https://drive.google.com/file/d/1ZafDNkR4Vv_etLuwyAEk_Xtpum7jzqbb/view?usp=sharing
Авторка віршу - Єва Білінець ( https://vseosvita.ua/user/id289126 )
Горобці, як вітер - не сидять на місці,
а літають швидко наче літаки.
Всі такі кумедні, всі такі забавні,
з гілочки на гілку пурхають вони.
Ще й співають дзвінко: Цвінь-цвірінь-цвірінь,
бо весна вже близько,
а за нею й літо стрінемо колись.
Їм зима не страшна, холоди і спека.
Пір’я захищає, їх завжди і скрізь,
ще й допомагає крильцями літати і маневрувати,
та й замаскуватись від лютих і хижих їхніх ворогів.
Люблять вони крихти, а також зернята,
А ще ласувати шкідниками теж.
З гілочки на гілку швидко так стрибати,
Від кота тікати, друзям–акробатам, вже немає меж.
Бережім природу разом з горобцями.
Хай вони літають і щебечуть нам.
Будемо їх завжди ми оберігати!
Не дамо пропасти ДРУЗЯМ-ГОРОБЦЯМ!
