Атеросклероз – це хронічне захворювання, що характеризується утворенням атеросклеротичної бляшки з наступним відкладенням солей кальцію і розвитком в їх стінці сполучної тканини, що призводить до звуження просвіту судин і порушення кровотоку в органах.
Серцево-судинні захворювання складають першість серед першочергових соціально-медичних проблем в більшості промислових країн. Такі серцево-судинні хвороби як атеросклероз, ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба вже давно отримали назву „хвороби століття”, оскільки домінують в структурі захворюваності і смертності, мають найбільшу клінічну і соціальну значущість. Поширеність цих захворювань і смертність від них вражають.
Одним із основних чинників ризику серцево-судинних захворювань є підвищений вміст холестерину в крові, що призводить до розвитку атеросклерозу. Атеросклероз є основною причиною ІХС і основною причиною смерті в західних країнах в цілому, а в Європі до того ж має тенденцію до збільшення. В промислово розвинених країнах атеросклероз є причиною майже 50% летальних випадків. Захворювання має характер епідемії, яка охопила населення високорозвинених країн. Кожні двоє із трьох чоловік прямо чи непрямо гинуть від захворювань серця, пов’язаних із атеросклерозом. З цієї ж причини в Україні кожен другий чоловік не доживає до 60 років.
ЧИННИКИ
1. Незворотні: - вік (чоловіки > 45 років, жінки > 55 років (або раніше при ранній менопаузі і відсутності замінної терапії естрогенами);
- чоловіча стать;
- генетична спадковість.
2. Зворотні:
- куріння;
- артеріальна гіпертензія (AT > 139/89 мм.рт.ст.);
-ожиріння;
3. Потенційно або частково зворотні:
- підвищений рівень
ХС/ЛПНГ(холестерин, ліпопротеїни низької густини) > 4,1 ммоль/л;
- знижений рівень ХС ЛПВГ ( < 0,9 ммоль/л);
4. Інші можливі чинники:
- низька фізична активність;
- психічний і емоційний стрес.
Такі чинники як підвищений рівень холестерину , куріння і артеріальна гіпертензія, а також ожиріння, повністю або частково піддаються корекції і їм треба приділити першочергову увагу. Щодо статі і віку, то треба визначити, що у жінок атеросклеротичні прояви, як правило, виявляються приблизно на 10 років пізніше, ніж у чоловіків, що пов’язують із захисною дією естрогенних гормоні
Клінічна картина атеросклерозу визначається переважною локалізацією атеросклеротичних бляшок і ступенем зумовлених ними гемодинамічних розладів, а також ускладненнями (перш за все – тромбозом).
Клінічні прояви атеросклерозу:
1. ІXС (стенокардія, інфаркт міокарда, кардіосклероз, порушення провідності, серцева недостатність).
2. Гострі (інсульти) або хронічні порушення мозкового кровообігу.
3. Артеріальна гіпертензія.
4. Аневризма аорти.
5. Переміжне кульгання, гангрена кінцівки
6. Хронічна ниркова недостатність.
Найчастішою локалізацією атеросклерозу в артеріальній системі є аорта і відхідні від неї великі стовбури. Атеросклероз коронарних артерій клінічно проявляється гострими чи хронічними формами ішемічної хвороби серця. Діагностика атеросклерозу, особливо на ранніх стадіях, є дуже серйозною проблемою.
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ
На сьогодні в багатьох країнах прийнята поетапна схема профілактики і лікування гіперхолестеринемій, що наводиться нижче.
Поетапне лікування гіперхолестеринемії:
І етап (головний критерій – наявність чи відсутність ІХС):
- всім особам старше 20 років визначають загальний ХС і ЛПВГ;
- подальшому обстеженню підлягають особи при:
- підвищенні рівня загального ХС > 5,2 ммоль/л;
ІІ етап – визначення типу дисліпопротеїнемії:
а) виключення можливих причин вторинної дисліпопротеїнемії;
б) ретельне збирання сімейного анамнезу (при вираженій гіперхолестеринемії – дослідження ліпідного спектра у родичів хворого);
в) виявлення прямих (ксантоми, ксантелазми) і непрямих (стенокардії, переміжного кульгання, панкреатиту) ознак дисліпопротеїнемії;
г) оцінка ризику ІХС.
ІІІ етап – початок лікування:
зміна способу життя – першочерговий захід:
б) дієта;
в) фізичні вправи (не рідше три рази на тиждень 30-40 – хвилинні тренування, при яких ЧСС підвищується до 70-80 відсотків, максимального для відповідного віку);
г) нормалізація ваги;
д) припинення куріння;
е) при відсутності ефекту (рівень не знизився) протягом 6 місяців призначаються гіполіпідемічні препарати;
ІV етап – медикаментозне лікування:
а) основна мета – зниження загального ХС < 5,2 ммоль/л;
б) суворе дотримання дієти обов’язкове;
в) медикаментозне лікування триває без перерви багато років, інколи все життя;
г) рівень ХС /ЛПВГ вимірюють один раз на три місяці.
Лікування при атеросклерозі, який проявляється клінічно. Основною метою є уповільнення перебігу хвороби і попередження ускладнень. Якщо пацієнти готові різко відмовитися від „ризикованої” поведінки, то результати проявляються уже через короткий час. Якщо змін способу життя недостатньо, надається медикаментозна підтримка. Згідно із рекомендаціями ВООЗ, лікарська терапія повинна починатися при рівні холестерину в плазмі вище 6,5 ммоль/л , а при наявності ІХС або наявності декількох чинників ризику – при рівні 5,2 ммоль/л. Медикаментозна терапія гіперліпопротеїнемії проводиться шляхом призначення гіполіпідемічних засобів (статинів).
ПРОФІЛАКТИКА
Цілком реальною терапевтичною метою є уповільнення перебігу хвороби внаслідок зміни способу життя і медикаментозної підтримки. Кожній дорослій, навіть практично здоровій людині, необхідно щороку перевіряти рівень холестерину (він повинен бути не вищий 5,2 ммоль/л). В розвинених країнах рівень загального холестерину і ЛПВГ визначають всім особам старше 20 років (аналізи проводять при стабільній вазі і на відсутності гострих захворювань, що може впливати на результати аналізів).
Особливу увагу на цей показник слід звертати людям, які курять, страждають надлишковою вагою, і особам із артеріальною гіпертензією. З врахуванням визнання концепції чинників ризику, в первинній профілактиці основний акцент треба робити на зниження ліпідів шляхом зміни способу життя (а саме: запобігати вживання тваринних, молочних жирів), зниження маси тіла і активізації фізичного навантаження організму.
Вміст холестерину в крові піддається корекції за допомогою дієти, що повинна передбачати зниження загального калоражу їжі за рахунок тваринних жирів і багатих холестерином продуктів (яєчний жовток, субпродукти, вершкові жири, м’ясо тварин та ін.). В раціон харчування включають продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти (олія соняшникова, кукурудзяна і соєва, риб’ячий жир, горіхи). Важливо забезпечити організм достатньою кількістю вітамінів, мінеральних солей і мікроелементів. У вигляді джерела білків рекомендується м’ясо птахів і риба, знежирене молоко і сир. Широко включаються овочі і фрукти, бобові, злаки. В їжу рекомендується додавати харчові волокна, які нормалізують роботу кишечника і знижують рівень холестерину плазми (целюлоза пшеничних висівок, пектини, що містяться в продуктах із вівса і сої).
