Календарно-тематичне планування Всесвітня історія 10 клас (35 год.)

№п/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Д/з

Вступ. Тема 1. Перша світова війна. Війна та революції. Облаштування повоєнного світу

1.

05.09

Вступ. Повторення вивченого у 9 класі.

С. 7 - 8

2.

12.09

Початок Першої світової війни

Знаю:

– зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

– хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

– вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

– наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Умію:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

– показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу;

основні битви Першої світової війни;

– визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

– визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.

§ 1 С.10-17

3.

19.09

Воєнні кампанії та події 1915—1916 рр.

§ 1 с.17 - 22

4.

26.09

Воєнні кампанії та події 1917—1918 рр.

§3 с.32 – 40

5.

03.10

Практичне заняття: ««Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту й тилу»»

С. 40 – 43

6.

10.10

Паризька мирна конференція 1919 р. Вашингтонська конференція 1921—1922 рр.

Знаю та розумію:

– зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

– час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

– статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

– суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;

цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

– причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Умію:

– встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

– охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками;

– дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;

– визначити джерела нестабільності в Європі;

– висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

§ 4, 5с. 46 - 64

7.

17.10

Практичне заняття: «Вогнища напруження в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння»

§6с. 64-68

8.

24.10

Узагальнення. Тематичне оцінювання №1

С. 68 – 70

ТЕМА 2. Держави світу між світовими війнами (1918—1939 рр.)

9.

07.11

Сполучені Штати Америки у міжвоєнний період

Знаю та розумію:

– зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

– хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

– “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

– цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

– сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

– світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Умію:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;

– виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

– охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

– порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

– пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;

– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;

Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда, Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.

§6 с. 72 – 81

10.

14.11

Велика Британія в 1920–1930 роках

§7 с. 81 – 88

11.

21.11

Франція в 1920—1930-х роках

§8 с. 88 - 95

12.

28.11

Італія після Першої світової війни. Фашистський режим Б. Муссоліні. Корпоративна держава

§ 9 с. 95 – 104

13.

05.12

Німеччина. Становлення Веймарської республіки. Прихід до влади нацистів

§10 с. 104 – 114

14.

12.12

Радянський Союз. Виклики міжвоєнного часу.

§11 с. 114 – 123

15.

19.12

Узагальнення. Тематичне оцінювання №2

ТЕМА 3. Держави Центрально-Східної Європи

16.

26.12

Друга Річ Посполита

Знаю:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

– особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

– труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

– особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

– перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

– сутність національних проблем у регіоні.

Умію:

– синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

– охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

– встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

– охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

§ 13 с. 137 – 140

17.

16.01

Чехословацька республіка

§13 с.140-144

18.

23.01

Угорщина

§14 с. 144 – 145

19.

30.01

Румунія

§14 с. 145 – 148

20.

06.02

Болгарія

Знаю:

– час національних революцій в Китаї і Туреччині;

– зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

– вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

– тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Умію:

– синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;

– виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;

– визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

– проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;

– висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді, Чан Кайші, Кемаля Ататюрка.

§14 с. 148 - 149

21.

13.02

Югославія

§14с.149-152

22.

20.02

Узагальнення. Тематичне оцінювання №3

С. 154

ТЕМА 4. Держави Азії та Латинської Америки

23.

27.02

Японія

Знаю:

– зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

– причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

– зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

– причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

– сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Умію:

– визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

– визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

– охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

§15 с. 156 – 158

24.

06.03

Китай

§15 с. 158 – 159

25.

13.03

Індія

Знаю:

– зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

– хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

– характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

– внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

– особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

– рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Умію:

– визничити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;

– охарактеризувати течії в Русі Опору;

– визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

– обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

– оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

Знаю:

– зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

– провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

– мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

– передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

– вплив кінематографу на розвиток культури.

Умію:

– характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;

– визначати тенденції в розвитку культури;

– розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;

– висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.

§15 с. 159 – 162

26.

20.03

Країни Середнього та Близького Сходу. Країни Латинської Америки

§16 с.162 – 168

27.

03.04

Узагальнення. Тематичне оцінювання №4

ТЕМА 5. Передумови Другої світової війни. Друга світова війна

28.

10.04

Утворення осередків Другої світової війни. Створення блоку Берлін—Рим—Токіо

§17 с. 174 – 179

29.

17.04

Політика «умиротворення» агресора та її крах

§18 с. 179 – 183

30.

24.04

СРСР у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни. Освіта та наука. Література й мистецтво

§19с.184 – 192

31.

01.05

Початок Другої світової війни

§20 с. 200 – 209

32.

08.05

Воєнні дії в середині 1941-1944 рр

§21 с. 209 – 218

33

15.05

Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору. Завершення та підсумки Другої світової війни.

§ 22 – 24 с. 218 - 239

34

22.05

Світ після Другої світової війни. Повсякдення та культура в міжвоєнний період.

§ 25 – 26 с. 244 - 255

35

29.05

Узагальнення знань. Тематичне оцінювання №5