https://drive.google.com/file/d/1CIgr4MM7o-qfAHAziJc6kWKQXOXEjC_c/view?usp=sharing
Авторка віршів - Єва Білінець ( https://vseosvita.ua/user/id289126 )
У липневий вечір пахли матіоли,
Ти мені промовив: "Люблю як ніколи,
Ти моя кохана, ти моя жадана,
Ти одна для мене була Богом дана."
Шепіт твій розлився по душі, мов ріки,
І розтанув смуток, що болів повіки.
В обіймах щасливих завмерла година,
Моя ніжність щира, єдина, любима.
Мить ця золотава, мов зоря на небі,
Запалила вогник навіки в потребі.
І клялись ми вічно кохати до краю.
Пахли матіоли… Ми були як в раю...
І відтоді доля нас веде стежками,
Де світанки сяють і сонце над нами.
Хоч роки минають, вітри й заметілі,
Наші душі й серце від щастя хмеліють.
Крізь життєві бурі, радощі та болі,
Не згасне кохання, дароване долі.
Той липневий вечір – будем пам'ятати,
З роками кохання буде розцвітати…
Стали ми опорою міцною для кожного,
І світлом кохання – непереможного.
Хай липневий спогад крізь літа пройде,
І любов ту світлу навік збереже.