родичі оливи: ясен, жасмин та бузок. Останній в Європі довго називали турецькою калиною, бо саме з Туреччини привезли його дипломати.
P.s. Тривалий час таємницею лишалося походження перського бузку — по всьому світу шукали його батьківщину. А знайшли аж у кінці XIX століття на Балканах. Чому так пізно? Бо там постійно точилися війни, і запах пороху перебивав чудовий аромат квітів.
