https://drive.google.com/file/d/1rKrfXFumSOUUVArVBmmgVb75EI2zNim5/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1aMb1ASAg8DdcGQiu5hmnb5eFrpO432kQ/view?usp=sharing
Авторка віршу - Єва Білінець ( https://vseosvita.ua/user/id289126 )
Коли закінчиться війна,
Тоді я буду не сама.
Я свічку в церкві запалю,
І витру радісно сльозу,
Тихенько Богу помолюсь,
І в мирне небо подивлюсь.
Там пташка високо літа,
Вона все бачить з висока:
Як ми старалися усі:
країну нашу зберегти.
Не дати ворогу роздерти,
Країну нашу з землі стерти.
Країно мила, ти живи:
Сади сади, цвіти, рости,
Будуй будинки, процвітай.
Нехай квітує рідний край.
Та й про синів не забувай,
Що полягли за рідний край.
Твої сини лягли в боях,
Вони найкращі у ділах.
Життя своє вони віддали,
Щоб ми Вкраїну прославляли.
У цілім світі знають нас.
Народ вкраїнський – вищий клас.
Сміливі, дружні і завзяті,
Незламні духом і зацяті.
Своє нікому не дадуть,
Життя за землю покладуть.
Ми – нація непереможна,
Згуртована й на все спроможна.
Країну рідну збережемо,
І ворога з землі своєї проженемо.
Народ вкраїнський не зламався.
Рашистам клятим він не здався.
Країну рідну захищає,
Мужністю своєю її прославляє.
Душу й тіло покладе за свою СВОБОДУ,
Бо немає на землі кращого народу.
