Тема: Інтимна лірика Шевченка.
Мета: удосконалювати вміння висовлювати власну думку щодо інтимної поезії Т.Г. Шевченка;формувати вміння й навички, визначати й аргументувати оцінне ставлення до прочитаного; аналізувати та робити висновки, розрізняти інтимну лірику серед інших видів; формувати вміння виявляти самостійність щодо аналізу поезії; удосконалювати прийоми самостійного здобуття нових знань; розвивати активність пізнавальних процесів учнів; виховувати усвідомлення того, що любов – найвеличніше почуття, яке необхідно берегти й цінувати.
Ціль уроку: учні повинні знати факти з особистого життя Т.Г. Шевченка; ідейно-художній зміст поезії; учні повинні вміти виразно читати поезії; проводити паралелі між почутим, зображеним у творі та реаліями сучасного життя; презентувати результати навчальної діяльності; досліджувати проблеми, міркувати.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: урок-дослідження.
Обладнання: мультимедійнийекран,ноутбук,Кобзарі,зошити,порт-
рети Т.Г.Шевченка та його коханих жінок,презентація.
Епіграф:
Я розгортаю томик Кобзаря, і мені здається, що я кладу руки на трепетне гаряче серце, що так багато пережило.
М.Бажан
Хід уроку
I. Організація класу, мотивація навчальної діяльності.
1.З’ясування емоційного стану школярів.
Психологічнахвилинка.
Спробуйте передати свій настрій словами: хвилююся,очікую,хочу…
2.Слово вчителя.
Кохання... Такі хвилюючі слова. Скільки навівають вони думок, переживань. Сьогодні ми звернемося до поезій Шевченка, що являють собою «тихе зітхання», «незагоєні рани», «невтишні жалі», завмерле в серці кохання». Про кохання Тараса Шевченка написано чимало, але далеко не все сказано. Автор шукав у коханні жіночий ідеал.
ІІ.Повідомлення теми, мети уроку.
Слово вчителя.
Отже, тема нашого уроку « Інтимна лірика. Музи Шевченка ».
ІІІ.Визначенняочікуванихрезультатів.
- Діти, а чого ви повинні навчитися? Сформулювати мету уроку зможе кожен із вас.
Учні повинні закінчити речення « На сьогоднішньому уроці я…»
1.Технологія «Озвучення очікуваних результатів».
2. План уроку.
Сторінка життя .Втрачене кохання.
Сторінка життя. Нерозділене кохання.
Сторінка життя. Кохання без взаємності.
IV.Мотивація навчальної діяльності.
Епіграфом нашого уроку є слова Миколи Бажана: «Я розгортаю томик Кобзаря, і мені здається, що я кладу руки на трепетне гаряче серце, що так багатопережило».
Учитель.
-Що вас хвилює, коли ви відкриваєте томик Кобзаря ?
V.Актуалізаціяопорних знань.
- Діти, ми з вами познайомились із творчістю Кобзаря.
1. Міні-дослідження.
-Які ви знаєте жанри лірики?Назвіть вивчені твори Шевченка з кожного жанру лірики?
2.Сприйняття й первинне усвідомлення навчальногоматеріалу.
Слово вчителя.
- Так, дійсно Тарас Шевченко ще й тонкий лірик. Вічна тема кохання знайшла яскраве втілення в його поезії та житті автора. Отже, протягом уроку ми будемо працювати над проблемним питанням:
Проблемне питання
-Чи був Шевченко щасливою людиною?
VІ.Сприйняття й засвоєння нового матеріалу
Слово вчителя.
Далека і гірка була Тарасова любов,
Одвічні протилежності в житті,
Кружила заметіль навколо доль,
Заплуталось кохання в крижаній імлі,
Але серед снігів, снігів, снігів…
Ішла у мрії ти, зоря весни…
І сторінка життя .Втрачене кохання.
Повідомлення учнів про Оксану Коваленко .
Учень. Першій музі геніального поета - Оксані - Тарас Шевченко присвятив поему "Мар'яна-черниця", саме про неї, по-дитячому світлу, казково-незабутню, згадував у поезіях "Три літа", "Мені тринадцятий минало", "Ми вкупочці колись росли". Дорогим ім'ям першого кохання Шевченко називав героїнь своїх творів. І ми побачимо, як пізніше цей жіночий тип фатально буде подобатись Шевченкові в жінках, змушуючи його шукати в них ту, "справжню" - подругу, дружину, порадницю, якою в дитинстві ввижалась йому Оксана.
Учениця.Оксана Коваленко після неминучої розлуки, думається, жила просто, природно, по-земному буденно й щасливо: стала на рушник із кріпаком, виростила дітей, досхочу натрудилася, наспівалась пісень і відійшла у вічність чистою-пречистою, бо ж у волю навмивалася слізьми
Виразне читання поезії учнем «Ми вкупочці колись росли…»
(Учень виходить до столу, на якому стоїть підсвічник.Запалює свічку, читає )
Ми вкупочці колись росли
Маленькими собі любились,
А матері на нас дивились,
Та говорили, що колись
Одружимо їх. Не вгадали.
Старі зарані повмирали
А ми малими розійшлись,
Та вже й не сходились ніколи.
Мене по волі і неволі
Носило всюди.
Бесідазучнями.
- Про що розповідає нам автор ?
- Які художні засоби використовує автор?
ІІ сторінка життя. Нерозділене кохання.
1.Повідомлення учнів про Ганну Закревську.(Випереджальне завдання ).
Учень.Ганна Закревська. Та, що, на жаль, була дружиною іншого.
Закревська:
«Перед моїм портретом зупиняються і довго стоять люди, навіть ті, які нічого не знають про історію кохання Шевченка, бо мої очі невідступне переслідують їх. Для мене зустріч з Тарасом була щасливою, прозорою миттю. Він так красиво і ніжно виявляв свої почуття, що не міг не відчувати на собі мій уважний погляд чорно-синіх (так, саме таких) великих, виразних, ніжно-молитовних очей. Шевченко якимось невблаганно-тривожним поглядом пристрасно дивився в мої очі, ніби казав: "У чергуванні світла і тіней - краса життя"». (Входить Шевченко).
Закревська:
Шевченко не любив друкувати на віршах посвят жінкам. Таких посвят є лише декілька. Вірш "Якби зустрілися ми знову", всупереч звичайній стриманості поета, адресований конкретній особі, схованій під двома літерами Г. З. Отож, Ганні Закревській.
Інсценізація зустрічі Ганни Закревської та Тараса Шевченка.
Виразне читання напам'ять поезії «Якби зустрілися ми знову…»
Якби зустрілися ми знову,
чи ти злякалася б, чи ні?
Якеє тихеє ти слово
Тоді б промовила мені?
Закревська:
Ніякого. І не пізнала б.
А може б, потім нагадала,
Сказавши : "Снилося дурній..."
Шевченко:
А я зрадів би, моє диво!
Моя ти доле чорнобрива!
Закревська:
Якби побачив, нагадав
Веселеє та молодеє,
Колишнє лишенько лихе.
Шевченко:
Я заридав би, заридав!
І помоливсь, що не правдивим,
А сном лукавим розійшлось,
Слізьми-водою розлилось
Колишнєє святеє диво!
Бесіда з учнями.
- Що стає на перешкоді щастя?
- Які почуття переповнюють ліричного героя?
Учитель. А ми йдемо далі шляхами Кобзаря.
2.Повідомлення учениці про зустріч Шевченка із Варварою Репніною.
Учениця. Доля готувала йому нову зустріч з жінкою, якій у листопаді 1843 Шевченко адресує такі рядки: "О добрый ангел! Молюсь й плачу перед тобою. Ты утвердила во мне веру в существование святых на земле". Ця жінка - княжна Варвара Миколаївна Рєпніна. Їй було 35, коли вона познайомилась з 29-літнім Шевченком. Яготинська красуня, розумниця з широким світоглядом, що жила молитвами і пристрастями. Нещаслива в особистому житті, прекрасна і добра душа, овіяна серпанком великої поезії, - такою була нова знайома Шевченка, яку він зустрів в Яготині, і яка одразу ж палко покохала поета.
Інсценізація.Варвара Рєпніна.
Учениця. З листа княгині Рєпніної до Шарля Ейнара : «Шевченко здався мені простим і невибагливим. Він відразу став у нас своєю людиною. Моє обличчя було мокре від сліз і це було щастям... Це була м'яка, чаруюча, захоплююча музика... Полум'я неповторних настроїв тривожили душу мою.
В день і час його від'їзду я зі сльозами кинулася йому на шию, перехрестила чоло й він вибіг із кімнати. Я дуже прив'язана до нього й не перечу, що коли б я бачила з його боку кохання, я, може, відповіла б йому пристрастю. (Складає листа, вкладає в конверт, продовжує):
Вернути б час, і я - Варвара,
Сумна, задумана княжна,
Я б утекла з Яготина
Аж за Урал, де, наче хмара,
Пісок підводивсь над тобою,
Де цар кривавою рукою
Вершив безбожнії діла.
Я б у задушливу казарму
Як вірна подруга, прийшла...
Твоєю стала б я сестрою,
І в Придніпровський рідний край
Листи б од тебе одсилала,
Я б берегла твої пісні...
Щоб чорний вітер Кос-Аралу
Не спопеляв даремно дні.
Бесіда з учнями.
- Що вразило вас у вірші?
- Чи кохала Варвара його по-справжньому?
- Чия провина в цьому нещасливому коханні?
Виразне читання поезії ученицею «Тризна».
Фізхвилинка.
3.Повідомлення учнів про Агату Ускову.(Випереджальне завдання).
Інсценізація.А.Ускова про Шевченка.
Слово вчителя.
О, як він хотів раю! До останньої миті свого непростого життя шукав той рай і хотів, але… Рай так йому й не трапився.
ІІІ сторінка життя. Кохання без взаємності. .
1.Повідомлення учня про Катерину Піунову(Випереджальне завдання).
Інсценізація. К.Піунова про зустріч з Шевченком.
Виразне читання поезії Шевченка учнем «Якби з ким сісти хліба з їсти».
2.Повідомлення учнів про Ликеру Полусмак.(Випереджальне завдання).
Виразне читання поезії учнем «Поставлю хату і кімнату»
Повернення до проблемного питання:
- Чи був Шевченко щасливою людиною?
\/ІІ.Підсумок уроку.
1.Рефлексія.
Діти, щоб дізнатися чи досягли ми мети уроку, давайте використаємо техно логію «Незакінчене речення».
2.Технологія«Незакінчене речення».
-Завдяки уроку дізнались про…
-На цьому уроці навчилися…
-Найбільший успіх - це…
-Найбільші труднощі відчули…
-На наступних заняттях хочу…
-Настрій на уроці був..
-Чи справдилися ваші очікування щодо уроку?
\/ІІІ. Оцінювання.
ІХ.Домашнє завдання.
1.Написати твір-роздум на тему «Чи був Шевченко щасливою людиною?»
2.Прочитати поему Т.Шевченка «Катерина».Виконати ідейно-художній аналіз поезії.
Заключне слово вчителя.
Кохання може подарувати велике щастя! Але воно може бути й осміяним, і відкинутим, і тоді стане важким, болючим. Потрібно долати усі негаразди й труднощі, бо життя неодмінно компенсує страждання. А ще треба берегти свої почуття та чужі, щоб не зламати чиюсь долю.
Тож нехай доля буде прихильною до вас і подарує кожному найвищу оцінку життя – вірне та щасливе кохання. Бережіть і цінуйте це найвеличніше людське почуття.
