Дистанційне навчання.РОЗРОБКА УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВА ( для учнів 31 групи)

19.11.2020 Група№ 31 Урок №19-20

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить, називається прямою мовою.

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Пряма мова береться з обох боків у лапки.
Увага! В лапки беруться знак питання, знак оклику і три крапки. Крапка і кома виносяться за лапки. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них не ставиться.
1. “Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?” А мати сміються: “То, — кажуть, — Дніпро”. — “А чого він такий синій?” — “Від неба”, — кажуть. (О. Гончар.)
2. “Який же ти мудрий!” — усміхнувся батько. Послухаю, пожурюся, у старих спитаю: “Чого, батьки, сумуєте?” (Т. Шевченко.)

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо в середині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви.
Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться крапка.
Якщо слова автора вживаються в середині прямої мови й умовно діляться на дві частини, причому одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга частина слів автора — другої частини прямої мови, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а друга частина прямої мови пишеться з великої літери (слова автора в такому випадку можуть належати або одній особі, або різним).

Умовні скорочення: П, п — пряма мова; А, а — слова автора.

1. А слова Ушинського вималював на титулці червоним олівцем: “Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само знайде вас”.
   2. “Наші діти, — вчив Макаренко, — це майбутні творці історії...”
   3. “Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти”, — говорить народна мудрість.
   4. Його непокоїло, коли діти на питання: “Яким ти хочеш вирости?” — відповідали: “Сміливим, хоробрим, дужим”, — але майже ніхто не говорив: “Чесним і добрим”. (І. Цюпа.)
   5. “Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, — Кіт Вовкові сказав. — Чого ж ти, братику, сюди і забігав?”
   6. “Так себто я брешу? — тут Вовк йому [Ягняті] гукнув.— Чи бач! Ще і базікать стало...”
   7. “Помилуйте! — йому Ягнятко каже.— На світі я ще й году не прожив”. (З тв. Л. Глібова.)
   8. “Розпрягайте, хлопці, коней, — чулося від річки, але чийсь дужий голос від крайньої хати перекривав пісню: — А чи не пора, дівочки, додому?”
   9. “Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом”. (А. Головко.)

Вправа:

Спишіть, поставте розділові знаки при прямій мові.

Чи не час нам в дорогу спитав тато.
Син сказав я вже вивчив уроки
Три біди в людини говорить народна мудрість смерть, старість і погані діти.
Мамо питаю то льони цвітуть?
Ось я йду! обізвалася Зима.
Яких же я людей бачу? одказує Кармель.
Які надумав відкривать моря? питаю у малого капітана

Діалог складається із реплік. Репліка — це одне чи кілька речень, сказані по черзі кожним учасником діалога. При репліках слова автора часто бувають відсутні.

Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно при прямій мові.
— Мамо? — лунає в трубці рідний, змінений відстанню голос. — Це Андрій. Дзвоню з Житомира. В мене все гаразд.
— Як ви зіграли? — питаю.
— Нормально. Виграли з сухим рахунком. Ми їм закинули п’ять м’ячів.
— Ти забив гол?
— Я грав тільки в другому таймі. Забив четвертий м’яч.
— Як ти грав?
— Нормально… (Є. Гуцало).

Домашнє завдання:Опрацювати поданий матеріал,написати конспект уроку,

із художньої літератури виписати по три речення з прямою мовою та вправу з конспекту, поставити розділові знаки.

12.11.2020 Група № 31 Урок 17-18

Тема: Крапка з комою та двокрапка у складному реченні

Іноді, якщо друга частина вимовляється з різким підсиленням тону (виражає висновок, наслідок), між частинами складносурядного і складнопідрядного речення ставлять тире.
1. Куди не піду — так думка й поверта додому. (М. Кропивницький.)
2. Цілковита невідомість поглинала мене — і це було безмежно тужно і лячно. (Ю. Смолич.)
3. Чужих два слова в пісні буде — і пісня вся тоді чужа! (Д. Павличко.)
4. Хто волю хоче вбить — загине. (Д. Павличко.)

Між ускладненими або далекими за змістом частинами може ставитися крапка з комою (як і між однорідними членами речення).
1. Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий. (Панас Мирний.)
2. Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками. (І. Нечуй-Левицький.)

Увага! Ніколи не ставиться крапка з комою між головною та підрядною частинами складнопідрядного речення.

Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Складні безсполучникові речення за характером смислових зв’язків між їхніми частинами поділяються на:
1) речення з відносно рівноправними, незалежними одна від одної частинами: Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе. (Народна творчість.);
2) речення із залежними,частинами, одна з яких пояснює, доповнює іншу: Будеш сіяти з сумом — вродить печаль. (М. Стельмах.)

Від характеру смислових зв’язків між його частинами залежить інтонація складного безсполучникового речення, а отже, й уживання коми, крапки з комою, двокрапки чи тире.

Між відносно рівноправними частинами ставиться кома. А якщо ці частини значно поширені або далекі за змістом, то можна поставити й крапку з комою.
1. Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу. (О. Десняк.)
2. Прокотився грім з розгоном, грають блискавок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі. (М. Рильський.)
3. Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір. (Леся Українка.)
4. Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише. (Марко Вовчок.)

Двокрапка ставиться, якщо друга частина:

а) виражає причину того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання чому?, а перед нею вжити сполучник бо);
б) доповнює або розкриває зміст першої частини (до неї можна поставити питання а що? а який? а як? і що побачив?)
1. Оксані — радість: [чому? — бо] мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. (А. Головко.)
2. Мені здається: [що?] твої очі в мою душу світять з вишини. (В. Сосюра.)
3. І пригадалося йому дитинство: [а що саме?] над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті. (М. Рильський.)
4. Переконатися пора: [в чому?] зробиш зло — не жди добра. (Д. Білоус.)
5. Мені відкрилась істина печальна: [яка?] життя зникає, як ріка Почайна. (Л. Костенко.)
6. Поглянь у себе: [і що побачиш?] море там вирує, міниться і грає. (Л. Горлач.)

* [ ] – головна частина, ( ) – підрядна частина

Тире ставиться:

а) якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна, як правило, поставити сполучники якщо, коли);
б) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання і який наслідок? і що це означає?);
в) якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється (між ними можна поставити сполучники наче, а).
1. [Якщо] Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, [якщо] вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш. (П. Тичина.)
2. [Коли] Махнула осінь в ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами. (І. Франко.)
3. Поет повинен промовляти до світу мовою і голосом свого народу [якщо поет буде промовляти...] — тільки тоді він стане великим. (П. Загребельний.)
4. Вдарив революцьонер — [і який наслідок?] захитався світ! (П. Тичина.)
5. Танцюють зорі — [і що це означає?] на мороз чималий показують. (М. Рильський.)
6. Любов і надія не в зорях, не в морі — [а] між людьми поради питати! (Леся Українка.)
7. Гляне — [наче] холодною водою обіллє. (Марко Вовчок.)

Треба мати на увазі, що розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення, буває, ставлять не за правилами, а відповідно до інтонації.
1. На схід сонця квітнуть рожі: [за правилами потрібне тире: висновок] будуть дні погожі. (Л. Тичина.)
2. Одчиняйте двері — [за правилами потрібна двокрапка: причина] наречена йде. (П. Тичина.)
3. Дивлюсь у воду — [за правилами потрібна двокрапка: пропущено і бачу] місяць у воді сміється. (О. Довженко.)
4. Коли ти вийшов за поріг між люди з батьківської хати, не обминай крутих доріг — [за правилами потрібна двокрапка: причина] життя не любить хитруватих. (З. Гончарук.)
5. Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, [за правилами потрібна або двокрапка: причина, або тире: висновок] його теж можна розтривожити. (О. Гончар.)

Бувають речення, у яких залежно від інтонації, змісту, вкладеного автором, розділові знаки можуть мати варіанти, наприклад: Стукнули дверима в сусідчиній хаті, сусідка вийшла з дому (Марко Вовчок). Ставиться кома, це означає послідовність дії, інтонація переліку.
Стукнули дверима в сусідчиній хаті; сусідка вийшла з дому. Значення те саме, коли ставиться крапка з комою, але пауза на її місці приблизно удвічі довша.
Стукнули дверима в сусідчиній хаті: сусідка вийшла з дому. У другій частині міститься причина того, про що мова йде в першій: Стукнули дверима, тому що вийшла сусідка. Інтонація пояснювальна, характеризується деяким зниженням тону перед двокрапкою, виразною паузою на місці цього знака, а далі речення вимовляється у звичайному або дещо пришвидшеному темпі.
Стукнули дверима в сусідчиній хаті — сусідка вийшла з дому. Коли ставиться тире, то в першій частині міститься умова, а в другій — наслідок: Оскільки стукнули дверима в сусідчиній хаті, то сусідка вийшла з дому. Тон спочатку підвищується, на місці тире — вичікувальна пауза, потім тон спадає поступово до кінця речення.

Домашнє завдання: Законспектувати поданий матеріал, виписати по 5 речень кожної орфограми та правила в таблицях.