Бронхіальна астма – хронічне рецидивуюче захворювання з переважним ураженням дихальних шляхів, обов’язковою клінічною ознакою якого є напади ядухи.
БА може розвинутись в будь-якому віці, однак у 1/2 випадків вона починається в дитинстві, ще у 1/3 до 40 років.
ЧИННИКИ:
БА – захворювання з провідним алергічним механізмом і тому алерген, що викликав сенсибілізацію і розглядається як етіологічний агент захворювання.
Алергени, що беруть участь у розвитку БА діляться на дві групи: інфекційні і неінфекційні. До неінфекційних відносяться:
– побутові (домашня і бібліотечна пилюка, пір’я);
– дермальні (волосся людини, шерсть тварин);
– харчові;
– пилкові
- цигарковий дим.
Найбільш значущими алергенами інфекційного характеру є стрепто – і стафілококи, різні гриби, віруси.
СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ
Спадкова схильність. Геніалогічний аналіз виявляє спадкову схильність у 1/3 хворих частіше атопічною (алегічною формою захворювання). Якщо хворий один з батьків -– ймовірність астми у дитини 20-30%, якщо хворі обидва – ймовірність досягає 75%.
Нервово-психічні, стресові впливи, фізичне навантаження.
КЛІНІКА
Напад ядухи – найбільш характерний прояв захворювання
В розвитку нападу БА розрізняють кілька періодів:
Період передвісників, що виникає за декілька хвилин, годин, а іноді і днів до нападу і проявляється різними за характером і інтенсивністю синдромами:
- вазомоторні реакції слизової оболонки носа, що проявляються надмірним виділенням рідкого водянистого секрету, чханням, іноді відчуттям сухості в носовій порожнині, нападоподібним кашлем з утрудненим відходженням мокротиння, задишкою.
Період ядухи: ядуха експіраторного характеру і супроводжується відчуттям стиснення за грудниною, що не дає хворому можливості вільно дихати. Відчуття задишки і стиснення в грудях виникає раптово, серед ночі або в інший час доби і за короткий час досягає значної інтенсивності. Новозеландський лікар, що з дитинства хворів на бронхіальну астму, описував відчуття “ грудна клітка ніби надута велосипедною помпою і затиснута залізними стискачами”. Вдих стає коротким і без паузи починається тривалий мордуючий видих, що супроводжується відчутними на відстані хрипами. Повільний судомний видих втроє-вчетверо довший від вдиху . Намагаючись полегшити дихання, хворий займає вимушене положення. Типовою є поза з припіднятим плечовим поясом. Складається враження короткої і глибоко посадженої шиї. Часто хворі сидять, нахиливши тулуб вперед, впираючись ліктями на спинку стільця чи коліна, рідше стоять, використовуючи як опору руки.
Обличчя набрякле, бліде, з синюшним відтінком, покрите холодним потом, з виразом страху і неспокою. Грудна клітка у положенні максимального вдиху (бочкоподібна). В диханні беруть участь м’язи грудної клітки, верхньої частини тулуба. Хворому тяжко відповідати на запитання. На відстані чутні свистячі та дзизжащі хрипи.
Якщо кашель продуктивний (на висоті нападу) і виділяється мокротиння (спонтанно чи при інгаляції аерозолю), то кількість хрипів зменшується і дихання із ослабленого стає жорстким.
Поступово затихають шуми і складається враження, що тільки в окремих місцях вислуховуються хрипи (у цьому місці не відбулось звільнення бронха). Мокротиння виділяється густе , в’язке, склоподібне , в невеликій кількості, іноді містить блискучі нитки і кульки, що дозволяє використовувати назву “перлинне”.
Нерідко під час нападу підвищується температура до субфебрильних цифр. Пульс слабкого наповнення, прискорений.
Період зворотного розвитку нападу може закінчуватись швидко без видимих наслідків, а в інших випадках може тривати декілька годин, коли зберігається утруднене дихання, загальне нездужання, сонливість.
Діагностика БА
Лабораторне обстеження пацієнта з підозрою на астму переважно зосереджено на дослідженні легеневої функції. Інші лабораторні дослідження, включаючи рентгенографію грудної клітки, аналізи крові та тести на алергію не можуть самі по собі встановити або спростувати діагноз астми.
Лабораторна діагностика: ЗАК, заг. ан. мокротиння, ан крові на алергени.
Аналіз крові: лейкопенія, еозинофілія.
Аналіз мокротиння: еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Кур-шмана.
Інструментальна діагностика:
Ренген грудної клітки за відсутності супутніх захворювань рентгенограма грудної клітки майже завжди нормальна у пацієнтів з астмою. Однак багато клініцистів, роблять рентгенограму грудної клітки для виявлення нової помірної та тяжкої астми у дорослих старше 40 років, щоб виключити випадковий альтернативний діагноз, який може імітувати астму (наприклад, пухлина середостіння зі стисненням трахеї або серцева недостатність ).
Функціональні методи обстеження: спірометрія, пікфлоуметрія
Спірометрія (золотий стандарт діагностики) це метод оцінки функції зовнішнього дихання, тобто - як працюють бронхи і легені. Пацієнт видихає повітря в апарат, який розраховує, як воно проходить через бронхи різного діаметру, чи немає звуження бронхів, визначає об’єм легень тощо. Після цього пацієнт вдихає препарат, що розширює бронхи, і вимірювання проводять повторно. Характерною особливістю астми є зворотність звуження бронхів.
ПЕРЕБІГ
Перебіг бронхіальної астми БА, що виникла у дитячому віці, може призвести до деформації грудної клітки. В похилому віці часто поєднується з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією, що ускладнює вибір ліків.
Лікування
Перш за все, пацієнту рекомендують уникати тригерів (причини розвитку нападів).
При підборі лікування лікар враховує багато факторів, в тому числі, вік пацієнта, симптоми бронхіальної астми і т.д. Мета терапії – досягнути гарного самопочуття при мінімальній дозі ліків.
Лікування бронхіальної астми включає дві складові. По-перше, пацієнт щоденно приймає препарати, які утримують симптоми під контролем і попереджають напади, зменшуючи запалення в дихальних шляхах (інгаляційні глюкокортикостероїди). Як альтернативу можна використовувати антагоністи лейкотрієнів (наприклад, монтелукаст 10 мг на ніч або зафірлукаст 20 мг 2 рази на добу). Антагоністи лейкотрієнів особливо зручні для пацієнтів, які не можуть використовувати інгаляційні лікарські засоби. Вони добре переносяться, проте ефект у звичайних дозах нижчий порівняно з інгаляційними глюкокортикоїдами
По-друге, під час загострення використовує інгалятори для швидкого полегшення стану, наприклад, такі, які містять сальбутамол. Вони розширюють бронхи і відновлюють нормальне дихання.
При алергічній формі бронхіальної астми може використовуватись алерген спеціфічна терапія (АСІТ). В організм вводяться малі дози алергенів за допомогою ін’єкцій або таблеток, які «привчають» імунну систему правильно на них реагувати. Імунотерапія вимагає тривалого часу, але позбавляє від необхідності прийому протиалергічних препаратів в майбутньому.
Здоровий спосіб життя особливо важливий для пацієнтів з бронхіальною астмою. Цей діагноз не означає, що потрібно уникати фізичної активності. При необхідності можна «підстрахуватися» за допомогою лікарських засобів, призначених лікарем. Регулярні вправи зміцнюють легені та серце, що допомагає полегшити симптоматику бронхіальної астми. Крім того, вони дозволяють зберігати здорову вагу, що також дуже важливо при даному захворюванні.
УСКЛАДНЕННЯ Найбільш грізним ускладненням є астматичний статус – тяжкий затяжний напад, який не купірується і характеризується вираженою стійкою, тривалою бронхіальною обструкцією, наростаючою дихальною недостатністю, порушенням дренажної функції бронхів і формуванням резистентності до симпатоміметиків. Дуже часто розвитку астматичного статусу сприяє передозування симпатоміметиків, швидка або нераціональна відміна глюкокортикоїдних препаратів, контакт з масивною дозою антигену. Виведення: оксигенотерапія, адреналін, системні і інгаляційні ГКС.
Проблема. Напад бронхіальної астми.
Втручання. Про напад терміново повідомляють лікаря і водночас перевіряють в “ Листку призначень”, які заходи записані у нього з поміткою: “при нападі”. Хворому допомагають набути зручного положення тіла (сидячи в кріслі чи в ліжку з фіксацією плечового пояса, що полегшує видих). Звільняють стискаючу тіло (шию, грудну клітку) одежу. Забезпечують максимальне надходження повітря або починають оксигенотерапію.
До приходу лікаря допомагають хворому прийняти лікарські засоби із кишенькового інгалятора (сальбутамол). https://www.youtube.com/watch?v=j87h6xddwK4
Попередньо необхідно уточнити скільки разів хворий скористався інгалятором (щоб не було передозування ліків).
Публікація лікаря-терапевта Анни Бакшеєвої про бронхіальну астму https://health.fakty.com.ua/ua/medohliad/kartatila/zadyshka-i-kashel-symptomy-prychyny-ta-likuvannya-astmy/
