Гастрит - запалення слизової оболонки шлунка. Дуоденіт - запалення слизової оболонки 12- палої кишки.
Зазвичай вони є наслідком інфекції або аутоімунного процесу, рідше наслідком дії лікарських засобів або гіперчутливості до зовнішніх факторів. Діагноз хронічного гастриту, дуоденіту має бути поставлений відповідно результатам біопсії слизової оболонки шлунку, 12-палої кишки. В іншому випадку може бути поставлений діагноз гастропатії і функціональної диспепсії.
Гастропатія — це процес пошкодження епітелію слизової оболонки шлунка та його регенерація з мінімальною або відсутньою запальною реакцією. Гастропатія найчастіше є наслідком впливу ендогенних або екзогенних подразнюючих речовин, таких як жовч (у випадку рефлюксу), алкоголь, ацетилсаліцилова кислота та інші НПЗП.
Функціональна диспепсія встановлюється за наявності одного з симтомів:
-епігастральний біль;
-відчуття раннього насичення після їжі;
-відчуття переповнення після їжі;
-епігастральна печія.
Для оцінки ступеня тяжкості гастриту використовується система OLGA (Operative Link for Gastritis Assessment), OLGIM, яка також надає інформацію стосовно ризику розвитку раку через хронічний атрофічний гастрит (значна запущеність гастриту [OLGA III/IV] асоціюється з високим ризиком раку шлунка).
Зв’язок між запаленням (особливо хронічним) в ендоскопічній та мікроскопічний картинах та симптомами, які відчуває пацієнт, слабкий. Диспептичні симптоми, навіть дуже виражені, можуть виникати в осіб без будь-яких змін в слизовій оболонці шлунка, а з іншої сторони часто виявляються очевидні запальні зміни в осіб без симптомів.
На сучасному етапі проведення ендоскопічного обстеження без проведення біопсії не є інформативним. Гастрит та гастропатія часто мають схожу ендоскопічну картину; тоді остаточний діагноз встановлюють на основі гістологічного дослідження біоптату слизової оболонки.
Гострий гастрит – гостре запалення слизової оболонки шлунка.
ЕКЗОГЕННІ ЧИННИКИ:
- аліментарні (вживання недоброякісної їжі та великих доз алкоголю, переїдання);
- хімічні (отруєння шкідливими речовинами);
- медикаментозні;
- алергічні (внаслідок індивідуальної надчутливості до харчових продуктів – яєць, полуниць, білків);
- інфекційні (споживання їжі, інфікованої різними бактеріями), температурні чинники(вживання дуже холодної їжі).
ЕНДОГЕННІ:
- гематогенні (дизентерії, захворюваннях нирок, печінки).
Клініка: Після дії відповідного зовнішнього подразника (харчова погрішність) через 1 – 2 год розвивається картина гострого гастриту. З’являються загальна слабкість, неприємний присмак у роті, тяжкість і біль у надчеревній ділянці, головний біль, нудота, блювання, яке повторюється. У блювотних масах є залишки неперетравленої їжі, домішки жовчі, іноді кров. Різко знижується апетит. Іноді з’являється переймоподібний біль у животі. Часто приєднується пронос, що погіршує стан хворого. При простому аліментарному гастриті незначно підвищується температура тіла (субфебрильна), хворий відзначає спрагу. При огляді хворий блідий, шкіра волога, холодна. Язик обкладений білим або сіруватим нальотом. Запах з ротової порожнини неприємний. Живіт втягнутий, при пальпації – чутливий, болючий у надчеревній ділянці, в поодиноких випадках біль поширений по всьому животу.
ПЕРЕБІГ І ПРОГНОЗ: Сприятливі як для життя, так і для працездатності. При правильному лікуванні і дотриманні режиму одужання настає через 2 – 5 днів.
Лікування гострого гастриту, спричинене ХТІ
Амбулаторний пацієнт
Питний режим: якнайбільше рідини при рясній блювоті та діареї - підійдуть розчини електролітів (Регідрон, Хумана - електроліт і т.д.). Прийом сорбентів: Смекта, Ентеросгель, Атоксіл та ін. У крайніх випадках можливий прийом препаратів, що знижують перистальтику (лоперамід) або протиблювотних (метоклопрамід), але це може привести до інтенсивності інтоксикаційного синдрому.
Якщо протягом 3-х днів ситуація не стабілізується потрібні додаткові методи дослідження, лікарем буде розглянуто призначення антибактеріальних препаратів.
Негайне звернення за медичною допомогою потрібно, якщо скоротилися позиви до сечовипускання, значно знизилося артеріальний тиск, відзначається виражена спрага та сухість у роті, з'явилась сплутаність свідомості чи судоми (ознаки зневоднення).
Харчування
Харчування не є лікувальним, а лише допоміжний засіб для налагодження процесів травлення. Першу добу, якщо немає бажання їсти, можна обмежитися рясним питтям. Якщо апетит є, приходить на допомогу BRAT-дієта.
BRAT-дієта:
Банани
Рис
Яблучне пюре (з термічно обробленого яблука);
Тости
Не рекомендується дотримуватися дієти більше 3-х днів, оскільки вона не містить достатнього кількість поживних речовин.
Поступово дієта розширюється: яйця, ненаваристі супи на овочевому бульоні, вівсяна, рисова, гречнева каша, картопля-пюре, мʼясо куриці, кролика, індички (варене, запечене).
Від чого слід відмовитись:
-смажена, жирна, гостра їжа
-наваристі бульйони ;
-молоко та молочні продукти;
-свіжі овочі та фрукти
-алкоголь
Профілактика
Профілактика. Розрізняють профілактику громадську й індивідуальну.
Громадська профілактика — санітарний нагляд за продуктами харчування на шляху до їх споживання. Особливу увагу приділити продуктам, які не піддаються попередньому термічному обробленню: паштети, деякі сорти ковбас, торти, домашній сир. Важливо, щоб працівники харчоблоків, закладів громадського харчування неухильно дотримувалися правил особистої гігієни. Проводити періодичні профілактичні огляди, обстеження на бацилоносійство.
Індивідуальна профілактика полягає в раціональному харчуванні, чому і має навчити пацієнта медична сестра: розповісти про принципи дієтотерапії, навчити дотримуватися гігієни харчування (уникати переїдання, не споживати сумнівні страви), дотримуватися правил особистої гігієни.
Хронічний гастрит – хронічне запалення слизової оболонки шлунка, яке супроводжується порушенням секреторної, моторної і всмоктувальної функцій шлунка. Хронічний гастрит належить до поширених захворювань, основною ознакою якого є морфологічні зміни слизової оболонки, які мають бути підтверджені результатом гістологічного дослідження.
Найбільш розповсюджена причина - це інфікування Helicobacter pylori. Тривалий час причина хронічного гастриту була невідомою. У 1983 р. австралійські вчені B. Marshall i I. Warren незалежно один від одного довели, що у пацієнта з хронічним антральним гастритом досить часто виявляли мікроорганiзми, пізніше їх назвали Helicobacter pylori.
Класифікація хронічних гастритів:
- хронічний гастрит неатрофічний (передусім спричинений H. pylori);
- хронічний атрофічний гастрит;
- мультифокальний гастрит (як результат тривалого перебігу гастриту, асоційованого з H. pylori);
- аутоімунний гастрит;
- особливі форми гастриту.
СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ:
екзогенні:
- тривале хронічне порушення харчування;
- тривале зловживання алкоголем і нікотином;
- дія термічних, хімічних, механічних агентів;
- професійні шкідливості ;
- тривале приймання медикаментів (нестероїдні протизапальні)
- нервово-психічний стрес;
ендогенні:
- рефлекторні (патологічні рефлекторні впливи на шлунок з інших хворих органів – кишківника, жовчного міхура, підшлункової залози);
- хронічні інфекції;
- порушенні функції ендокринної системи;
- алергії (деякі продукти харчування: яйця, полуниці, суниці тощо);
- нестача в їжі білків і вітамінів (В, С, А), що порушує функцію і регенерацію залозистого епітелію.
Атрофічний гастрит це запальний процес слизової оболонки шлунка, який веде до зниження секреції соляної кислоти.
Причини:
-H.pylori;
-Аутоімунний процес (наявність аутоантитіл проти парієтальних клітин слизової оболонки шлунка). Частіше хворіють особи зрілого і похилого віку.
Клініка
Запальний процес триває багато років і призводить до атрофії слизової оболонки шлунка – особливо дна і тіла. Може протікати безсимптомно, симптоми можуть з’являтися, коли розвивається мегалобластна ( В12 дефіцитна) анемія. До її виникнення, навіть повна атрофія слизової оболонки з кишковою метаплазією може мати безсимптомний перебіг.
Якщо є симптоми, то це: біль у шлунку, який посилюється після прийому їжі; відрижка повітрям або «тухлим яйцем»; нудота; здуття, бурчання, порушення випорожнення, аж до розвитку діарейного синдрому; анемія (найчастіше В12-або залізодефіцитна), латентний залізодефіцит.
Діагностика:
Для встановлення діагнозу необхідне проведення гастроскопії з біопсією з кожного відділу шлунка та подальшим гістологічним дослідженням біоптату.
Атрофічний гастрит-це морфологічний діагноз, візуального огляду недостатньо. Більше того, важливий ступінь атрофії, наявність/відсутність метаплазії (утворення ділянок, які нагадують своєю будовою слизову оболонку кишківника – тонкого або товстого) та дисплазії (зміна розміру, форми та будови клітин).
Існує каскад Correa, який відображає послідовний розвиток аденокарциноми шлунка шляхом зміни слизової оболонки (атрофія, метаплазія, дисплазія, рак). Від того, на якій сходинці каскаду Correa пацієнт знаходиться на даний момент залежить подальша тактика.
Лікування:
При виявленні інфікування H.pylori показана антихелікобактерна терапія. За наявності лише атрофічних змін, після успішної ерадикації H.pylori слизова шлунка відновлюється самостійно, успішна терапія метаплазії або дисплазії – каскад переривається.
Можлива супутня симптоматична терапія гастропротекторами , препаратами, стимулюючими продукцію соляної кислоти (HCI пепсин, HCI бетаїн, плантаглюцид).
Будувати тарілку, щоб там були продукти, які підвищують секреція соляної к-ти, квашена капуста, смородина і т.п. , препарати для поліпшення моторики кишківника (ітоприд, мосіприд). При аутоімунному процесі симптоматична терапія. Лікування В12-або залізодефіцитної анемії.
Хронічний гатрит асоційований з Hp
Інфікування відбувається аліментарним шляхом; єдиним відомим резервуаром бактерії є слизова оболонка шлунка людини. У країнах із високою частотою інфікувань він становить причину >90 % випадків гастритів. Також є головною причиною виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.
Інфекція завжди призводить до запальної реакції, спочатку відбувається збільшення секреції соляної кислоти. Гостре запалення, якщо не застосовується відповідне антибактеріальне лікування, переходить в хронічну фазу, яка характеризується дегенеративними змінами епітелію та залоз, що призводить до повної атрофії слизової оболонки і ахлоргідрії. Одночасно з`являються ділянки кишкової метаплазії. Атрофія та кишкова метаплазія слизової оболонки шлунка є передраковими станами. 90% випадків розвитку раку шлунка пов’язані з хелікобактерної інфекцією.
Клініка
Гострий гастрит, що є наслідком інфекції H. pylori у більшості випадків має безсимптомний перебіг. У нечисленних описаних випадках спостерігалися: біль у животі, а також нудота та блювання. Хронічна інфекція може мати безсимптомний перебіг або проявлятися диспепсією.
Для такого гастриту найбільш характерним симптомом є печія, яка носить тривалий характер, часто спостерігається кисла відрижка, рідко блювання, при якому виділяється невелика кількість шлункового вмісту. Хворі скаржаться на відчуття печії, стискання і тяжкості в надчеревній ділянці, які з’являються через 15- 20 хв після приймання їжі, особливо гострої. Цей гастрит характеризується схильністю до закрепу. Загальний стан хворого змінений мало, вираженого схуднення не буває.
Під час пальпації надчеревної ділянки спостерігається помірна болючість, у цих хворих відзначається неврастенічний синдром, який характеризується підвищеною дратівливістю, поганим сном, зміною настрою, швидкою втомлюваністю.
ПЕРЕБІГ Періоди загострення змінюються ремісіями, хвороба прогресує поступово.
ДІАГНОСТИКА
-фіброгастродуоденоскопія з біопсією.
-внутрішньошлункова рН-метрія (сучасний метод діагностики секреції шлунку);
-виявлення Нр (виявлення антигену H.pylori у калі, швидкий уреазний тест під час гастроскопії, дихальний уреазний тест з 13С-сечовиною - найбільш точний тест при правильній підготовці і проведенні).
Лікування
Включає передусім ерадикацію інфекції H. pylori.
Особливості лікування, дієти розглянемо у лекції "Виразкова хвороба шлунку 12-палої кишки".
