https://drive.google.com/file/d/1RlDISWlGrdN9gnnV_dNjKPY4E6dj9iCa/view?usp=sharing
Наста́в вже той де́нь, коли́ се́рце співа́є,
Й доло́ні дару́ють тепло́, що зігрі́є
Коли́ ми́ зга́даємо, що́ нас єдна́є,
І те́, що ду́ша, мов та кві́тка, лелі́є.
День Доброти́ – це́ не фо́рма, а вчи́нок,
Це про́мінь, що має́ усе́ перемо́гти,
Це те́ст, що́ для лю́дства – як ра́нній почи́нок,
Це і́стина, си́ла, що в се́рці росте́.
Не ті́льки слова́, а й реа́льна вже ді́я,
Коли́ допома́гаєш ти́ сла́бкому сло́вом,
Бо це́ є наш сві́т, де́ пану́є наді́я,
Яка́ нам дару́є всі́ ко́льори но́ві.
День Доброти́ – це́ не фо́рма, а вчи́нок,
Це про́мінь, що має́ усе́ перемо́гти,
Це те́ст, що́ для лю́дства – як ра́нній почи́нок,
Це і́стина, си́ла, що в се́рці росте́.
Хай ко́жен наш день бу́де ці́лий рік,
Напо́внений ти́м, що́ роби́тиме сві́тлим.
Бо на́ша добро́та – це́ спільний обері́г,
Вона́ – це́ найва́жче і найці́нніше ді́ло.
День Доброти́ – це́ не фо́рма, а вчи́нок,
Це про́мінь, що має́ усе́ перемо́гти,
Це те́ст, що́ для лю́дства – як ра́нній почи́нок,
Це і́стина, си́ла, що в се́рці росте́.
