Історія України для учнів 9 класу
Складено згідно Навчальної програми для ЗЗСО (Наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
Навчальна програма: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/Navchalna.programa.2022.WH.HU.6-11.pdf
Підручник: https://shkola.in.ua/2562-istoriia-ukrainy-9-klas-pometun-2022.html
№ п/п | Дата уроку | Тема уроку, змістнавчально‐ пізнавальної діяльності | Очікувані результати навчально‐пізнавальної діяльності | Орієнтовані завдання для практичних і творчих робіт | Д/з |
Розділ 1. Вступ. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIIІ – у першій половині ХІХ століття | |||||
1. | 01.09 | Вступ. Повторення вивченого у 8 класі. | Після уроку учні/учениці зможуть: знати: хронологічні межі «довгого» ХІХ століття; адміністративно-територіальний устрій українських земельу складі Російської та Австрійської імперій; періодизацію українського національного відродження; чисельний, соціальний, національний склад українського населення. Розуміти: вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України; «довге» ХІХ століття як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі; головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій щодоукраїнських земель; особливості розвитку України та етапів українського національного відродження/руху від кінця ХVІІІ століття до початку ХХ століття; спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку; поняття: «довге» ХІХ століття»; «національне відродження»; «смуга осілості», «губернія». Уміти: обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ століття; показати на карті українські території ускладі Австрійської та Російської імперій; охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ століття; пояснити фактори та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення українських земель. | Підготувати повідомлення (або есей) про європейські зв’язки України в Новий час. Зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України: адміністративно-територіальний устрійстаном на середину XVIII століття і на початок ХІХ століття. | Опр. С. 4 – 13 |
2. | 02.09 | Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі. | Після уроку учні/учениці зможуть: знати: дати входження українських територій до складу Російської імперії, російсько- османських воєн та франко-російської війни; назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі: Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське/ Кубанське козацьке військо. Розуміти: поняття «автономісти», «консерватори», «народне ополчення», «козацькі полки». Уміти: показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ століття; визначити вплив російсько-османських воєн 1806–1812 років та 1828–1829 років і франко-російської війни 1812 року на українські землі. | Підготувати повідомлення на тему: «Йосип Гладкий: суперечлива постать в історії козацтва». Використовуючи додаткову літературу та інтернет-ресурси написати довідкуна тему: «Азовське козацьке військо» за заданим алгоритмом: причини утворення; організація війська та територіальна локалізація; господарські практики; історична доля. | Опр. П. 1с. 14 - 22 |
3. | 08.09 | Соціально-економічний розвиток українських земель у п.п. 19 ст. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: час початку індустріальної революції в Україні, дати створення військових поселень, статусу порто-франко міста Одеса; регіони аграрної спеціалізації; галузі промисловості. Розуміти: причини кризи кріпосницької системи господарювання; передумови, зміст та особливості перебігу промислової (індустріальної) революції на українських землях; сутність нової моделі економічного розвитку Півдня України; поняття: «порто-франко», «чумакування», «індустріальна революція», «військові поселення», «оброчна система», «місячнина», «фабрика», «завод». Уміти: показати на карті регіони аграрної та промислової спеціалізації; охарактеризувати зміни в економічному та соціальному житті українського населення першої половини ХІХ століття. | Підготувати лепбукна тему: «Міста Півдня України — торговельні та промислові центри». Написати спогад від імені особи, котра брала участь у чумакуванні, за планом: а) походження чумака; б) склад учасників чумацької валки; в) товар, який везли на продаж; г) чумацький шлях. | Опр. П. 2 с. 23 - 34 |
4. | 15.09 | Початок українського національного відродження в Наддніпрянській і Слобідській Україні. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати місії Василя Капніста до Берліну, виданнятрьох частин «Енеїди» Івана Котляревського, створення Харківського і Київського університетів, діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (братства); осередки українського національного відродження. Розуміти: поняття «автономістська ідея», «націоналізм», «романтизм»; роль Харківського та Київського університетів як центрівнаціонального відродження; програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Уміти: розмістити в хронологічній послідовності події, пов’язані із суспільно-політичним життям Наддніпрянщини першої половини ХІХ століття; охарактеризувати процесрозгортання українського національного відродження; пояснити значення Кирило- Мефодіївського товариства (братства) для розвитку українського національного відродження/руху. | Підготувати довідку про Кирило-Мефодіївське товариство (братство) за критеріями: учасники, мета діяльності, програмні документи, форми діяльності, історичне значення товариства. Укласти історичний портрет Василя Каразіна. | Опр. П. 3 с. 34- 45 |
5. | 16.09 | Практична робота № 1. «Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства (братства). | Після уроку учні/учениці можуть: знати: програмні документи Кирило- Мефодіївського товариства (братства); біографії найактивніших братчиків. Розуміти: основні цілі Кирило-Мефодіївського товариства (братства) та можливі шляхи їхнього досягнення. Уміти: проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило - Мефодіївського братства під кутом зорувідображення в них минулого чи майбутнього України або з позиції формування прав і свободлюдини; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Василя Білозерського, Пантелеймона Куліша. | Висловити обґрунтоване судження щодо твердження історика Михайла Грушевського: «Від Кирило-Мефодіївського товариства (братства) веде свою історію весь новий український політичний рух». | Опр. с.45 - 51 |
6. | 22.09 | Масонство в Україні. Декабристські організації в Україні. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати утворення Малоросійського товариства, Південного товариства декабристів, повстання Чернігівського полку, польського (Листопадового) повстання; осередки діяльності опозиційних рухів; регіони поширення масонських лож, декабристських організацій та польського (Листопадового) повстання. Розуміти: роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історіїУкраїни; розбіжності в цілях українського, російського та польського рухів на теренахУкраїни; поняття «масони», «декабристи». Уміти:
охарактеризувати діяльність декабристів в Україні; пояснити причини і наслідки польського (Листопадового) повстання для українців. | Написати твір від імені учасника одного із суспільно-політичних рухів за планом: а) назвагуртка (руху); б)програмні засади; в) методи і результати діяльності; г) перспективи на майбутнє. Дати назвусвоєму твору. Укласти порівняльну таблицю «Україна в програмах українського, польського національних/визвольних та російського демократичного рухів». | Опр. П.4 с. 52 - 58 |
7. | 29.09 | Польське повстання 1830 – 1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні протести. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати селянського руху під проводом Устима Кармалюка, повстання військових поселенців у Чугуєві, Шебелинській слободі, Київської козаччини, «Походу у Тавріюза волею»; локалізацію селянських протестних рухів. Розуміти: причини появи соціальних рухів; поняття «Київська козаччина», «Похід у Таврію за волею». Уміти: охарактеризувати становище селян та робітників; визначити форми соціальних протестів селян і робітників та їхні наслідки; сформувати відношення до історичної постаті Устима Кармалюка. | Використовуючи інформацію з підручника та інтерне-ресурси, скласти розповідь про один ізсоціальних рухів за критеріями: а) причинипояви; б) учасники і керівники (керівник); в) територія поширення; г) результати. | Опр.п. 4 с. 58 - 62 |
8. | 30.09 | Контрольна робота «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. | Учні/учениці удосконалять свої вміння та навичкианалізувати причино- наслідкові зв’зки подій і явищ, працювати з історичною картою,висловлювати власне судження щодо діяльності історичних постатей та характерних для українських земельXVIІІ – першої половини XІХ століттясоціально-економічних, суспільно- політичних процесів; систематизують здобуті знанняза розділом «Українські землі у складіРосійської імперії наприкінці XVIІІ – у першій половині XIХ століття». | ||
Розділ 2. Західноукраїнські земліу складі Австрійської імперії наприкінці XVIIІ– у першій половині ХІХ століття | |||||
9. | 06.10 | Соціально – політичний та економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIIІ – у першійполовині ХІХ століття. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати входження українських територій до Австрійської імперії, проведення Йосифінських реформ,соціальних виступів; осередки протестних рухів. Розуміти: сутність Йосифінських реформ та їхнійвплив на західноукраїнські землі; умови розвитку економіки; поняття «Йосифінські реформи», «кустарно-ремісниче виробництво», «право пропінації», «чиновник», «шарварки», «холерні бунти». Уміти: показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії; пояснити впливйосифінських реформ на західноукраїнське суспільство; визначити умови розвитку та стан економіки в західноукраїнських землях; охарактеризувати причиниі наслідки соціальних виступів. | Підготувати презентацію на тему «Економіка західноукраїнських міст і містечок першої половини ХІХ століття». | Опр. П. 5 с. 63 - 70 |
10 | 13.10 | Товариство галицьких греко – католицьких священників « Будителі Закарпаття» | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати заснування Товариства греко- католицьких священників у Галичині, періоду діяльності «Руської трійці». Розуміти: причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському національному відродженні; ідейні засади діяльності «Руської трійці»; історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»; поняття «будителі», «Руська трійця». Уміти: показати на карті місця розташування громадсько-культурних організацій; визначити наслідки діяльності «Руської трійці», роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського національного відродження/руху в Закарпатті та Буковині; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича. | Укласти історичний портрет Маркіяна Шашкевича. | Опр. П.6 с. 70 – 76 |
11 | 14.10 | «Руська трійця» | Опр. П. 6 с. 76 – 81 | ||
12 | 20.10 | Європейська революція 1848 – 1849 рр на західноукраїнських землях. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: хронологічні межі «Веснинародів», діяльності Головної Руської Ради. Розуміти: поняття «Весна народів», «Галицько-руська матиця», «сервітути»; завдання революції 1848–1849 років у Австрійській імперії; ідейні засади діяльності Головної Руської Ради. Уміти: проаналізувати програму і діяльність Головної Руської Ради; визначити наслідки революції 1848– 1849 років для західноукраїнських земель | Підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848–1849 років, поборника прав людини. | Опр. п . 7 с. 81 – 92 |
13 | 03.11 | Практична робота№ 2. «Русалка Дністровая». | Після уроку учні/учениці можуть: знати: упорядників «Русалки Дністрової»; місце,час і обставини створення та видання альманаху. Розуміти: особливості тексту «Русалки Дністрової». Уміти: пояснити результати створення «Русалки Дністрової» проаналізувати зміст альманаху під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку українського національного відродження/руху. | Підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая». | С. 93 - 92 |
14 | 04.11 | Вікторина « Марафон знань: тестування у формі ЗНО». | |||
15 | 10.11 | Контрольна робота «Західноукраїнські земліу складі Австрійської імперії наприкінці XVIІІ – у першій половині XIХ століття». | Учні/учениці зможуть систематизувати знання, здобуті в процесі вивчення розділу «Українські земліу складі Австрійської імперії наприкінці XVIІІ– у першій половині XIХ століття», удосконалять свої вміння аналізувати причинно-наслідкові зв’язки подійі явищ. | ||
Розділ 3. Культура України наприкінці XVIII – першоїполовини ХІХ століття | |||||
16 | 17.11 | Освіта й наука України кінця XVIII – першоїполовини ХІХ століття. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати заснування університетів у Харкові, Києві, Рішельєвського ліцею в Одесі, Волинського ліцею у Кременці, гімназії вищих наук в Ніжині,відновлення діяльності Львівського університету; науковців: ТимофіяОсиповського, Михайла Остроградського, Василя Каразіна, МихайлаМаксимовича, Миколу Костомарова; Розуміти: суперечності розвитку української культури під впливоммодернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій. поняття: «національна ідея», «полікультурність». Уміти: охарактеризувати становище в освіті; визначити пріоритети наукових досліджень; пояснити суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти. | Користуючись додатковою літературою та інтернет- ресурсами, підготувати розповідь про навчання в одному з університетів за планом: а) дата та місце утворення університету; б) факультети; в) відомі вчені,які працювали в цьому університеті. | Опр.п 8 с. 105 – 117 |
17 | 18.11 |
| Після уроку учні/учениці можуть: знати: представників української літератори: Івана Котляревського, Григорія Квітку- Основ’яненка, ЄвгенаГребінку, Петра Гулака-Артемовського, Пантелеймона Куліша, Миколу Гоголя,Тараса Шевченка; композиторів: Йосипа Витвицького, Алоїза Єдлічку; кобзарів і лірників: Остапа Вересая, Андрія Шута; акторів: МихайлаЩепкіна, Карпа Соленика; центри театрального життя; дати появи «Енеїди» Івана Котляревського і «Кобзаря» ТарасаШевченка. Розуміти: чинники, під впливом яких відбувалося становлення сучасної української літературної мови; значення фольклору та етнографії у дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості; поняття «романтизм». Уміти: пояснити змістлітературного процесу на українських землях; визначити жанрову різноманітність театральних вистав. Після уроку учні/учениці можуть: знати: представників архітектури і мистецтва: Вікентія Беретті, Андрія Меленського, Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Івана Сошенка, Василя Тропініна, Василя Мокрицького, Василя Штернберга; пам’ятки архітектури і мистецтва; види декоративно-ужиткового мистецтва. Розуміти: умови розвитку архітектури, живопису; значення історичних пам’яток у дослідженні національних ознак українців; поняття «класичний стиль». | Створити лепбук на тему: «Театральне та музичне життя на українських землях першої половини ХІХ століття». | Опр. П.9 с. 117 – 126 |
18 | 24.11 | Розвиток музики, театру, образотворчого мистецтва й архітектури кінця 18 – п.п 19 століття. | Підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури Українипершої половини ХІХстоліття». | Опр. П. 10 с. 127 – 138 | |
01.12 | |||||
19 | 02.12 | Практична робота № 3 «Повсякденне життя мешканців України в першійполовині ХІХ століття». | Після уроку учні/учениці можуть: знати: джерела, за допомогою яких можна визначити побут жителів Українипершої половини ХІХ століття. Розуміти: особливості повсякденного життя мешканців та мешканок України в першій половині ХІХ століття. Уміти: на основі історичних джерел охарактеризувати повсякденне життя населення українських земель. | Скласти усну розповідь «Один день з мого життя» від імені селянина, містянина, поміщика (на вибір учнів/учениць чи учителя/учительки). Представити результати своєї роботи дляобговорення в класі. | Опр. С. 98 - 105 |
20 | 08.12 | Контрольна робота «Культура України кінця XVIII – першоїполовини ХІХ століття». | Учні/учениці зможуть систематизувати знання, здобуті в процесі вивчення розділу «Повсякденне життя та культура України кінця XVIІІ – першої половини XIХ століття», удосконалять свої вміння працювати з історичними джерелами, формулювати висновки щодо питання, які розглядалися в розділі. | ||
Розділ 4 Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття | |||||
21 | 15.12 | Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна ( Кримська ) війна 1853 – 1856 – х років на українських землях. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: хронологічні межі Кримської (Східної) війни. Розуміти: причини Кримської (Східної) війни та її результат для українських земель. Уміти: визначити місце українського питання в контексті міжнародних відносин другої половини ХІХ століття; показати на карті військові дії на українських земляхпід час Кримської (Східної) війни. | Підготувати історичну довідку про Кримську (Східну) війну за алгоритмом: воюючі сторони, хронологічні межі, причини для кожної зі сторін, привід, наслідки, уроки. | Опр. П. 11 с. 139 – 145 |
22 | 16.12 | Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870 – х років. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дату проведення аграрної реформи. Розуміти: причини, змістселянської реформи 1861 року та механізм її реалізації; причини переселенського руху; поняття «аграрна реформа», «відрізки», «тимчасовозобов’язані селяни», «мировий посередник», «СірийКлин», «Зелений Клин». Уміти: охарактеризувати вплив аграрної реформи 1861 року на становище у сільському господарстві. |
«Переселенський рух у пореформений період» за алгоритмом: причини переселенського руху з українських земель; напрямки міграції українців/українок; облаштування життя в поселеннях Зеленого Клину, Сірого Клину. Обговорити результати роботи в класі. | Опр. П. 12 с. 146 – 152 |
23 | 22.12 | Соціально – економічний розвиток підросійської України в 2 п. 19 ст. | Після уроку учні/учениці можуть: знати:
Розуміти:
«класичні гімназії», «реальні училища». Уміти: визначити зміст «великих реформ» 60- х–70-х років ХІХ століття в Російській імперіїта їхній впливна українські землі. | Написати твір-роздум на тему: «Нововведення «великих реформ» та їхні результати. | Опр. П.13 с. 152 - 163 |
24 | 12.01 | Відродження українського національного руху наприкінці 50 – х – на початку 60 – х років 19 століття. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дату побудови залізниці Одеса-Балта; галузі промисловості, які розвивалися на українських землях у другій половині ХІХ століття та промислові регіони. Розуміти: причинно-наслідковий зв’язокміж аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст,залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення; поняття «урбанізація», «транспортна інфраструктура». Уміти: охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в українських земляху пореформений період; пояснити роль і місцеУкраїни в господарському житті Російської імперії. | Використовуючи додаткову літературу та інтернет-ресурси підготувати повідомлення натему: «Місто у пореформений період» за планом:
Підприємці і меценати. | Опр. П. 14 с. 163 – 170 |
25 | 13.01 | Український національний рух у 1870 – 1890 – х роках. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати появи громад,видання журналу «Основа», Валуєвського циркуляру, Емського указу; діячів громадівського руху: Володимира Антоновича, Павла Чубинського, Михайла Драгоманова. Розуміти: вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського національного відродження/руху; роль інтелігенції в розвитку українського національного відродження/руху та осучасненні суспільства; поняття «громадівський рух», «хлопомани», «Валуєвський циркуляр», «Емський указ». Уміти: охарактеризувати погляди і діяльність громадівців у 1860–1890-х роках. | До історичної енциклопедії підготувати довідку «Володимир Антонович». | Опр. П. 15 с. 171 - 177 |
26 | 19.01 | Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в 90 – х роках ХІХ століття. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати існування організації «Братство тарасівців»; діяча кримськотатарського національного відродження Ісмаїла Гаспринського; • назви суспільно-політичних рухів на українських землях в останній чверті ХІХ століття. Розуміти: причини появи народництва, робітничого руху; сутність кримськотатарського національного відродження; програмні засади та діяльність «Братства тарасівців»; поняття «кримськотатарське національне відродження», «народництво», «Чигиринська змова», «соціал-демократичний рух». Уміти: проаналізувати причини розгортання суспільно-політичних рухів в Україні в останній третині ХІХ століття, їхні програні цілі та діяльність. | Підготувати тези доповіді про кримськотатарське національне відродження. Дати назву доповіді. | Опр. П. 16 с. 178 – 184 |
27 | 26.01 | Практична робота № 4 «Програмні засади і форми організації українського відродження на підставі публікації його лідерів, офіційних документів, спогадів». | Після уроку учні/учениці можуть: знати: джерела, в яких йдеться про програмні засади,форми організації українського національного відродження другоїполовини ХІХ століття. Розуміти: умови, в яких діяли представники громадівського руху та «Братства тарасівців»; мету діяльності Громад,«Братства тарасівців» та засоби її реалізації. Уміти: визначити завдання українського національного відродження та форми їхнього практичного втілення. | Скласти допис до історичної газети про українське національне відродження другої половини ХІХ століття за алгоритмом: назва організації, період функціонування, лідери, цілі й завдання. | Опр . с. 184 – 187 |
28 | 27.01 | Контрольна робота «Наддніпрянська Україна в 2 п. ХІХ ст». | Учні/учениці зможуть удосконалити свої вміння працювати з історичними джерелами, складати хронологічну послідовність, визначати основні риси розвитку економіки, суспільно- політичного життяна українських земляхдругої половини ХІХ століття, формулювати висновки щодо питань, які розглядалися в розділі. | ||
Розділ 5 Західноукраїнські земліу складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ століття | |||||
29 | 02.02 | Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: напрямки трудової еміграції українців; кооперативні організації; дату відкриття першої в Україні залізничної лінії Львів-Перемишль;ьгалузі промисловості, які розвивалися на західноукраїнських землях. Розуміти: сутність та особливості економічних процесів на західноукраїнських землях; мету створення і діяльність кооперативних організацій; поняття «кооперація», «трудова еміграція». Уміти: визначити змістекономічних процесів на західноукраїнських землях; з’ясувати причинивиникнення, види кооперативів та їхнє значення для селян. |
збереження національно- культурних традицій. | Опр п. 17 с. 188 – 196 |
30 | 09.02 | Українське національне відродження 19 ст. на західноукраїнських землях. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати дуалістичної угоди,створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» у Львові, Літературного товариства іменіТараса Шевченка; представників русофілів (москвофілів), народовців (українофілів); статус західноукраїнських земель згідноз дуалістичною угодою. Розуміти: причини укладення дуалістичної угоди та її зміст; мету та засади діяльності русофілів (москвофілів), народовців (українофілів); поняття «русофіли (москвофіли)», «народовці». Уміти: показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття; охарактеризувати причини виникнення, програмні засади та діяльність русофілів (москвофілів), народовців (українофілів); охарактеризувати діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Тараса Шевченка. |
«Галичина — український П’ємонт — край, з якого могла б відродитися Україна» | Опр. П 18 с. 196 - 204 |
31 | 10.02 | Суспільно – політичне життя західноукраїнських земель у 80-х–90 роках 19 століття. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дату створення Народної ради; представників руху народовців на західноукраїнських землях: Юліана Романчука, Августина Волошина, Юрія Федьковича, Володимира й Олександра Барвінських; напрями національних рухів. Розуміти: роль народовців у суспільно- політичному житті західноукраїнських земель у 1880-х–1890 роках; поняття «віче», «нова ера», «хасиди», «сіонізм»; програмні засади польського й єврейського національних рухів та способи їхньої реалізації. Уміти: проаналізувати діяльність народовців у Галичині, Буковині, Закарпатті; охарактеризувати польський та єврейський національні рухи. | До історичної газети написати біографічну довідку «Юліан Романчук». | Опр. П. 19 с. 204 – 208 |
32 | 16.02 | Радикальний рух і політичні партії в Галичині. у Галичині. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дату створення РУРП,УНДП, появи брошури Юліана Бачинського «Україна irredenta; представників радикального руху на західноукраїнських землях:Івана Франка, ЮліанаБачинського. Розуміти: причини появи радикального руху в Галичині; поняття «українські радикали», «політична партія»; Уміти: визначити програмні засади і напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині; охарактеризувати парламентську діяльність українських депутатів. | На основі рубрики «Життєтека», вміщених на сторінках 146, 150–151 підручника, дослідити, що є спільного і відмінного в діяльності Івана Франка та Юліана Романчука. | Опр п. 19 с. 208 – 211 |
33 | 23.02 | Практична робота № 5 «Особливості розвитку українського відродження/руху в Російській та Австро- Угорській імперіях у ХІХ столітті». | Після уроку учні/учениці можуть: знати: осередки українського національного руху, його представників. Розуміти: особливості становлення, цілі та еволюцію українського національного руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ столітті. Уміти: порівняти розвиток українського національного відродження в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ столітті. | Створити програму віртуальної екскурсії «Мій край у суспільно- політичному житті ХІХ століття». | Опр. П. |
34 | 24.02 | Контрольна робота «Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ століття». | Учні/учениці зможуть узагальнити свої знання з питань соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку краю, вдосконалити навики роботи з логічними ланцюжками та історичною картою, спробують розв’язати «дискусійну павутину». | ||
Розділ 6 Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ століття. | |||||
35 | 02.03 | Особливості соціально- економічного розвитку Наддніпрянщини. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: регіональну спеціалізацію економіки; час появи монополій; промисловців-меценатів; Миколу Левитського — одного з організаторів кооперативного руху. Розуміти: тенденції й протиріччя соціально- економічного розвитку Наддніпрянщини початку ХХ століття; сутність індустріальної модернізації; поняття «монополія», «індустріальна модернізація», «картель», «синдикат», «трест»; Уміти: показати на історичній карті регіони промислової та аграрної спеціалізації; охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини. | Підготувати розповідь про промисловців-меценатів (на вибіручня/учениці, або учителя/учительки) за алгоритмом: походження, освіта, особистість і меценатська діяльність. | Опр. П. 20 с. 216 – 223 |
36 | 09.03 | Український політичний і національний рух на початку 20 ст. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дату створення ТУП;представників національно- культурного та кооперативного рухів. Розуміти: сутність політики імперського уряду в національному питанні; програмні засади ТУП; поняття «ксенофобія», «справа Бейліса», «великодержавний шовінізм». Уміти: охарактеризувати зміни,які відбулися у суспільно-політичному житті Наддніпрянщини в 1907–1914 роках. | Укласти політичний портрет Михайла Грушевського. | Опр. П. 21 с. 224 – 227 |
37 | 10.03 | Практична робота № 6 «Ідеї автономії і самостійності впрограмах українських політичних партій Наддніпрянщини». | Після уроку учні/учениці можуть: знати: основні положення програмукраїнських політичних партій. Розуміти: основні цілі партій, їхню політичну платформу та напрями діяльності. Уміти: порівняти програми політичних партій і висловити аргументоване судження: «Який напрямок переважав серед політичних партійНаддніпрянщини: автономістський чи самостійницький?». | Підготувати історичну довідку про цілі, політичну платформу однієї із політичних партій Наддніпрянщини (на вибір учня/учениці). | Опр с. 250 - 255 |
38 | 16.03 | Політичне й громадське життя в Наддніпрянщині в 1905 – 1907 роках. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: хронологічні межі революції в Російській імперії, дати основних революційних подій на українських землях, появи першихукраїномовних газет; представників самостійницької та автономістської течій в українському політичному русі Наддніпрянщини. Розуміти: вплив російської революції 1905–1907 років.на активізацію українського руху в Російській імперії; напрямки діяльності українських парламентських громад у Державних Думах. Уміти: показати на історичній карті місця революційних подій; охарактеризувати і проаналізувати український національний рух в період революції 1905–1907 років. | Від імені сучасника подій революції 1905–1907 років написати невелику статтю в україномовну газету «Хлібороб» про одну із подій революції1905– 1907 роківна українських землях | Опр. П. 22 с. 232 – 241 |
39 | 30.03 | Наддніпрянська Україна в 1907 – 1914 роках | Опр. П. 23 с. 241 – 249 | ||
40 | 31.03 | Контрольна робота «Західноукраїнські землі на початку ХХ століття». | Учні/учениці зможуть порівняти економічний та суспільно-політичний розвиток Наддніпрянщини та західноукраїнських земель, вдосконалити навики роботи з логічними ланцюжками та історичною картою. | ||
Розділ 7 Західноукраїнські землі у складі Австро – Угорщини на початку ХХ століття | |||||
41 | 06.04 | Соціально – економічний розвиток краю на початку 20 ст. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: соціальну структуру українського суспільства; дату обрання АндреяШептицького галицьким митрополитом греко- католицької церкви; представниць жіночого руху. Розуміти: позитивні і негативні складові впливу модернізації на життя українців; сутність процесу емансипації жінок; роль церкви у житті українців; поняття «емансипація». Уміти: висловити обґрунтоване судження щодо змін, які відбулися у житті українців під впливом модернізації. | Використовуючи додаткову літературу, інтернет-ресурси, укласти портрет представниці жіночого руху: Христини Алчевської, Софії Русової, Олени Пчілки (навибір учня/учениці) | Опр. П. 20 с. 216 – 223 |
42 | 13.04 | Радикалізація українського політичного та соціального руху. Реформа виборчої системи. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: дати створення університетів в містах Одеса і Чернівці, заснування Наукового товариства імені Тараса Шевченка; видатних ученихта їхні науковіздобутки. Розуміти: суперечливі умови розвитку української культури, її залежність від національної політики імперій; становище в освіті і науці; роль науки і освіти в обґрунтуванні національної ідеї. Уміти: показати на історичній карті центри університетської освіти, основних культурно-освітніх закладів; визначити пріоритети у розвитку освіти та вплив політики урядів Росії та Австро-Угорщини на її становище; охарактеризувати наукові досягнення вчених. | Створити лепбук «Видатні українські вчені». | Опр. П. 19 с. 211 - 215 |
43 | 14.04 | Боротьба за створення українського університету. Діяльність національно – культурних і військово – спортивних організацій західноукраїнської молоді | Після уроку учні/учениці можуть: знати: українських літераторів, акторіві акторок, композиторів, оперних виконавців і виконавиць; дати створення «Товариства українських акторів» першої української опери «Запорожець за Дунаєм». Розуміти: роль літератури і театру в розвитку української національної ідеї; умови становлення українського професійного театру. Уміти: показати на історичній картіцентри театру і музики; охарактеризувати стан видавничої справина українських землях; пояснити роль українського музичного мистецтва у житті суспільства. | Об’єднайтеся у три групи і підготуйте лепбуки «Життя як боротьба» про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, Марії Заньковецької та Соломії Крушельницької. | Опр. п. 24 с. 264 – 266 |
44 | 20.04 | Особливості українського руху в Буковині й на Закарпатті. Обрання Андрія Шептицького митрополитом Української греко – католицької церкви. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: стильові напрямки у розвитку українського живопису; художників, скульпторів та їхні твори. Розуміти: причини появи різниххудожніх стилів у малярстві; український стильу живописі модерну. Поняття «український модерн». Уміти: назвати найбільш знані картини українських художників; визначити вплив малярства на культурне життяукраїнського суспільства. | Скласти план віртуальної екскурсії «Естетика українського живопису другої половини ХІХ – початку ХХ століття». | Опр. П. 24 с. 261 – 264 |
45 | 27.04 | Практичне заняття. Вплив греко – католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель | |||
46 | 28.04 | Контрольна робота «Західноукраїнські землі у складі Австро – Угорщини на поч. 20 ст. | Учні/учениці зможуть систематизувати свої знанняз повсякденного життята розвитку культури на українських земляху другій половині ХІХ – на початку ХХ століття; удосконалити вміння розв’язувати логічні ланцюжки, ребуси; виконувати завдання з історичною картою;формулювати висновкові судження щодо означених в розділі проблем. | ||
Розділ 8 Культура України в середині 19 – на початку 20 століття. | |||||
47 | 04.05 | Зрушення в соціокультурному житті України в середині 19 – на початку 20 ст. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: архітекторів та їхніспоруди. Розуміти: особливості змін у міському і сільському просторі під впливами модернізації; український стильв архітектурі;. поняття «еклектика». Уміти: розпізнавати і характеризувати споруди, які визначали архітектурні новації часу; показати на історичній карті населені пункти, в яких збудовані відомі пам’ятки архітектури; визначити причини змін у міському ісільському просторі. | Оберіть середзображених у параграфі 41 ту архітектурну споруду, яка вам найбільше сподобалася. Охарактеризуйте її за алгоритмом: назваспоруди, архітектор, дата створення, архітектурний стиль. Обґрунтуйте свій вибір. (За вибором учня/учениці чи учителя/учительки можна описати за вказаним алгоритмом архітектурну споруду, збудовану у вашому населеному пункті в другійполовині ХІХ – на початку ХХ століття). | Опр.п. 24 с. 256 – 266 |
48 | 11.05 | Література. Українська преса і видавництво в середині 19 – на початку 20 ст. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: українських меценатів; організатора український лікарів ЄвгенаОзаркевича. Розуміти: зміни у повсякденному житті населення під впливом модернізації; форми організації дозвілля і розваг; організацію медичної допомоги населенню. Уміти: визначити риси повсякденного життя жителів міст ісіл; охарактеризувати організацію побуту і дозвілля населення. | Скласти розповідь про організацію дозвілля мешканців села чи міста (на вибір учня/учениці). | Опр.п. 25 с. 266 – 268 |
49 | 12.05 | Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музичне мистецтво в середині 19 – на початку 20 ст. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: видатних постатей краю; культурно-історичні пам’ятки. Розуміти: регіональну специфіку соціально- економічного та суспільно-політичного становища населеного пункту у зазначених хронологічних межах; Уміти: визначити специфіку соціального поступу населення краю; з’ясувати, які історичні події, явища і процеси відбувалися на його території; змоделювати повсякденне життя мешканців краю в минулому. | Опр.п. 25 с. 268 – 273 | |
50 | 18.05 | Розвиток живопису й архітектури. | Після уроку учні/учениці можуть: знати: видатних постатей краю; культурно-історичні пам’ятки. Розуміти: регіональну специфіку соціально- економічного та суспільно-політичного становища населеного пункту у зазначених хронологічних межах; Уміти: визначити специфіку соціального поступу населення краю; з’ясувати, які історичні події, явища і процеси відбувалися на його території; змоделювати повсякденне життя мешканців краю в минулому. | Опр. П. 26 с. 273 – 280 | |
51 | 25.05 | Практична робота № 8 «Традиції і побут української сім'ї у 2 половині 19 – на початку 20 ст.». | Після уроку учні/учениці можуть: знати: видатних постатей краю; культурно-історичні пам’ятки. Розуміти: регіональну специфіку соціально- економічного та суспільно-політичного становища населеного пункту у зазначених хронологічних межах; Уміти: визначити специфіку соціального поступу населення краю; з’ясувати, які історичні події, явища і процеси відбувалися на його території; змоделювати повсякденне життя мешканців краю в минулому. | Підготувати сторінку в соціальних мережах «Історія мого краюу другій половині ХІХ – на початку ХХ століття» за самостійно складеним планом. | Опр. С. 280 – 282 |
52 | 26.05 | Контрольна робота « Культура України в середині ХІХ – на початку ХХ століття». | Учні/учениці зможуть систематизувати своїзнання з повсякденного життя та розвитку культури на українських землях у другійполовині ХІХ – на початку ХХ століття; удосконалити вміння розв’язувати логічні ланцюжки, ребуси; виконувати завдання з історичною картою;формулювати висновкові судження щодо означених в розділі проблем. | ||
