Хронічний ентерит (ХЕ)- захворювання тонкої кишки, характеризується запальними дистрофічними змінами її слизової оболонки з порушенням травної, всмоктувальної, видільної і моторної функції.
Етіологія
Причинами первинного ентериту можуть бути:
-перенесені гострі кишкові інфекції, такі як дизентерія, сальмонельоз, глистяна інвазія;
-зловживання алкоголем;
-харчова алергія;
-тривале застосування лікарських препаратів (НПЗП, ГКС, цитостатиків, антибіотиків);
-аномалії розвитку кишок.
Причинами вторинного ентериту можуть бути:
-хронічні захворювання органів травлення;
-системні захворювання сполучної тканини;
-ендокринні захворювання;
-імунодефецитні стани.
Клінічна картина
Клінічні симптоми поділяють на місцеві і загальні.
Місцеві клінічні симптоми
Розлади випоророжнень у вигляді діареї, кількість випорожнень від 4-6 до 20 на добу, частіше після їжи. Калові маси мають рідинну, кашкоподібну консистенцію, містять залишки неперетравленої їжі, але не містять крові слизу, гною.
Метеоризм найбільше виражений у другій половині дня і після вживання молока, супроводжується помірним болем у животі, який посилюється після їди і менше виражений після дефікації і відходження газів. Метеоризм часто супроводжується болем у ділянці серця, тахікардією.
Біль у животі не є основним симптомом, але виникає досить часто. Він має наподоподібний але постійний характер, локалізується переважно навколо пупка, зменшується після дефікації і відходження газів.
Язик хворого обкладений сірим нальотом, живіт здутий, під час пальпації болючий навколо пупка.
Загальні клінічні симптоми
Загальна слабкість, знижена працездатність, схуднення, запаморочення,біль голови, біль у кістках, м'язах, суглобах;
погіршення пам'яті;
шкіра бліда, суха, лущиться, в кутиках рота тріщини;
нігті ламки, можуть набувати вигляду годинникових скелець, волосся легко випадає, по краям язика відбитки зубів, інколи може бути немов лакований.
Діагностика:
ЗАК;
Визначення феритину;
Віт В12;
Віт Вс (фолієва к-та);
копрологічне дослідження калу;
бак посів калу;
ренгенологічне дослідження травного каналу
В разі потреби УЗД печінки, жовчного міхура, підшлункової залози.
ФГДС (в разі потреби);
Лікування
Харчування
У разі вираженого загострення, враховуючи часті проноси, вживати достатню кількість рідини. Продукти, які посилюють процеси бродіння, з раціону вилучають. Рекомендують нежирні сорта м'яса, риби (у вигляді парових котлет, фрикадельок), парові омлети. Дозволені пісні слизові супи, каші, зварені на воді (рисова, овсяна, гречана). У страви можна додавати 5-10 г вершкового масла. Забороняється свіжі овочі та фрукти, алкоголь, прянощі, молочні продукти.
Якщо стан хворого поліпшується, дієту під контролем лікаря можна буде розширити.
Медикаментозне лікування
У більшості випадків, для лікування ентериту призначаються:
регідратація, відновлення дефіциту води та мінералів;
антидіарейні засоби;
ферментні препарати;
протиблювотні;
стабілізатори мембран кишкового епітелію;
стимулятори кишкової абсорбції (смекта, ентеросгель, атоксил, сорбекс);
спазмолітики;
пробіотики;
антибіотики, протигрибкові або антипаразитарні засоби – якщо виявлено відповідну інфекцію травного тракту.
Профілактика загострень полягає у своєчасній діагностиці захворювання, раціональному харчуванні та повноцінному лікуванні хворих.
Хронічний коліт (ХК) - захворювання товстої кишки, характеризується запальними і дистрофічними змінами її слизової оболонки з порушенням функції органів. Як самостійне захворювання трапляється рідко, частіше поєднується з ХЕ.
Етіологія (див. причини розвитку ХЕ).
Клінічна картина ХК різноманітна:
Біль у животі тупий, ниючий, інколи нападоподібний, розпираючий, локалізується переважно в нижніх відділах живота за ходом товстої кишки. Характерною особливістю болю є те, що він посилюється після вживання сирих овочів і фруктів, молока, газованих напоїв, алкоголю і слабшає після відходження газів, дефекації.
Розлади випорожнень бувають різноманітними. Випорожнення часто рідинні або кашкоподібні з домішкою слизу. Позиви на дефекацію можуть виникати відразу після їжи. Інколи спостерігають синдром недостатнього спорожнення кишок. Можливі тенезми. ХК може супроводжуватись і закрепами, що тривають 1-2 дні, які можуть змінитися частою дефекацією з виділенням спочатку твердого калу, а потім рідинного, пінистого.
Диспептичний синдром характеризується нудотою, погіршенням апетиту і відчуттям металевого присмаку в роті.
Астеноневротичні прояви яскраво виражені, особливо у разі тривалого перебігу. Хворі скаржаться на слабкість, швидку втомлюваність, головний біль, поганий сон, дратівливість, зниження працездатності.
Діагностика:
-копрологічне дослідження калу;
-бак дослідження калу;
-ЗАК;
-ірігоскопія;
-колоноскопія.
В разі потреби обстеження інших органів ШКТ.
Харчування
Див. ентерити
Медикаментозне лікування:
антибактеріальні препарати;
біоентеросептики;
спазмолітики;
адсорбенти;
препарати для поліпшення моторики кишківника у разі закрепів (ітоприд, мосіприд);
препарати для зменшення метеоризму (еспумізан).
Хворий із ХК має бути на обліку у сімейного лікаря. Періодичність оглядів у сімейного лікаря, гастроентеролога і проктолога-2 рази на рік.
Профілактика полягає у своєчасній діагностиці, раціональному харчуванні і повноцінному лікуванні.
