https://drive.google.com/file/d/1SZ3MfHqQp_vC3Q1Y2L65MJJVNV4XmXR5/view?usp=sharing
Авторка віршу - Єва Білінець
Кохання – це не просто слово,
Не мить, що спалахне й мине.
Це відчуття, воно є чисте і чудове,
Що у безмежність нас веде.
Це вірність, що міцніша сталі,
Не знає зради і образ.
Це відданість, що крізь усі печалі
Веде вперед і в грізний час.
Коли душа єднається з душею,
Безмежна ніжність світиться в очах.
Наповнюючи радістю своєю,
Й розвіюючи смуток, наче прах.
Це сила, що в житті єднає,
й тримає завжди на плаву всіх нас.
Це найцінніша й надорожча є перлина,
Яка не згасне ні на мить і ні на час.
Тож хай же ця любов пресвітла,
Як незгасима, світиться зоря,
Наповнить дні й серця теплом цим світлим,
І буде з нами до кінця життя.
