Календарно-тематичне планування Історія України (1914-1945 рр.) 10 клас. (52 год.)

№п/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Д/з

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1.

02.09

Повторення вивченого в 9 класі. Вступ

Знаю:

– характерні ознаки «короткого» ХХ століття;

– територіальні межі розселення українців як етносу на початку ХХ ст.; – етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

– алгоритми опрацювання зображувальних (візуальних) джерел.

Розумію:

– зміст понять: «геополітика», «світова війна», «імперіалізм», «імперія», «націоналізм», «національна держава», «національна революція», «нація»; – періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;

– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;

– розпад імперій і утворення національних держав як провідну тенденцію ХХ століття.

Умію:

– показати на історичній карті держави-метрополії та їхні залежні території; території українських земель, що входили до складу Російської та АвстроУгорської імперій; – зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України; – визначити основні тенденції політичного, соціальноекономічного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.; – здобувати та зіставляти інформацію, використовуючи матеріали підручників та різні типи історичних джерел.

с. 5 – 9

2.

09.09

Україна напередодні Першої світової війни. Початок воєнних дій на території України.

§1 с. 9 - 16

3.

10.09

Україна в роки Першої світової війни.

Знаю:

– хронологічні і територіальні межі, перебіг і результати воєнних операцій на теренах України в 1914–1917 рр. (Галицька битва, Горлицький прорив, Луцький (Брусиловський) прорив, Червневий наступ);

– сутність «українського питання» напередодні Першої світової війни;

– позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

– бойовий шлях легіону Українських січових стрільців

Розумію:

– зміст понять: «військове генерал-губернаторство», «депортація», «окупаційний режим», «Перша світова війна»; Україна в геополітичних планах Троїстого союзу (Четверного союзу, Центральних держав) і Антанти. Головна українська рада. Союз визволення України. Загальна українська рада Український національний рух у Російській імперії. Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр. Українці в арміях 72

– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Умію:

– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських землях, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій, і на Західному фронті; – використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях; – схарактеризувати російський окупаційний режим на українських теренах, що належали АвстроУгорської імперії; – висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до Першої світової війни; – схарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни; – скласти біографічні портрети визначних особистостей (Андрій Жук, Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний), Григорій Коссак, Кость Левицький, Михайло Галущинський)

§2, с. 16-24

4.

16.09

Українські січові стрільці – перше в новітній історії національне військо. Практичне заняття № 1

§3, с. 24- 28

5.

23.09

Зміни в повсякденному житті під впливом Першої світової війни. Практичне заняття № 2

§4,с.28 – 34

6.

24.09

Контрольна робота за розділом.

Розділ 2. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ, РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА ПОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ-УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ.

7.

30.09

Початок української революції.

Знаю:

– дати утворення УЦР, проголошення УНР і державної незалежності УНР, бою під Крутами, утворення Кримської Народної Республіки.

Розумію:

– зміст понять: «автономісти», «курултай», «національно-культурна автономія», «меджліс», «самостійники», «універсал», «червоний терор»;

– передумови постання національної держави – Української Народної Республіки;

– вплив світових подій на внутрішньо українські процеси;

– передумови, характер і наслідки війни більшовицької Росії проти УНР.

Умію:

– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події в різних регіонах України, в Росії, Європі;

– використовувати карту як джерело інформації про події Української революції та першої російсько-української війни;

– порівняти політичні програми українських партій періоду революції, визначити причини і характер виявлених розбіжностей, наслідки боротьби політичних партій за впливи на населення України;

– узагальнити зміст Універсалів УЦР, визначити положення, включення яких диктували тогочасна політична ситуація або/і політичні погляди більшості членів УЦР; причини і наслідки укладення УНР Берестейського мирного договору;

– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;

– аргументовано оцінювати діяльність визначних особистостей (Володимир Винниченко, Євген Чикаленко, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Номан Челебіджіхан, Петро Болбочан, Сергій Єфремов).

§5 с. 34 – 40

8.

07.10

Проголошення автономії України.

§6с. 40 – 46

9.

08.10

Центральна Рада і Тимчасовий уряд.

§7 с. 46 – 52

10.

14.10

Утворення Української Народної Республіки.

§8 с. 52 – 58

11.

21.10

Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків.

§8 с. 52-58

12

22.10

Проголошення незалежності УНР.

§ 9 с. 58 – 66

13.

04.11

Державотворча діяльність Української Центральної Ради. Практичне заняття № 3

§10 с. 66 – 70

14.

11.11

Джерела про Брестський мирний договір і війну УНР з радянською Росією. Практичне заняття № 4

Опр. презентацію

15.

12.11

Узагальнення. Тематичний контроль.

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

16.

18.11

Українська держава. Гетьман Павло Скоропадський.

Знаю:

– дати утворення ЗУНР і проголошення Акта злуки, Чортківської офензиви;

– хронологічні межі, перебіг та результати Першого та Другого зимових походів Армії УНР;

– час існування, форми та основні ознаки національної державності: УНР за УЦР, Української Держави, УНР за Директорії, ЗУНР;

– центри та ідейні течії української еміграції.

Розумію:

– зміст понять: «воєнний комунізм», «гетьманат», «Директорія», «київська Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика. Прелімінарний (попередній) мирний договір Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою (РСФРР/РСФСР). Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Реорганізація Директорії УНР. Акт Злуки УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), його історичне значення. Трудовий Конгрес 75 катастрофа», «лінія Керзона», «націонал-комунізм», «політична еміграція», «продовольча розкладка», «реімперіалізація», «реквізиція», «терор», «червоний імперіалізм»;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

– створення УСРР як один із результатів більшовицької реімперіалізації, особливості статусу УСРР у 1919–1920 рр.;

– наслідки відмови урядом РСФРР від передбаченого прелімінарним (попереднім) договором з Українською Державою укладання великого українсько-російського договору між двома незалежними державами;

– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську незалежність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури; – значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури.

Умію:

– встановити послідовність і синхронність подій Української революції та боротьби за збереження української незалежності (на національному, регіональному і локальному рівнях);

– показувати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

– виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, освіти і наук, мистецтв за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

– пояснити роль маріонеткових квазідержав (УНР (Радянської), Донецько-Криворізької, Одеської радянських республік, УСРР) як знарядь експансії РСФРР в Україну;

– порівнювати державотворчі процеси в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

– визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1917–1921 рр.;

– аргументовано оцінювати діяльність визначних персоналій (Марко Безручко, Михайло ОмеляновичПавленко, Нестор Махно, Олександр Удовиченко);

– схарактеризувати політичну та/або мистецьку діяльність Володимира (Зеєва) Жаботинського, Георгія Нарбута, Євгена Петрушевича, Павла Скоропадського, Симона Петлюри.

§11 с. 70 – 78

17.

25.11

Історичний портрет Павла Скоропадського

Опр. презентцію

18

26.11

Директорія УНР: у вогні війни та політичного протиборства

§12 с. 78 – 86

19

02.12

Директорія: історичний портрет учасників

Опр. презентацію

20.

09.12

Західноукраїнська народна республіка.

§13с. 86 -94

21.

10.12

ЗУНР: історичний портрет засновників

§13с. 86 -94

22.

16.12

1919 рік: встановлення УСРР та окупація України білогвардійцями

§14 с.94-102

23.

23.12

Реставрація УСРР.

§15 с. 102 - 110

24.

24.12

Радянсько-польська війна. Розгром військ Петра Врангеля. ДИРЕКТОРСЬКА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

§15 с. 102 – 110

25.

13.01

Портрет Симона Петлюри на тлі епохи. Практичне заняття № 5

§ 16 с. 110 - 114

26.

20.01

Нові тенденції в розвитку культури. Освіта. Наука

§17 с. 114 – 121

27.

21.01

Література. Мистецтво. Музика.

§17 с. 114 - 121

28.

27.01

Повсякденне життя населення у 1917 – 1920 – х роках.

§17 с. 114 - 121

29.

03.02

Історичні джерела про Українську революцію. Практичне заняття №6

Опр. презентацію

30.

04.02

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ 4. УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

31

10.02

Внутрішнє і міжнародне становище радянської України на початку 1920-х рр. Утворення Радянського Союзу

§18 с. 121 - 129

32

17.02

Упровадження нової економічної політики. Кампанія українізації в УСРР

Знати:

– зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;

– суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;

– природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;

– протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;

– оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;

– головні місця масових розстрілів, поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів;

– причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

– мету зросійщення більшовиками України;

– взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

– різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

Уміти:

– встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

– вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;

– визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;

– визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР;

–визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;

– обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

– охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

§19 с. 129 - 136

33

18.02

Форсована індустріалізація радянської України

§20 с. 136 - 143

34

24.02

Суцільна колективізація сільського господарства в радянській Україні. Голодомор 1932–1933 рр

§21 с. 143 - 150

35

03.03

Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору. Практичне заняття № 7

§ 22 с. 150 - 155

36

04.03

Масові репресії в радянській Україні

§23с. 155 – 163.

37

10.03

Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні. Практичне заняття № 8

§24 с. 163 - 168

38

17.03

Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні

§25 - 26 с. 168 - 176

39

18.03

Повсякденне життя українців. Практичне заняття № 9

§ 27 с. 176 - 181

40

31.03

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД. Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

41.

07.04

Українські землі в складі Польщі.

Знаю: – хронологічні межі перебування і правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини;

– дати утворення УНДО, ОУН, проголошення незалежності Карпатської України.

Розумію:

– зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;

– правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини;

– особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

– історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;

– передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;

– вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Умію:

– синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;

– аргументувати особисті судження щодо діяльності Українського народно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації, Організації українських націоналістів;

– охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;

– визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;

– скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина, Володимира-Сергія Залозецького-Саса, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, Андрея Шептицького.

§28 с. 181 - 190

42.

08.04

Українські землі у складі Чехословаччини та Румунії

§29с. 190 - 197

43.

14.04

Українські землі у складі Румунії

§29 с. 190 - 197

44.

21.04

Культурне і релігійне життя на західноукраїнських теренах у 1919-1939 роках.

Опр. презентацію

45.

22.04

Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939 р

§30 с. 197 - 208

46.

28.04

Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників

§31 с. 208 - 218

47

05.05

Окупаційний режим в Україні

§32 с. 218 - 227

48

06.05

Розгортання руху Опору в Україні

§33 с. 227 - 237

49

12.05

Вигнання з України нацистських окупантів

§34 с. 237 - 246

50

19.05

Культура України в роки Другої світової війни

Опр. презентацію

51

20.05

Завершення Другої світової війни. Ціна перемоги

§35 с. 246

52.

26.05

Узагальнення. Тематичний контроль.