20.11.2020 Група№ 34 Урок №23-24
Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові
Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить, називається прямою мовою.
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Пряма мова береться з обох боків у лапки.
Увага! В лапки беруться знак питання, знак оклику і три крапки. Крапка і кома виносяться за лапки. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них не ставиться.
1. “Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?” А мати сміються: “То, — кажуть, — Дніпро”. — “А чого він такий синій?” — “Від неба”, — кажуть. (О. Гончар.)
2. “Який же ти мудрий!” — усміхнувся батько. Послухаю, пожурюся, у старих спитаю: “Чого, батьки, сумуєте?” (Т. Шевченко.)
Розділові знаки при прямій мові | |||
А: “П”. | “П”, — а. | “П, — а, — п”. | А: “П”, - а. |
Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо в середині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви.
Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться крапка.
Якщо слова автора вживаються в середині прямої мови й умовно діляться на дві частини, причому одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга частина слів автора — другої частини прямої мови, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а друга частина прямої мови пишеться з великої літери (слова автора в такому випадку можуть належати або одній особі, або різним).
Умовні скорочення: П, п — пряма мова; А, а — слова автора.
А слова Ушинського вималював на титулці червоним олівцем: “Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само знайде вас”.
2. “Наші діти, — вчив Макаренко, — це майбутні творці історії...”
3. “Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти”, — говорить народна мудрість.
4. Його непокоїло, коли діти на питання: “Яким ти хочеш вирости?” — відповідали: “Сміливим, хоробрим, дужим”, — але майже ніхто не говорив: “Чесним і добрим”. (І. Цюпа.)
5. “Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, — Кіт Вовкові сказав. — Чого ж ти, братику, сюди і забігав?”
6. “Так себто я брешу? — тут Вовк йому [Ягняті] гукнув.— Чи бач! Ще і базікать стало...”
7. “Помилуйте! — йому Ягнятко каже.— На світі я ще й году не прожив”. (З тв. Л. Глібова.)
8. “Розпрягайте, хлопці, коней, — чулося від річки, але чийсь дужий голос від крайньої хати перекривав пісню: — А чи не пора, дівочки, додому?”
9. “Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом”. (А. Головко.)
Вправа:
Спишіть, поставте розділові знаки при прямій мові.
Чи не час нам в дорогу спитав тато.
Син сказав я вже вивчив уроки
Три біди в людини говорить народна мудрість смерть, старість і погані діти.
Мамо питаю то льони цвітуть?
Ось я йду! обізвалася Зима.
Яких же я людей бачу? одказує Кармель.
Які надумав відкривать моря? питаю у малого капітана.
Діалог складається із реплік. Репліка — це одне чи кілька речень, сказані по черзі кожним учасником діалога. При репліках слова автора часто бувають відсутні.
Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно при прямій мові.
— Мамо? — лунає в трубці рідний, змінений відстанню голос. — Це Андрій. Дзвоню з Житомира. В мене все гаразд.
— Як ви зіграли? — питаю.
— Нормально. Виграли з сухим рахунком. Ми їм закинули п’ять м’ячів.
— Ти забив гол?
— Я грав тільки в другому таймі. Забив четвертий м’яч.
— Як ти грав?
— Нормально… (Є. Гуцало).
Домашнє завдання:Опрацювати поданий матеріал,написати конспект уроку,
із художньої літератури виписати по три речення з прямою мовою та вправу з конспекту, поставити розділові знаки.
13.11.2020 Група №34 Урок № 21-22
Тема: Есе « Читання робить нас кращими»
Тема: Тире в складному реченні
Тире ставиться:
1) між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова-зв’язки (Жити — Вітчизні служити);
2) після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом (Жито, пшениця й овес — все разом поспіло й присохло (І. Нечуй-Левицький));
3) після однорідних членів речення, перед якими стоїть узагальнююче слово, якщо вони знаходяться в середині речення (Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня));
4) на місці пропущених членів у неповному реченні (Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата (Нар. тв.));
5) з обох боків відокремленої прикладки або перед нею (Над головами в нас сяє маленьке сонце — електрична лампочка… (В. Шевчук));
6) у безсполучниковому складному реченні при протиставленні, а також якщо перше речення означає час, умову або друге вказує на наслідок (Грім гримить — хліб буде родить (Нар. тв.));
7) з обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження (Один купець, — забув, як звати, — із ярмарку багато грошей віз (Л.Глібов));
8) після прямої мови перед словами автора або з обох боків від слів автора, якщо вони стоять в середині прямої мови («За що ж, — хто-небудь попитає, — Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов)).
9) Перед кожною реплікою в діалозі:
— Привіт!
— Привіт!
— З новосіллям! Можна до вас?
І. Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення.
1. Життя без книг — це хата без вікна (Д. Павличко). 2. Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко). 3. Земля на прощання усміхнулась — і потемніла (Панас Мирний). 4. Ми молоді, уперті, за нами — майбутнє (В. Сосюра). 5. Настала — вірю я — година: загине розбрат на землі (П. Грабовський). 6. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все дихало молодою парубочою красою (Іван Нечуй-Левицький).
Запам'ятаймо:
• зміст частин протиставляється або зіставляється | Ще сонячні промені сплять — досвітні вогні вже горять (Леся Українка). |
• перша частина вказує на час або умову того, про що йдеться в другій | Здобудеш освіту — побачиш більше світу (Народна творчість). |
• друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій; раптову зміну подій | Розказав другу — пішло по кругу (Народна творчість). І враз неподалік обізвалася зозуля — полетіло вогкувате, ніби з вербових грудей, дерев'яне «ку-ку» (Є. Гуцало). |
2. Спишіть. Поясніть використання тире між частинами безсполучникових речень.
1. Хай осінь навкруги — в її прощальнім шумі привітної весни я чую голоси (В. Сосюра). 2. А настане край моїм трудам — я свою реліквію родинну синові у спадок передам (П. Перебийніс). 3. Та вона хотіла б раз побачити очі і його вуста зблизька... Тільки раз — потім вже малювала би напам'ять (О. Кобилянська). Чує — шелестить під ногами (А. Головко). 5. Спішив — під лемешем поля розтали (Mux. Шевченко). 6. На чорну скибу не упав щокою — веду машину звичною рукою, стрічаю в полі молоду весну (Mux. Шевченко). 7. На ясну зорю і на чисту воду в благословенний і єдиний час цілуєм руку своєму народу, цю ніжну руку — вона любить нас (М. Вінграновсъкий). 8. Тепер він вже мав обов'язки — його посилали пасти корови (М. Коцюбинський). 9. Гаї шумлять — я слухаю (П. Тичина). 10. Задумали — зробили (Степан Васильченко).
3. Спишіть, розставляючи розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення.
1. Сніг у грудні глибокий урожай високий. 2. Груднева днина куца сюди тень, туди тень та й минув день. 3. У жовтні тільки руки мерзнуть у листопаді й ноги дубіють. 4. Серпень страву готує вересень подає до столу. 5. У серпні дбаєм зимою маєм. 6. Сіно косять дощів не просять. 7. Травень ліси одягає літа в гості чекає. 8. Вночі тріщить вдень плющить. 9. Лютий воду відпускає березень підбирає. 10. Січень наступає мороз людей обіймає. 11. Це було, здається, в листопаді крига затяглась під берегами (М. Рильський). 12. Уродилася Настуся любо подивитись (П. Куліш). 13. Запам'яталося назавжди ріка впадає у надвечір'я яблуневе (А. Мойсієнко). 14. В полі вітер шука порожнини котить небом Чумацький Віз (М. Вінграновсъкий).
Домашнє завдання: В окремому зошиті написати есе на подану тему, опрацювати конспект та в робочих зошитах виписати речення із 1,2,3 завдання, розставити розділові знаки.
2.09.2020 Урок № 2
Складне речення і його ознаки
Складне речення –це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень. Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв’язку.
Складносуряднеречення (ССР) – складне речення, у якому прості (сурядні)речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядними сполучниками. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури.
Будову ССР можна зобразити за допомогою схеми. При цьому головну та підрядну частини позначають квадратними дужками.
У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, указуємо сурядний сполучник.
Поїдемопоговоримо з лісом, а вжетоді я можу і з людьми (Ліна Костенко).
[ ], а [ ].
Складнопідря́дне ре́чення(СПР) – складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) грамматично залежить від головного і поєднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. Підрядне речення може бути розташовано до, усередині або після головного речення.
Будову СПР можна зобразити за допомогою схеми. При цьому головну частину позначають квадратними дужками, а підрядну – круглими.
У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, указуємо підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо запитання.
Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.
[ ], як ( ).
Сполу́чне сло́во приєднує підрядне речення до головного й водночас є членом підрядного речення.
У ролі сполучних слів виступають відносні займенники й прислівники хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли.
Хто думає, той і розум має (Народна творчість).
Різниця між сполучниками та сполучними словами полягає в тому, що:
сполучники не відповідають на питання, а сполучні слова відповідають;
Підрядне речення зі сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а зі сполучником — не можна;
Сталося щось таке, чого не могло статися (В.Козаченко) — Чого не могло статися?
Сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово — тільки іншим сполучним словом.
Приклади сполучних слів, схожих на сполучники: що, про те, щоб.
Хлопчик сповістив, що приїде всуботу. (Що–сполучник).
Хлопчик пригадав, що треба зробити у вправі. (Що–сполучне слово).
Що б не робив, усе не так. (Що б–сполучне слово).
Я хочу, щоб був мир. (Щоб–сполучник).
Безсполучникове складне речення (БСР) –таке складне речення, у якому прості речення об’єднуються в одне ціле безсполучників за допомогою інтонації та змісту.
Смислові відношення між простими реченнями в безсполучникових складних реченнях виражаються по-різному. У сполучникових реченнях у їх вираженні беруть участь сполучники або сполучні слова, тому смислові відношення тут чіткіші, конкретні. Відсутність сполучників у безсполучникових складних реченнях робить ці відношення більшу загальненими. Тому при заміні безсполучникового речення сполучниковим можна вставити не один, а кілька сполучників.
Будову БСР можна зобразити за допомогою схеми. При цьому частини позначають квадратними дужками.
У схемі також ставимо відповідний розділовий знак.
Посієш вчасно – вродитьрясно(Народна творчість).
Завдання:Випишіть складні речення, накресліть схеми.
Справа, розпочата Загальною декларацією прав людини, була продовжена іншими міжнародними документами ООН: рекомендаціями, конвенціями, пактами. Прийнято велику кількість документів на регіональному рівні — європейських, міжамериканських, міжарабських, міжафриканських конвенцій. Для Європи найбільш важливе значення має Європейська конвенція про захист прав людини 1950 р. Створено спеціальні органи та організації, які захищають права людини, коли вони порушуються.
Адже не тільки права дорослих потребують визначення та захисту. Складною проблемою сучасного людства є і права дітей, оскільки, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу поки що недостатньо захищені. Про це багато пишуть і говорять, дехто намагається допомагати. Але кількість нещасних дітей не зменшується.
Міжнародне співтовариство започаткувало спробу спільної допомоги дітям. Найважливішими кроками в цьому напрямі було прийняття ООН у 1959 р. Декларації прав дитини та проголошення у 1989 р. Конвенції про права дитини. Ця конвенція є договором, якого мають дотримуватись усі держави, які його підписали.
Домашнє завдання. Опрацювати конспект.
2.09.2020 Урок № 1
Тема: Основні види підрядних речень
Підрядні речення співвідносяться з другорядними членами речення, оскільки відповідають на ті самі питання, виконують ту ж граматичну роль (хоча виражені повноцінним реченням з граматичною основою), так само залежні від якогось члена речення (розташованого в головній частині складного речення).
Щоб правильно розрізняти види підрядних речень, слід навчитись правильно ставити до них питання.Я вважаю, що недоцільно вчити сполучники, адже один і той же сполучник може бути використаним в різних видах підрядних речень, однак правильне питання допомагає в усьому розібратись.
Два винятки:
1)підрядні допустові (мають питання: «незважаючи на що?» і сполучники: хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що);
2) підрядні наслідкові (питання не мають, можна впізнати за сполучником «так що»).
Відповідно підрядне означальне – подібне до означення, центральне його питання: «який?». Підрядне з’ясувальне – додатку, головне його питання: «що?». Підрядні обставинні співпадають з обставинами, основне питання: «як?».
В таблиці наведено питання усіх видів підрядних та приклади.
означальне | який? яка? яке? які? якого? | І про того козаченька, що їхав за Десну (Л. Костенко). Через двері було видно маленьку кімнату, де жила проскурниця (І. Нечуй-Левицький). Не одцуравсь того слова, Що мати співала (Т. Шевченко). |
з’ясувальне | хто? що? кого? чого? кому? ким? чим? на кому? на чому? | Не знала я, що сум такий огорне (Л. Костенко). |
обставинне | ||
місця | де? куди? звідки? | Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко) Піднявся, перейшов до краю стіни, де з попередньою поміччю повторив спробу, тримаючися за ріг повітки (В.Барка). Я подивився востаннє вгору на святих, де сидів увесь їхній комітет (О.Довженко). |
часу | коли? відколи? доки? як довго? з яких пір? до яких пір? з якого часу? до якого часу? | Потім, коли голуби посідали на стріху, вона знов перейшла на урочисту прозу…(О.Довженко). Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розвіється біда (В.Стус). |
способу дії | як? яким способом? | Зроби так, щоб Мокій закохався у тебе (М. Куліш). Письменник не так живе й не так росте, як проста собi людина (О. Вишня). |
міри і ступеня | якою мірою? наскільки? скільки? | Там так глибоко, що наша дзвiниця пiрне! (О. Вишня) |
порівняльне | як саме? подібно до чого? | На печі так хтось закашлявся, що здалося, ніби він поодриває легені (Ю.Яновський). Сум десь вийшов із повітки, а в кутках її наче засіло щось злорадне, єхидне, зле і слідкувало за нами (В. Винниченко). |
причини | чому? з якої причини? через що? | Не радій, бо я його порятувала (Л. Українка). Не міг уже зробити нині нічого порядного, тому й перебрав Петро всякі важніші почини ґазди сього дня на себе...(О.Кобилянська) |
мети | для чого? з якою метою? навіщо? | Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду (І. Драч). А Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов’язати до вечора свої шість кіп…(Г.Тютюнник) |
умови | за якої умови? | Якщо буде нове діло, то дайте звістку… (І. Карпенко-Карий) – Якби я могла розірватися надвоє, то я б і сіни мела, і коло печі стояла, – промовила Мотря неласкавим голосом (І. Нечуй-Левицький). |
допустове | незважаючи на що? сполучники: хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що | Кузько, незважаючи на те що по натурі був чоловік запальний, говорив тепер поволі, мляво (Г.Тютюнник. Вир) Хоч і лихо зустрінеться, Так не на чужині (Т.Шевченко. Гайдамаки). То й зостанешся з отим оселедьком рови лічити, дарма що він по-письменному балакає... (П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?) |
наслідкове | Питання немає: сполучник «так що» | Вішав перед себе на груди коновку до поливання огородовини і бубнів на ній, як у бубен, так що брязкіт розходився по цілім лісі… (О.Кобилянська. Земля) Він тільки витріщив їх ще більше, так що вони стали зовсім круглі (І. Нечуй-Левицький). Палажка водила їх од одної церкви до другої, так що прочани погубили лік церквам (І. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я). Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями, так що разків двадцять буде…(Г. Квітка-Основ’яненко). І що ні озьме, до чого не кинеться, усе не так, усе не до шмиги, так що і старий Наум, вернувшись додому і дивлячись на таке її порання, аж сам дивовавсь (Г. Квітка-Основ’яненко). |
Домашнє завдання:У кожному реченні підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
Хіба не бачите, що небо голубіє? Я не зазнав тих ніжних ласк і слів, що гай мені ласкаво шелестів. Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті луги, ні на скелі, бо зів’яне вона від жаги і журби по зеленому лузі в пустелі. Хочу я троянди, що цвіте в саду. Я прийшов на берег моря, щоб журбу свою втопить. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав? Десять літ минуло, як пісні крилаті вирвалися з серця на широкий світ. Ти до мене прийдеш рано, коли зійде тільки сонце. Скажи ж, в яких лісах ти заблудив? Піду, втечу на сизі гори, що з небом радісно злились. Золоті хвилини линуть, наче бджоли мед несуть (З тв. Олександра Олеся).