https://drive.google.com/file/d/1yxeueN4ixjeC_RBaZEiu8eRrUGHmwmDL/view?usp=sharing
Авторка віршу - Єва Білінець
Зима прийшла, чарівна пора року,
Вдягла планету в білі кольори.
Дивись, як в новорічному сюжеті
В кружлянні линуть снігові дари.
Як зачаровує краса сніжинок,
Вони танцюють в світлі ліхтаря.
І серед тихих вулиць і стежинок
Найбільше щастя – ти і я.
Ти запроси мене на каву ще раз,
Щоб аромат зігрів грудневу ніч.
І цей жаданий, ніжний поцілунок
Тривав би вічність в новорічну ніч.
Запалимо старенький наш камін,
Вогонь нехай у ньому оживає.
Нехай затихне галас, стихне плин,
А серце лиш любов’ю проростає.
Не треба нам коштовних подарунків,
Найбільший дар — це ти і теплота.
Цей тихий вечір — ніжних поцілунків,
І де любов панує справжня і жива.
Ця мить і є найбільший скарб зими,
Що нам дарує доля, а не як в кіно.
Тож збережемо ми її між нами,
Як найдорожче і найкраще у житті вино.
