В останні роки це поняття значно розширилося. Екологічне виховання це вже не лише формування відповідних знань і вмінь у взаємодії людини та природи, а й розвиток засобами педагогічних технологій компетентностей особистості, спеціальних знань, ціннісних норм та орієнтацій щодо усвідомлення екологічної цінності природного середовища у його нерозривній єдності з людиною. Мета екологічного виховання Виходячи з такого твердження, ключовою метою екологічного виховання на уроках і в позаурочний час є формування відповідального та дбайливого ставлення до природи, що базується на: екологічній свідомості та самосвідомості формуванні стійкої потреби власного свідомого дотримання екологічних принципів природокористування розвитку навичок екологічної культури активній участі в суспільно корисній праці з захисту, догляду та оптимізації стану довкілля пропаганді в найширших межах екологічних знань активній діяльності з вивчення та охорони природи своєї місцевості. Результатом екологічного виховання є презентація учнем: чітко сформованої екологічної культури розвинутої екологічної свідомості. Принципи екологічного виховання Ключовими принципами екологічного виховання слід назвати: міждисциплінарний інтеграційний підхід у процесі формування екологічної культури учнів систематичність та безперервність екологічної освіти школярів у процесі всіх основних видів діяльності у школі — пізнавальної, ігрової, трудової, спортивної тощо єдність інтелектуальної та емоційно-вольової сфер у діяльності учнів із вивчення та поліпшення стану навколишнього середовища взаємозв’язок локальних, регіональних, національних та світових екологічних проблем прогностичність, що передбачає відповідальність за збереження середовища життя для майбутніх поколінь. Очікуваний результат екологічного виховання Головні результати екологічного виховання — вміння осмислювати екологічні явища в світі, висловлювати власні незалежні судження про стан природи, розумно й адекватно взаємодіяти з нею. Кінцевим конкретним результатом екологічного виховання випускників школи мають стати: системні знання про екологічні закономірності та проблеми людства і ймовірні шляхи їх розв’язання розуміння необхідності докорінних змін у процесі взаємодії людини з природою з метою її відновлення, виявлення адекватної громадянської позиції щодо випадків порушень в сфері охорони природи недопущення власних порушень правил поведінки в природному середовищі ведення здорового способу життя через обмеження деяких окремих шкідливих видів продуктів, намагання раціонально харчуватися, зменшення витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення до зменшення кількості побутових відходів, відсутність шкідливих звичок посильна з власної ініціативи участь в екологічній діяльності на всіх рівнях.