Народна обрядовість
Осінь
8 клас
Прочитати текст, пояснити розділові знаки. Зробити фонетичний розбір виділеного слова.
11 вересня українці відзначають свято Усікновення голови Іоанна Предтечі, яке в деяких регіонах називають Голосівки. У народній свідомості майже не відбилися біблійні легенди про цього святого, проте день обріс численними побутовими заборонами, позбавленими, раціонального змісту й зовсім не пов’язаними із християнством. Тоді не можна було різати ножем нічого із городини, що має назву «головка»: капусту, часник, цибулю, мак. А в деяких місцях в Україні зовсім не використовують ножа, не ріжуть навіть хліба. Якщо господиня хотіла на Голосівки приготувати борщ, вина повинна була заздалегідь начистити й покришити все, що для нього треба: картоплю, моркву, буряк, петрушку.
Зробити синтаксичний розбір першого речення. Розставити розділові знаки в останньому реченні.
Християни відзначають свято Воздвиження хреста Господнього 27 вересня. На його честь у церквах відбувається обряд воздвиження хреста перед народом на чотири сторони. Від цього дня перелітні птахи починають відлітати в вирій. Це свято називають ще медовим Спасом, бо збігається з другим забором меду, який традиційно освячується в храмах. Кажуть: «Прийшло Здвиження - хліб із поля здвинувся».
Виписати речення з прямою мовою, намалювати семи, пояснити розділові знаки.
Як заходить осінь, чекають люди найбільшого християнського свята – Покрову. Відзначають його завжди 14 жовтня. Покрова пресвятої Богородиці, мати свята Покровонька – так ще називають цей день. Із його настанням, вважають у народі, починається зима: «На Покрову до обіду осінь, по обіді – зима». А ще казали: «Свята Покрова землю вкриває де листом, а де й сніжком».
У цей день вперше затоплювали в печах, палили дровами вишні або яблуні й приказували: «Свята Покрова, покрий нашу хату теплом, а господаря добром!». Від того усю зиму нібито буде в хаті тепло.
А ще до Покрови дівчину повинні були засватати. Отож дівчата, котрим надокучило дівувати, молилися: Свята мати, Покровонько, покрий мою головоньку хоч ганчірко, аби не зостатися дівкою».
Диктант
Покрова
Це свято встановлено на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови білу хустку-покрову й розкинула її над людьми, що знаходилися в церкві, одночасно молячись за їх спасіння й врятування від біди. Ось ця її довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди й миру між своїми й чужими землями.
Особливо шанували Покрову запорізькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. Свою відмову від шлюбу запорожці порівнювали із високим Божим призначенням Діви Марії. Її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козацького лицаря на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі й куди з подякою за порятунок поверталися після походів. (За В. Супруненком) (121сл.)
9 клас
Виписати складнопідрядні речення, визначити вид підрядності. Розібрати за будовою виділені слова.
14 вересня – день Семена-літопроводця. Час із Семен-дня до 21 вересня називається бабиним літом. Якщо перший день бабиного літа буде ясним, то й уся осінь буде теплою, сухою. На Семенів день закінчувалися літні «вулиці» та «колоди», що їх започаткували весною. Відтепер гулі проводилися на вечорницях і досвітках. Юнаки напередодні домовляли оселю, переважно в одиноких жінок або вдів, на весь осінньо зимовий період і наймали музик. Дівчата зобов’язувалися вести за оселею догляд – прибирати хату, постійно тримати її в чистоті.
Міні-диктант
На «Михайлове чудо» - день чуда архангела Михайла (19 вересня) святкувань не влаштовували, але намагалися все-таки уникати важких робіт і в полі, і вдома. Не можна було орати, сіяти, обмолочувати снопи, складати сіно, вирубувати капусту та інше. Гуцули вірили, що цього дня не треба ні з ким сваритися, а тим паче – проклинати, бо прокльони тут же можуть справдитися.
Диктант
Покрова
Культ Покрови в Києві поширився досить рано. Він замінив найшанобливіше божество дайбожчиків – богиню родючості Макош. У пантеоні Володимирових богів їй належало одне із найпочесніших місць. За свідченням багатьох вчених, наші пращури відтворювали її образ на рушниках, що призначалися для весняних обрядів. Макош зображували в формі стилізованої жінки, що зводить угору руки, - мовби молить небесне божество зросити дощем поорані й запліднені зерном поля. Ці сюжети використовувалися й для відтворення заступниці роду – Берегині. Пізніше, коли Покрова остаточно замінила своїх попередниць, жінки вважали Богородицю покровителькою рукодільництва, насамперед вишивання.
Жінки вважали Покрову своїм святом. З особливим нетерпінням його чекали заручені чи ті, хто сподівався на сватів. У народі існує безліч легенд про те, як щедро одарює Покрова дівчат своєю ласкою. Вона милостива до тих, хто слухався й шанував батька-матір, переймав неньчину науку до праці, охайності, підтримував духовну й фізичну чистоту. (За В. Скуратівським) (137 сл.)
Пояснити розділові знаки, визначити тип складних речень. Провідміняти виділені числівники.
Нестор Літописець
День української писемності відзначаємо 9 листопада, що припадає на день вшанування пам’яті Нестора Літописця.
Коли саме народився майбутній літописець? Дослідники вважають, що це сталося між 1040 і 1056 роками. Походив Нестор, очевидно, з родини багатої, бо мав змогу здобути гарну освіту. Коли юнакові було сімнадцять років, його прийняли в Печорський монастир – на той час один із найбільших культурно-освітніх центрів Київської Русі. Тут перекладали й переписували книги, писали житія святих, і цілком ймовірно, що Нестор став монахом, щоб віддатись улюбленій справі. Він знав іноземні мови. В «Оповіді про Бориса і Гліба» закликав князів боротися за єдність руських земель. Найбільшу популярність здобув як упорядник «Повісті минулих літ».
Визначити вид підрядних речень, зробити їх схематичний запис.
Свято Пилипа припадає на 27 листопада. Це останній день на передодні посту. У кожній оселі готували чимало смаковитих страв: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м’ясо, переважно птицю. За давнім звичаєм, до батьків обов’язково мали прийти «на вечерю» дочка із зятем, котрі нещодавно одружилися, а також запрошували кумів та одиноких сільчан. Залишки від вечері віддавали бідним людям.
Ті родини, у яких не було щойно пошлюбованих дітей, збиралися «у складчину». Кілька сусідських сімей сходилися в одну з осель, приносячи із собою їжу та напої, «щоб статечно провести Пилипа» (В. Скуратівський)
Переказ
Свято Архистратига Михайла
Це свято українське. Стародавній герб Києва оздоблювався зображенням Святого Михайла з мечем. За церковними канонами, архангел Михаїл носив звання архістратига, яке, за візантійською термінологією, означало головного воєначальника. Кажуть, що Михайло приїжджає на білому коні, сповіщає про зиму. Після Михайла закінчуються весілля.
Свято Архистратига Михайла в народі йменується просто святого Михайла. Воно посідає чільне місце саме в хліборобському календарі. З ним пов’язано багато народних прикмет. У народних календарях, надрукованих на сторінках галицької періодики другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст., у яких, з-поміж іншого, розповідається й про свято Михайла, також акцентується увага на народних прикметах. На Тухольщині й Прикарпатті день Михайла називають зазимком, бо тоді часто випадає сніг. Сніг на Михайла – це добра прикмета, бо тоді обіцяє бути добрим врожай. На гуцульщині твердять: «Михайло на санях приїжджає і ще й на білому коні». Він сповіщає про зиму.
У цей день народні прикмети говорять: іній вкрив стоги сіна – взимку будуть великі сніги. Морок і туман на Михайла – на зиму з відлигами. Михайло приїхав на санях – буде добрий хліб. Якщо на Михайла відлига – на Миколи 19 грудня також буде відлига. На Михайла відлига – не жди санного щляху аж до Миколи. На Михайла південний вітер – тепло ще протримається протягом першої половини грудня. На Михайла дощ – весна мокра. Сльота на Михайла – весна не дружня. На Михайла мороз – весна суха й тепла. Як Михайло започаткує – така зима буде. Якщо на Михайла ніч ясна , то зима буде сніжна й красна. Як Михайло закує, то Микола розкує. Не радій теплому Михайлу, бо будеш плакати від голоду (в окремих регіонах говорять: пухнути від голоду). Після Михайла не справляють весіль. А на Закарпатті в останню суботу перед Михайлом поминають померлих. Жінки печуть калачі (парастас) і йдуть до церкви на поминальну Службу Божу. Частину калачів залишають у церкві, а частину – приносять додому. Ними пригощається уся родина.
День Архистратига Михаїла належить до числа великих церковних свят. У цей день забороняється виконувати важку фізичну роботу. Тих, хто знехтує цими правилами, чекає важке покарання. На Михайла також не можна рубати капусту. (Із журналу «Берегиня»)