Так, продовжуємо тему. Адже життя подає в ній нові враження, осмислення яких варто було б проводити в діалозі з педагогічною спільнотою. Так і зробимо, спробуємо залучити.
Але перед тим, як описати ці згадані три кроки, трошки про обмеження.
1. Обмеження
1.1 Загальна картина і її складові
Я вичитав нещодавно в одного автора про осі розвитку суспільства: економічну, соціальну, політичну. Що відображають різні аспекти єдиного живого процесу і використовуються для більш уважного його вивчення. І це нагадує про нашу традицією щоразу згадувати про потребу у міждисциплінарному вивченню сучасного життя суспільства загалом чи школи зокрема. То далі мова піде лише про одну вісь чи один аспект життя школи: ІТ-технології або погляд на поступ в розвитку нашої освіти з точки зору інформатики. А педагогіку, соціальну психологію, менеджмент ми чіпати не будемо, залишаючи це на увагу відповідних фахівців.
1.2 Конкретика і актуальність
Все про що піде мова - це окремі фактори, нотатки, конкретні фрагменти загальної картини, актуальні тут і зараз, саме сьогодні. Цілком можливо, що можна згадати інші важливі моменти. Цілком можливо, що за рік-два ми будемо мати інше відчуття актуальності цих окремих складових з точки зору інформатики. Ба більше, автор дуже сподівається, що саме розгляд того, про що йдеться в цьому тексті, а надалі й його обговорення, посприяють тому, що якісь конкретні директори, керівники конкретних закладів освіти всі згадані тут конкретні кроки і зроблять. А потім розгорнуть перед нами нові картини, нове бачення, окреслять нові актуальні кроки у подальшій роботи на цьому напрямку.
Втім, як визначити все це просто як медіагромотність (а це просто?), то можна уявити собі таку схему:
Так, так, це те, чого школа має навчити своїх учнів. А педагоги на чолі з директором мають показувати приклад? Ну мабуть...
2. Кроки
2.1. Фейсбук-акаунт
Ой, ну про що тут казати? Це ж дуже просто, навіть елементарно.
А чого ж тоді половина наших директорів це не зробили? Виходить, для них це не просто і навіть в якомусь сенсі проблематично. Чи важкувато. Наважитись, вирішити, що цим шляхом рано чи пізно йти ситуація змусить. Ну, не знаю, нехай педагоги обговорюють, а ми зафіксуємо фактичний бік справи. Як варіант тези, що дорога починається з першого кроку, а він може бути і важкуватим з якихось причин.
То директор саме вашої школи у Фейсбуці є?
2.2. Живий діалог
Це логічне продовження питання про входження в Мережу. Але вже не формально (та є, є в мене той акаунт...), а по суті. Бо йдеться ж не про те, щоб просто там бути, а про те, щоб бути там для чогось. А саме для ефективного спілкування з колективом, сучасної результативної комунікації. Можна письмово, ну через пости і коменти в акаунті чи форумах сторінки. Можна наживо, через відеоролики. То вже форми, кожна має певні плюси і мінуси, але зміст полягає саме в тому, щоб спочатку почути людей, а потім донести до них власну позицію, власне бачення з того чи іншого конкретного питання. І вже в діалозі сформувати спільне бачення: оцінку, аналіз і план спільних дій.
Зрозуміло, що тут йдеться також про особистий приклад. Про формування лідером певної корпоративної культури, певного загального рівня ефективної комунікації в колективі.
То як би ви визначили чи оцінили рівень діалогу, що характерний саме для колективу вашого закладу?
Пропонована шкала: задовільно (лайки) - добре (коменти) - відмінно (пости). Зрозуміло, можна прикладати і до конкретної людини (як до директора, так і до себе) і до форуму в цілому, в залежності від того, який спостерігається рівень активності.
2.3. Персональний кластер
Ми про кластер школи вже розмовляли раніше, а тепер вже з'явився кластер персональний? Саме так, бо йдеться ж про систему. В якій є окремі складові, що виконують певні функції, взаємодіють і дають зрештою потрібний системний (!) результат: сучасний рівень комунікації. Щоправда, провести розділення між кластером школи і персональним кластером її директора дуже важко. Ну дійсно, чи якась складова сторінки школи може бути ефективною без присутності директора, лідера колективу? І тоді вона кому належить - директору чи школі? А це треба десь позначати, ставити якусь "галочку"?
Втім, як з майданчиками для обговорення, форумами, ЮТюб-каналами визначитись у цьому сенсі складно, то з сайтами набагато простіше: офіційний сайт - це одне, а сайт (чи сайти) директора - це вже відчутно і очевидно інше. І знов повертаємось до ролі лідера: чи вчителі закладу, директор якого власного сайту не запустив, будуть вважати це для себе стандартом НУШ?
То скільки сайтів у директора вашого закладу?
3. Обговорення
Так, це головне: поставимо запрошення по різних форумах і спробуємо обговорити. А далі по тексту додамо відповідні посилання на ті форуми. Але і в коментах до цього тексту можна поставити власний комент і посилання на форум свого закладу. І долучити його таким чином до загального поля дискусії. Ви ж хотіли б про це поговорити саме там? Ну то включайтесь.
Відгуки: 1, 2, 3...
До роботи, колеги. А хіба розмови - це робота? Ну, не всі, звісно, але як подумати, то все ж діло у ставленні до тих розмов. І у наявності якихось результатів. Побачимо, чи вдасться їх досягти.
А почнемо з приватних нарад з колегами, думку яких я дуже ціную. Може вони підкажуть щось підкреслити, переформулювати, додати або й вилучити? Так і зробили, перейшли дві сотні переглядів, тепер рушаємо по форумах.
До 26.10 накопичилось 1071 перегляд і маємо визнати: жодного директора, що відгукнуся, а відтак вже зробив "другий крок", ми не знайшли. Але ж зупинитись не можна, то спробуємо інший підхід.
