https://drive.google.com/file/d/1ZXhPH3Ss_e88K3io4NszoF_ll59OVGwG/view?usp=sharing
Додо́му! Додо́му! Де все тут своє,
Де пахне чебре́ць і кали́на цвіте́,
Це місце єднає, це серце тут б’є,
Де щастя моє ніколи не вмре!
Кінча́ється довгий і стомливий шлях,
Де серце болі́ло від туги й розлуки,
І знов я побачу у рідних очах
Тепло́, що чека́ло крізь бурі та муки.
Додо́му! Додо́му! Де все тут своє,
Де пахне чебре́ць і кали́на цвіте́,
Це місце єднає, це серце тут б’є,
Де щастя моє ніколи не вмре!
Коли я побачу знайомий тут дах,
Зникає вто́ма і зника́є біль,
І тільки любов у щасли́вих очах,
Де час зупиня́є свій плин.
Додо́му! Додо́му! Де все тут своє,
Де пахне чебре́ць і кали́на цвіте́,
Це місце єднає, це серце тут б’є,
Де щастя моє ніколи не вмре!
І обійми тісні, мов надійний тут щит,
Вони зцілюють всі рани в душі,
Це найкраща ра́дісна мить,
Якій вже не згаснути у тиші.
Додо́му! Додо́му! Де все тут своє,
Де пахне чебре́ць і кали́на цвіте́,
Це місце єднає, це серце тут б’є,
Де щастя моє ніколи не вмре!
