https://drive.google.com/file/d/1Yt1kbhCvksnspKSJe3vb6hZd3kh7qIFO/view?usp=sharing
Авторка віршу - Людмила Степанишена
Та́к до́бре, як вдо́ма, не бу́де ніде́,
Тут на́віть пові́тря чисті́ше!
Куди́ б твоя́ до́ля тебе́ не веде́, -
Додо́му спіши́ш ти́ скорі́ше.
Додо́му, додо́му — туди́, де́ сві́тло й мир,
Де́ се́рце зна́є спо́кій і тепло́.
Там на́ша форте́ця, наш наді́йний опло́т,
Там рі́дна земля́, де́ до́бре нам було́!
Ту́т сті́ни "ліку́ють" від со́тень хворо́б,
Й теплі́ше, ніж будь-де́ на пі́вдні.
І скі́льки б в житті́ не роби́в ма́рних спроб,
А тя́гне туди́, де́ всі́ рі́дні.
Додо́му, додо́му — туди́, де́ сві́тло й мир,
Де́ се́рце зна́є спо́кій і тепло́.
Там на́ша форте́ця, наш наді́йний опло́т,
Там рі́дна земля́, де́ до́бре нам було́!
Та́к до́бре, як вдо́ма, не бу́де ніде́,
Пора́ це́ усі́м зрозумі́ти.
Як є́ в те́бе дім, то щасли́вий бу́деш,
Бо є́ куди́ мрі́ям леті́ти.
Додо́му, додо́му — туди́, де́ сві́тло й мир,
Де́ се́рце зна́є спо́кій і тепло́.
Там на́ша форте́ця, наш наді́йний опло́т,
Там рі́дна земля́, де́ до́бре нам було́!
