https://drive.google.com/file/d/1SC1g88mrHtcJn-WicdTWt4yREecXzJIq/view?usp=sharing
Вона прилітає, коли прохоло́да
Торкнулась вже листя чарі́вним крилом,
І Фея малю́є пейзажі природи,
Вкриваючи землю казковим листо́м.
Ця Фея осіння – чарівна і світла,
Вона дарує нам золото й мідь,
Несе вона тишу, і ласку привітну,
Щоб душа́ спокій знайшла у цю мить!
Її пе́нзлик вкритий багрянцем і жовтим,
Сплітає віночки з чарівних калин,
І тихо шепоче тут вітер холодний,
Про щедрість і красу осінніх перлин.
Ця Фея осіння – чарівна і світла,
Вона дарує нам золото й мідь,
Несе вона тишу, і ласку привітну,
Щоб душа́ спокій знайшла у цю мить!
І хоч журавлі вже летять у вирій,
Вона залишає тут теплі нам дні,
Щоб ми пам'ятали її добрий вигляд,
В цій м’якій, барвистій, осінній красі
Ця Фея осіння – чарівна і світла,
Вона дарує нам золото й мідь,
Несе вона тишу, і ласку привітну,
Щоб душа́ спокій знайшла у цю мить!
