Календарно – тематичне планування синхронізоване для 11 класу ( історія України, всесвітня історія.) відповідно до навчальної програми Міністерства освіти і науки України «Історія України. Всесвітня історія 8-11 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року
https://pidruchnyk.com.ua/3022-istoriia-ukr-vlasov-11-klas-2024.html ( Історія України)
https://shkola.in.ua/2241-vsesvitnia-istoriia-11-klas-shchupak-2019.html ( Всесвітня історія)
№ п/п | Дата | Зміст навчального матеріалу | Результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть: | Д/з |
Історія України. Повторення. Вступ. | ||||
1. | 01.09 | Повторення вивченого в 10 класі. Вступ. | Знати: – основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.; – алгоритми комплексного опрацювання різних типів історичних джерел. Розуміти: – зміст понять: «воєнні злочини», «геноцид», «злочини проти людства», «права людини», «постіндустріальне (інформаційне) суспільство», «тоталітарна імперія», «українська громадянська (політична) нація»; – масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.; – як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей. Уміти: – застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства. | С. 5 – 11 |
Всесвітня історія. Розділ 1 Облаштування повоєнного світу | ||||
1. | 03.09 | Реалізація ялтинсько-потсдамських домовленостей лідерів провідних держав антигітлерівської коаліції: здобутки та невдачі. | Знати: – час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу Німеччини; утворення НАТО і ОВД. Розуміти: – поняття: «біполярний (двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»; – характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин; – мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН; – вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу»; – значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права. Уміти: – встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням «двополюсного світу»; – використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни; – встановити причини і наслідки розв’язування «холодної війни». | §1 c. 6 – 13 |
2. | 08.09 | Початок «холодної війни» | § 2 с. 13 - 22 | |
Історія України. Розділ 1. Україна в перші повоєнні роки | ||||
2. | 10.09 | Україна в системі міжнародних відносин. | Знати: – дати ключових подій політичного, соціально-економічного життя в Україні повоєнного періоду; – факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА. Розуміти: – зміст понять: «відбудова», «депортація», «державний антисемітизм», «ждановщина», «культ особи», «лисенківщина», «операція “Вісла”», «операція “Захід”», «спецпоселення»; – наслідки «радянізації» західних областей УРСР та боротьби ОУН і УПА; – особливості відбудови промисловості та сільського господарства; – штучний характер масового голоду 1946– 1947 рр., його наслідки; – сутність повоєнних депортацій як злочинів тоталітарної імперії проти українців; – мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР. Уміти: – встановлювати послідовність і синхронність подій про: формування територіальних меж УРСР; масові депортації та обміни населенням; «радянізацію» та репресії; український визвольний рух у 1944–1950-х рр.; процеси відбудови господарства і культурне життя республіки; ідеологічні кампанії; – показувати на карті зміни адміністративнотериторіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України; – визначати передумови та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, ідеологічних кампаній, їхнього впливу на суспільну свідомість; – аналізувати політичну діяльність Микити Хрущова, Лазаря Кагановича як провідників союзної/імперської влади в Україні; – характеризувати науковий/творчий доробок Володимира Філатова, Катерини Білокур, Ніла Хасевича, Олександра Богомольця, Олександра Палладіна, Сергія Лебедєва, Тетяни Яблонської; укласти історичні портрети Йосипа Сліпого, Романа Шухевича. | § 1 с. 11 - 18 |
3. | 12.09 | Практична робота№1: «Україна на політичній карті світу в 1945-1955 рр». | Опр. презентацію | |
4. | 15.09 | Депортації українців. Національно-визвольний рух | § 2 с. 18 - 30 | |
5. | 17.09 | Завершення радянізації західних областей УРСР | Опр. презентацію | |
6. | 22.09 | Економічне та суспільно-політичне життя | § 4 с. 36 - 46 | |
7. | 24.09 | Культура повоєнних років | § 5 с. 46 - 56 | |
8. | 26.09 | Повсякденне життя. Практичне заняття № 2 | § 6 с. 56 – 61 | |
9. | 29.09 | Узагальнення. Тематичний контроль | ||
Всесвітня історія. Розділ 2. Держави Північної Америки та Західної Європи: формування постіндустріального суспільства. | ||||
3 | 01.10 | Знати: – час рейганоміки і тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; «червоного травня» у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору. Розуміти: – поняття: «брексіт», «економічне диво», «маккартизм», «науково-технічна революція», «неоконсерватизм», «неолібералізм», «рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»; – основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; – причини утвердження США як провідної держави «вільного світу»; – значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу; – внесок української діаспори в науково-технічну революцію. Уміти: – встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки; – використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи; – схарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому; – визначити особливості «економічного дива» у Федеративній Республіці Німеччині (ФРН) та Італії; – визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу; – визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання; – визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах; – висловлювати обґрунтовані судження про громадсько-політичну діяльність Ангели Меркель, Бориса Джонсона, Джозефа Байдена, Джона Кеннеді, Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінга, П’єра Трюдо, Рональда Рейгана, Франсуа Міттерана, Шарля де Голля. | § 3 с.22 – 29 | |
4 | 06.10 | § 4 с. 29 – 37 | ||
5. | 08.10 | § 5. Транснаціональні корпорації. НТР. Різні моделі ринкового господарства | § 5 с. 37 – 44 | |
6. | 10.10 | § 6. Німеччина: від «економічного дива» до об’єднання країни та сучасного стану | § 6 с. 44 – 51 | |
7. | 13.10 | § 7. Італія і Франція у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. | § 7 с. 51 – 59 | |
8. | 15.10 | § 8. Від Європейського економічного співтовариства до Європейського Союзу | § 8 с. 59 – 65 | |
9. | 20.10 | § 9. Роль США у міжнародних відносинах у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. | § 9 с.65 – 73 | |
10. | 22.10 | Контрольна робота | § 10 с.73 – 76 | |
Історія України. Розділ 2. Україна в умовах десталінізації | ||||
10. | 24.10 | Суспільно-політичне становище республіки | Знати: – суть хрущовських надпрограм; – хронологічні межі децентралізації управління економікою УРСР; дати передання Кримської області до складу УРСР, утворення Українського національного комітету та Української робітничо-селянської спілки; – прояви дисидентського руху. Розуміти: – зміст понять: «відлига», «воєннопромисловий комплекс», «десталінізація», «децентралізація управління», «дисидент», «культ особи», «лібералізація», «раднаргосп», «реабілітація», «російщення», «шістдесятники»; – основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери; – сутність імперської політики російщення України; – зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами. Уміти: – встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену «шістдесятництва» і розгортанням дисидентського, зокрема опозиційного руху, культурним життям; – використовувати карту як джерело інформації про адміністративнотериторіальний устрій УРСР; – визначати прояви, наслідки політики російщення українського суспільства; – аналізувати, робити аргументовані висновки щодо політичного, економічного, соціокультурного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр.; – обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження «шістдесятництва» й дисидентського руху; – характеризувати науковий/творчий доробок визначних особистостей (Борис Патон, Василь Симоненко, Віктор Глушков, Ліна Костенко, Михайло Янгель, Сергій Корольов); діяльність таких осіб, як Алла Горська, Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Ярослав Стецько. Орієнтовні теми практичних занять – Розгортання дисидентського руху: передумови, течії, діяльність. – Кримські татари у місцях депортації: форми опору, боротьба за повернення додому.. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – «В безсмерті холодно. І холодно в житті. О, Боже мій! Де дітися поету?!». Творчість «шістдесятників» як закономірна реакція на виклики часу. – Ті, хто відкрили шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору). – «Сповідь у камері смертників» Левка Лук’яненка. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій періоду десталінізації. Орієнтовна тема для написання есе. – «Відлига»: особливості суспільно-політичних настроїв населення України. | § 7 с. 61 - 70 |
11 | 03.11 | Стан промисловості та сільського господарства. Соціальна політика за доби «відлиги» | §8 с. 70 – 82 | |
12 | 05.11 | Народження опозиційного руху | § 10 с. 88 – 96 | |
13. | 10.11 | Феномен українського шістдесятництва. Практичне заняття № 2 | §11 с. 96 – 100 | |
14. | 12.11 | Наука, освіта, література та мистецтво | §12 с. 100 – 111 | |
15. | 14.11 | Узагальнення. Тематичний контроль | ||
Історія України. Розділ 3. Україна в період системної кризи союзу радянських соціалістичних республік. | ||||
16. | 17.11 | Суспільно-політичне життя. Міжнародне становище | Знати: – хронологічні межі випуску «Українського вісника»; діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод; – напрями опозиційного руху, методи боротьби влади з інакодумцями. Розуміти: – зміст понять: «адміністративно-командна система», «депопуляція», «дефіцит», «застій», «компартійно-радянська номенклатура», «правозахисний рух», «розвинений соціалізм», «самвидав»; – мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр., прояви репресій щодо інакодумців; – протиріччя розвитку культури. Уміти: – встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «застою»; – використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи; – порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо особливостей економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.; – схарактеризувати правозахисний рух в УРСР; – визначати закономірність системної кризи тоталітарної імперії, прояви цієї кризи в УРСР; – виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, наук, літератури та мистецтв; – розкрити особливості політичної діяльності Петра Шелеста, обґрунтувати суперечливий характер діяльності Володимира Щербицького як провідника союзної/імперської влади в УРСР; описати творчий доробок/схарактеризувати наукову/творчу діяльність Володимира Івасюка, Івана Миколайчука, Марії Приймаченко, Миколи Амосова, Ніни Вірченко, Олега Антонова, Сергія Параджанова, Наталії Полонської-Василенко; означити досягнення у спортивній/тренерській діяльності Валерія Лобановського; схарактеризувати громадсько-політичну діяльність Василя Макуха, Василя Стуса, Вячеслава Чорновола, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Мустафи Джемілєва, Олеся Гончара, Петра Григоренка. Орієнтовні теми для практичних занять. – Український «самвидав»: теми, ідеї, автори. – Повсякденне життя в місті та в селі (на прикладі кількох українських населених пунктів або родинних історій 1970–1980-х рр.). – Пам’ятати, щоб не повторилося: громадські акції з відновлення і догляду за місцями пам’яті про людські трагедії – наслідки злочинів тоталітарних імперій. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Степан Бандера і «бандерівщина»: (де)конструкція імперського міфу. – Виклик системі» (аналіз творів Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Михайла Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?»). – 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод). – Студії боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?»). – Міжнаціональна взаємодія в опозиційному рухові. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій у період системної кризи СРСР. Орієнтовні теми для написання есе. – Політ у космос, могутня зброя на тлі черг і дефіциту: якими були пріоритети радянської держави? – Права людини в СРСР: чому існувала прірва між деклараціями та реальністю? | § 13 с. 111 – 119 |
17. | 19.11 | Опозиційний рух | § 14 с. 119 – 131 | |
18. | 24.11 | Українські дисиденти – виклик системі. Практичне заняття № 3 | § 15 с. 131 – 137 | |
19. | 26.11 | Наростання економічної кризи | §16 с. 137 – 148 | |
20. | 28.11 | Освіта, наука, література та мистецтво | § 17 с. 148 – 157 | |
21. | 01.12 | Складаємо історичні портрети діячів доби. Практичне заняття №4 | Опр. Презентацію | |
22. | 03.12 | Узагальнення. Тематичний контроль. | ||
Всесвітня історія Розділ 3 . Держави Центрально – Східної Європи: трансформаційні процеси. | ||||
11. | 08.12 | Знати: – час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в СРСР/СССР, «оксамитових революцій», розпаду СРСР/СССР, Югославії та Чехословаччини. Розуміти: – поняття: «гласність», «оксамитова революція», «перебудова», «Празька весна», «самоврядний соціалізм», «соціалізм із людським обличчям», «шокова терапія»; – вплив на розвиток регіону ЦентральноСхідної Європи політичних процесів в СРСР/СССР та «холодної війни»; – особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи. Уміти: – визначити роль СРСР/СССР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах ЦентральноСхідної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у війні в колишній Югославії; – використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.; – встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР/СССР і падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі. – порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи; – визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах; – висловлювати аргументовані судження про діяльність Анджея Дуди, Вацлава Гавела, Далі Грибаускайте, Йосифа Броз Тіто, Леха Валенси, Олександра Дубчека. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – «Празька весна» 1968 року. 87 – Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Центрально-Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавела, Леха Валенси та інших). – Моделі історичної пам’яті про Другу світову війну та їх вплив на формування громадянської ідентичності. – Роль пропаганди в тоталітарному суспільстві (на прикладі гітлерівської Німеччини, сталінського СРСР/СССР, путінської Росії та ін.). | § 11 с. 76 – 83 | |
12 | 10.12 | § 12. Сталінська модель соціалізму та її втілення в Угорщині та Румунії | § 12 с. 83 – 90 | |
13 | 12.12 | § 13. Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі та Чехословаччині | § 13 с. 90 - 97 | |
14. | 15.12 | § 15. СРСР 1945-1990 | § 15 с. 103 - 112 | |
15. | 17.12 | Узагальнення. Тематичне оцінювання. | ||
Історія України. Розділ 4. Відновлення державної незалежності України, її роль у розпаді Союзу Радянських Соціалістичних Республік. | ||||
23. | 22.12 | Початок «перебудови» | Знати: – дати: Чорнобильської катастрофи, ухвалення «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення державної незалежності України», Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991 р. Розуміти: – зміст понять: «багатопартійність», «державна незалежність», «інфляція», «мітингова демократія», «неформальні організації», «опозиція», «плюралізм», «політика гласності», «політика “перебудови”», «прискорення», «суверенітет»; – передумови, протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР; – вплив аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) на зміни суспільної свідомості, активізацію екологічного, національно-демократичного, антиімперського рухів; – значення прийняття «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення незалежності України»; референдуму 1 грудня 1991 р. як акту підтримки населенням України державної незалежності; – необхідність відновлення замовчуваних сторінок історії України; – ціну перебування України в складі СРСР: масштаби територіальних, людських, духовних, культурних втрат; – закономірності процесів розпаду СРСР як імперії та відродження національної держави України. Уміти: – встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «перебудови»; – використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій; – виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України; – висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.; – пояснювати передумови «Революції на граніті» та її вплив на відродження державної незалежності України; передумови, значення відновлення Кримської АРСР; – схарактеризувати діяльність Вячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського, Левка Лук’яненка, Леоніда Кравчука. Орієнтовні теми для практичних занять. – Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки. – Боротьба українського суспільства за прорив інформаційної блокади довкола теми Голодомору. – Злочини тоталітарних імперій у ХХ столітті: уроки для України. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Український андеграунд: кіно, музика і театр кінця ХХ ст. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій в умовах відновлення державної незалежності України. | § 18 с. 157 - 165 |
24. | 24.12 | Соціально-економічне становище | § 19 с. 165 – 173 | |
25. | 26.12 | Зростання суспільно-політичної активності громадян | § 20 с. 173 – 183 | |
26. | 12.01 | Суверенізація УРСР | § 21 с. 183 – 191 | |
27. | 14.01 | Утвердження незалежності України | § 22 с. 191 – 202 | |
28 | 19.01 | Робота з історичними джерелами. Практичне заняття № 5 | § 23 с. 202 – 207 | |
29. | 21.01 | Узагальнення за розділом: Відновлення державної незалежності України її роль у розпаді Союзу Радянських Соціалістичних Республік. | ||
Всесвітня історія. Розділ 4 « Оксамитові революції» в центрально – Східній Європі. Розпад колоніальних імперій. Країни Азії, Африки, Латинської Америки | ||||
16 | 23.01 | « Оксамитові революції» в країнах Східної Європи. Розпад Радянського союзу. Югославії та Чехословаччини. | Знати: – час японського економічного дива, реалізації курсу «трьох червоних знамен» і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку «Арабської весни», формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі. Розуміти: – поняття: «апартеїд», «Арабська весна», «деколонізація», «ісламська революція», «ісламський фундаменталізм», «рік Африки», «рух Неприєднання»; – причини й особливості «культурної революції» в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; «японського економічного дива», «чотирьох модернізацій» Ден Сяопіна, «близькосхідної проблеми», «Арабської весни», воєн у Сирії; – вплив воєн у Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу. Уміти: – встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки; – використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню військово-політичних союзів та економічних регіонів у цих частинах світу; – визначити можливі способи врегулювання «близькосхідної проблеми»; подолання наслідків апартеїду; особливості соціальноекономічного та політичного розвитку країн Латинської Америки; – порівняти «японське економічне диво» з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки; – висловлювати аргументовані судження щодо громадсько-політичної діяльності Голди Меїр, Ден Сяопіна, Індіри Ганді, Мао Цзедуна, Нельсона Мандели, Фіделя Кастро, Хірохіто. Орієнтовна тема для практичного заняття. – Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав. Орієнтовна тема для написання есе. – Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій. | § 17 с 121 - 130 |
17 | 26.01 | Росія наприкінці 20 – на початку 21 ст. Політична, економічна й ідеологічна експансія Росії в регіоні. | § 18 с. 130 – 139 | |
18 | 28.01 | Японія у другій половині 20 – на початку 21 століття. | § 20 с. 142 – 149 | |
19 | 02.02 | Китай у другій половині 20 – на початку 21 століття | § 21 с. 149 – 158 | |
20 | 04.02 | Індія і Пакистан у другій половині 20 – на початку 21 ст | §22с. 158 – 166 | |
21 | 06.02 | Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. | § 23 с. 166 – 175 | |
22 | 09.02 | Ісламська революція в Ірані. « Арабська весна». Терористична діяльність. | § 24 с. 175 – 182 | |
23 | 11.02 | Латинська Америка у другій половині 20 – на початку 21 століття. | § 25 с. 182 – 189 | |
24. | 16.02 | Африка у другій половині 20 – на початку 21 століття. | § 26 с. 189 – 195 | |
25 | 18.02 | § 27. Узагальнення до розділу 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку | § 27 с. 195 – 198 | |
Історія України. Розділ 5 Становлення, розвиток України як незалежної держави. | ||||
30. | 20.02 | Державотворчий процес 1992–1994 рр | Знати: – хронологічні межі Помаранчевої революції, дати схвалення Конституції України, Тузлівської кризи, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію; – основні державотворчі процеси в Україні впродовж 1991–2013 рр. Розуміти: – зміст понять: «багатовекторність зовнішньої політики», «дефолт», «євроінтеграція», «корупція», «олігархічна система», «Помаранчева революція», «приватизація», «прожитковий мінімум», «тіньова економіка»; – історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, суперечливі наслідки Будапештського меморандуму; – чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні; – значення «Помаранчевої революції». Уміти: – встановлювати хронологічну послідовність подій, що відображають процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи; – використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій; – визначати: 1) основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999– 2004, 2005–2009, 2010–2013 рр., 2) ознаки формування олігархічної системи в Україні; 3) суперечності пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів; – висловлювати аргументовані судження про перебіг державотворчих процесів; важливість розвитку України як незалежної демократичної держави, її європейської інтеграції; – схарактеризувати політичну діяльність Віктора Ющенка, Леоніда Кучми, Віктора Януковича. Орієнтовні теми для практичних занять. – Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (завершення кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?», презентація кейсу). – Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді. – Майдан як феномен української демократії (від вибору гетьмана на всенародному віче до Помаранчевої революції та Революції Гідності). Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Основний Закон України: умови створення, аналіз основних положень. – Українська класика на Майдані. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1991–2013 рр. Орієнтовна тема для написання есе. – Помаранчева революція»: національний і людський виміри. – Прощання з імперією в досвіді нового покоління українських істориків та літераторів. | § 24 с. 207 – 218 |
31. | 23.02 | Відносини України із США, НАТО та ЄС | § 25 с. 218 - 221 | |
32. | 25.02 | Відносини України з Росією | § 25 с. 221 - 223 | |
33. | 02.03 | Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція | § 25 с. 223 - 228 | |
34. | 04.03 | Політичне життя за президентства В. Ющенка | § 26 с. 229 - 233 | |
35. | 06.03 | Загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні за президентства В. Януковича | § 26 с. 233 - 236 | |
36. | 09.03 | Робота з історичними джерелами. Практичне заняття №6 | § 33 с. 249 - 250 | |
37. | 11.03 | Узагальнення. Тематичний контроль | ||
Всесвітня історія. Розділ 5. Міжнародні відносини. | ||||
26 | 16.03 | Знати: – час «холодної війни», Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції. Розуміти: – поняття: «багатополярний світ», «Балканська криза», «Берлінська криза», «гібридна війна», «Карибська криза», «концепція “русского міра”», «міжнародний тероризм», «нове політичне мислення», «рашизм», «розрядка»; – причини, ознаки, динаміку та наслідки «холодної війни», міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції; імперської зовнішньої політики Російської Федерації та політики «умиротворення» агресора. Уміти: – використовувати карту як джерело інформації про події «холодної війни»: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї, В’єтнамі, в Афганістані, «Балканську кризу», війну в Україні, сучасну геополітичну ситуацію у світі; – пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.; – схарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах «холодної війни»; – пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив «нового політичного мислення» та розпаду СРСР/СССР на міжнародні відносини кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст.; – визначати характер російсько-української війни. Орієнтовні теми для практичних занять. – Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів. – Демонтаж результатів періоду «розрядки»: причини і наслідки. – Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій. Знати: – діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтв і спорту другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.; – базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності. Розуміти: – поняття: «абстракціонізм», «високі технології», «неореалізм», «поп-арт», «постмодернізм», «соціалістичний реалізм», «функціоналізм»; – динаміку, напрямки і здобутки НТР. Уміти: – охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства; – визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті; – порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільств; – визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір); – визначити соціальні наслідки НТР; – пояснювати взаємовпливи культури, спорту й політики. Орієнтовні теми практичних занять. – Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни. Орієнтовні теми навчальних проєктів. – Людина другої половини ХХ і початку ХХІ ст.: творець, митець, захисник. – Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ. – Галерея сучасних мистецтв або Олімпійські ігри в сучасному світі (на вибір учительки/учителя або учениці/учня). – Визначні пам’ятки сучасної архітектури (створення інтерактивної карти). – Масова культура та ідеологія. | § 28 с. 198 - 207 | |
27 | 18.03 | § 29 с. 207 – 215 | ||
28. | 20.03 | § 30. Проблема міжнародного тероризму. | § 30 с.215 – 223 | |
29. | 30.03 | Агресія Російської Федерації проти України | § 30 215 – 223 | |
30. | 01.04 | Постіндустріальне ( інформаційне) суспільство | § 32 с. 226 – 235 | |
31 | 06.04 | Науково – технічна революція | § 32 с. 226 – 235 | |
32 | 08.04 | Розвиток літератури і мистецтва: домінуючі тенденції. | § 33 с. 235 – 245 | |
33. | 10.04 | Спорт у другій половині 20 – на початку 21 століття | § 33 с. 235 – 245 | |
34 | 13.04 | Основні тенденції розвитку світу у другій половині 20 – на початку 21 століття. | § 34 с. 245 – 253 | |
35. | 15.04 | § 35 с. 253 | ||
Історія України. Розділ 6. Розділ 6. Ч.1. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ (з 2014 до 2019 року) | ||||
39. | 20.04 | Євромайдан | Знати: – хронологічні межі Революції Гідності та російсько-української війни ХХІ ст., оборони Донецького аеропорту та міста Маріуполь, дати окупації Криму, трагедії біля міста Іловайськ та в місті Буча, широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну; – основні регіони і місця бойових дій російсько-української війни. Розуміти: – зміст понять: «безвізовий режим», «волонтерський рух», «гібридна війна», «денацифікація України», «добробат», «Євромайдан», «злочин агресії» «інтеграція», «кіборги», «колабораційна діяльність», «люстрація», «рашизм», «реімперіалізація», «російсько-українська війна», «русскій мір», «статус кандидата на членство в ЄС», «тимчасово окупована територія», «томос»; – передумови та значення Революції Гідності; – необхідність вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні та російсько-української війни; – характер російсько-української війни як справедливої, визвольної для України, несправедливої, загарбницької для Росії; – псевдореферендуми в Криму та на Донбасі, анексію Автономної Республіки Крим (АРК) та міста Севастополь, російсько-українську війну як прояви процесу реімперіалізації Росії; – широкомасштабне вторгнення, злочини російських військ в Україні 2022 р. як акт геноциду української нації; – захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, як обов’язкову умову незалежності; – роль громадянського суспільства у розвитку української держави та забезпеченні її обороноздатності; – важливість для України повноправного членства в ЄС і Організації Північноатлантичного договору (НАТО); – значення міжнародної підтримки територіальної цілісності та державної незалежності України. Уміти: – встановлювати хронологію подій російсько-української війни; – використовувати карту як джерело інформації про перебіг російсько-української війни; – обґрунтувати на основі аналізу документів злочини РФ як геноцид українського народу; – визначати передумови, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України; – висловлювати обґрунтовані судження щодо можливих шляхів розвитку України в Європі та у світі; – схарактеризувати діяльність Петра Порошенка, Володимира Зеленського, інших знакових постатей політичного, громадського, культурного, церковного життя сучасної України (на вибір учительки/учителя, учня/учениці Орієнтовна теми для практичних занять. – Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – «У 1918 р. Україна здобула незалежність, у 1991 р. – відновила, сьогодні – захищає» (завершення проєкту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ– ХХІ ст., презентація проєкту). – Усна історія Майданів: від «Революції на граніті» до Революції Гідності (електронна «Книга пам’яті»). – Російські пропагандистські кліше «бандерівці», «укронацисти», «української нації не існує», «українська держава – фейк» як інструменти війни і геноциду. – Рідний край у контексті загальноукраїнських подій часів російсько-української війни. Орієнтовні теми для написання есе. – Діалоги про війну: відверті розмови з учасниками/свідками російськоукраїнської війни (воїнами, волонтерами, внутрішньо переміщеними особами). – Політичний фольклор як відповідь на мову ненависті. – Чи справді сьогодні Україна – щит Європи? | § 29 с. 250 - 255 |
39. | 22.04 | Революція Гідності | § 29 с. 255 - 263 | |
40. | 24.04 | Окупація Російською Федерацією АР Крим. Російська агресія на Сході України | § 30 с. 264 - 271 | |
41. | 27.04 | Мінські домовленості | § 30 с. 272 - 276 | |
42. | 29.04 | Суспільно-політичне і соціальноекономічне становище України в умовах «гібридної війни» | § 31 с. 277 - 283 | |
43. | 04.05 | Релігійне життя. Українське православ’я на шляху до автокефалії | §27 с. 237 - 241 | |
44. | 06.05 | Культура. Освіта. Наука | § 27 с. 241 – 242 | |
45. | 08.05 | Робота з історичними джерелами. Практичне заняття №7 | Опр. Презентацію | |
46 | 11.05 | Узагальнення. Тематичне оцінювання ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ (з 2014 до 2019 року) | ||
Розділ 6. Ч.2. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ (з 2019 року) | ||||
47 | 13.05 | Президентські вибори 2019 р | § 31 с. 283 – 286 | |
48 | 18.05 | Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України | § 32 с. 287 – 295 | |
49 | 20.05 | Російська пропаганда як інструмент підбурювання війни і геноциду | § 32 с. 295 - 299 | |
50 | 22.05 | Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння | § 34 с. 310 – 318 | |
51 | 25.05 | Практичне заняття: Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії | §33 с. 300 – 309 | |
52 | 27.05 | Узагальнення. Тематичний контроль . ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ (з 2019 року) | ||
