Використання мобільних телефонів на уроках — сперечання про це тривають вже не перший рік. Деякі вчителі підтримують цифровізацію процесу та вважають, що сучасні гаджети допоможуть у навчанні. Натомість є й ті викладачі, яким смартфони заважають. Що про це кажуть в Офісі омбудсмена та чому мобільні телефони — не такий вже й страшний чорт, як його малюють? Розповідаємо у матеріалі!
Проблема зі смартфонами почалася у школах України ще в середині 2000-х років, коли у дітей почали зʼявлятися мобільні пристрої. Боротьба з ними у кожній школі виглядала по-різному, адже комплексної регуляції цього питання не існувало та й не існує і зараз. Головні проблеми, з якими стикнулися вчителі через мобільні телефони в учнів:
Втрата уваги та розфокусування учнів;
Зниження рівня комунікації між учнями та з вчителями;
Використання телефонів для цькування та булінгу серед учнів;
Відсутність якісного відпочинку та перемикання між видами активності.
Списування та пошук готових відповідей замість самостійної підготовки.
Зважаючи на загрозливу тенденцію, Міносвіти у 2007 році заборонило використання смартфонів на уроках. Наказ проіснував 7 років — до 2014, залишивши за вчителем право обирати: чи можна учням користуватися гаджетами на уроках. Однак і тут уникнути проблем не вийшло, адже тепер обговорення є прямим діалогом з батьками, які можуть одностайно не підтримати заборону на телефони. І знову починаються проблеми:
Деякі батьки дозволяють дітям користуватися телефонами, всупереч більшості. Це призводить до конфліктів.
Ті учні, що ігнорують заборону, можуть увесь вільний час провести у мобільному пристрої та майже не спілкуються з однолітками.
Заборона провокує підвищений інтерес до «гри у хованку» з дорослими — діти проносять телефони у школи таємно, що може теж призвести до конфліктів.
Ще у 2020 році Верховна рада отримала на розгляд законопроєкт, що пропонує заборонити пристрої з інтернетом всім учасникам освітнього процесу в школах: дітям, вчителям та навіть батькам. Проте, він так і лишився нерозглянутим. Війна додала вогню у цю непросту ситуацію, адже тепер мобільний телефон — це засіб екстреного звʼязку з дитиною.

Найрадикальнішими в питанні освіти та телефонів стало управління освіти Львова. Там з 1 вересня 2023 року вирішили заборонити використання телефонів на уроках. За словами керівника управління Андрія Закалюка, переважно учні використовують телефони не для навчання.
Ми хочемо ініціювати й з 1 вересня заборонити використання мобільних телефонів під час навчального процесу. Це відволікає дітей. Я теж був вчителем у школі і я з власного досвіду скажу, що це є правда. Ми з вами маємо розуміти, що потрібно повернути живе спілкування для наших дітей. Я думаю, велика частина батьків погодяться зі мною, — каже посадовець.
Також Закалюк зауважив, що таку заборону впроваджують й у школах Європи та у приватних навчальних закладах, що призводить до позитивних результатів.
Ми розуміємо, що є переживання батьків, коли повітряна тривога, як буде дитина без мобільного телефона. Але в школі завжди є людина, яка відповідає за дітей. Ви завжди можете сконтактувати з класним керівником, з директором, із заступником директора... Вони завжди відкриті до батьківської спільноти. Діти будуть в безпеці, — пояснює чоловік.
Варто зауважити, що указ Міносвіти про самостійну регуляцію ситуації з мобільними пристроями все ще чинний, тому ця заборона може існувати. Однак для Львова ситуація з забороною мобільних пристроїв може бути реальною через можливість навчати дітей офлайн. В Україні є області, де діти вчаться або дистанційно, або мають гібридний графік навчання. Можна припустити, що більшість дітей навчається саме з мобільних пристроїв, адже ця тенденція вирахувалася ще 2020 року, коли під час коронавірусу 81% учнів навчалися з цих гаджетів.

Там пояснили, що питання використання гаджетів досить складне. З одного боку, мобільний телефон допомагає урізноманітнити уроки та заняття, швидко звʼязатися з батьками у разі необхідності або ж екстрено звʼязатися з дитиною у разі позаштатної ситуації. Окрім того, телефон допомагає фіксувати порушення прав дитини.
Однак телефони все більше відволікають дітей від навчання, провокують на списування та пошук готових відповідей в Інтернеті, ще й дуже сприяє зниженню міжособистісного спілкування школярів.
Попри це, заборона використання мобільних телефонів у закладах освіти є порушенням прав учасників освітнього процесу, адже зменшує ймовірність притягнення кривдників до відповідальності у разі булінгу чи іншої неприємної ситуації.
Невирішеними залишається декілька моментів:
Використання телефонів у 5—6 класах є необхідністю, адже там відсутні надруковані підручники. Електронні посібники найзручніше читати саме з телефону;
Якщо здавати телефони на час уроку у спеціальний кошик — відповідальність за них буде нести вчитель. Багато хто з викладачів відмовляється від такого навантаження.
Також варто зазначити, що деякі вчителі дають тести, домашнє завдання чи просто матеріали для самоопрацювання, які легко та зручно робити через телефон. Це один зі значних плюсів, адже тоді телефон використовується саме для навчальної мети.
3 листопада 2023 року пройшло громадське обговорення проблеми використання мобільних телефонів у школі. Вчителі та батьки до одностайної думки не прийшли, але зробили наступні висновки:
Представники батьківської спільноти запропонували виховувати культуру доброчесності — тобто, заохочувати дітей використовувати Інтернет з користю для навчання.
Учасники зборів вирішили ініціювати розробку нормативно-правового акту щодо використання мобільних телефонів у закладах освіти.
Керівник управління освіти міста Львова правий — у багатьох країнах Європи використання мобільних телефонах у школі або суворо регламентовано, або заборонено зовсім.
В країні діє стаття L.511-5 Кодексу про освіту та спеціальний Циркуляр, у якому прописується заборона використання мобільного пристрою в школі та коледжі. Французи пішли навіть далі: телефони та гаджети заборонені не тільки під час занять, але й на екскурсіях, прогулянках тощо. Окрім телефонів, заборонені також лептопи, планшети, геймпади та навіть електронні годинники.
У цій країні правила користування мобільним телефоном також вписані Законом про школу на державному рівні. Однак школи можуть розробити власні правила використання, однак це все потрібно пильно задокументувати. Наразі використовувати гаджети можливо лише за згодою вчителя для розвитку та навчання учнів або ж в окремих випадках. Телефони у шведських школах забирають перед початком дня у спеціальну шафку, а віддають вже по завершенні усіх занять.

А от тут ситуація, як в Україні. На законодавчому рівні немає заборони на використання у школах мобільних телефонів. Це фіксує кожен заклад освіти окремо. На громадському рівні навколо заборони гаджетів точаться дискусії. Міністр освіти та науки Польщі Пшемислав Чарнек проти використання мобільних пристроїв на уроках та перервах, особливо у початкових класах. Але він за те, щоб дитина носила з собою телефон у школу, адже так батьки зможуть відстежити шлях дитини до чи зі школи.
Тут також немає остаточних законодавчих актів, які б забороняли використання мобільних пристроїв у закладах освіти. Коледжі та школи мають власні правила щодо використання та обговорюють це питання з батьками. Однак найчастіше використання гаджетів на уроках заборонене, можна лише на перервах.

Про плюси та мінуси мобільних гаджетів знають чи не усі. Розвивають логічне мислення та технічні навички, але погано впливають на когнітивні функції. Дозволяють дізнатися більше, однак важко контролювати, що саме дивиться дитина в телефоні. Як зробити так, щоб мобільний телефон припинив бути прихованою загрозою, а став помічником?
Перш за все, маємо усвідомити: це ми привчаємо дітей до смартфонів! Набагато легше дати дитині телефон для ігор та мультиків, ніж пограти у гру, сходити на прогулянку чи вивчити віршик. Безліч батьків сьогодні йдуть шляхом найменшого спротиву, обираючи телефон замість живого спілкування. Краще припинити це робити та почати проводити час з дитиною.
Батьківський контроль та довіра. З одного боку, це звучить як антоніми. Проте, це дієвий метод: спочатку обмежити усі сумнівні ресурси та соцмережі для дитини. Далі провести бесіду про правила поведінки в Інтернеті та розповісти про небезпеку, яка може очікувати, якщо не дослухатися до дорослих порад та поясніть, навіщо ви ставите батьківський контроль. Окрім того, варто слідкувати й за часом — скільки дитина проводить годин в Інтернеті. Для дітей дошкільнят та молодшого класу це не більше ніж годину, школярам до 12 років 2—3 години, підлітки — не більше 4 годин.
Звертайте увагу на сильні сторони гаджета. Підберіть застосунки, програми ШІ, електронні книжки та спільноти, які відповідають інтересам вашої дитини. Таким чином, дитина одразу побачить додаткові можливості Інтернету, а не зосередиться на руйнівних соцмережах чи шкідливих сайтах.

Що можна сказати наостанок? Мобільний телефон, як і інші гаджети — лише інструмент в руках людини, який не буде за вас нести відповідальність. Саме тому варто усвідомити, що ми самі маємо слідкувати за якістю використання їх нашими дітьми.
В освітньому процесі мобільні телефони можуть стати корисними, якщо процес регулювати грамотно, але чи дійдуть громадські обговорення до якогось сталого рішення? Зараз, у розпал війни питання щодо гаджетів є складним, адже батькам та дітям треба постійно бути на звʼязку.
Раніше ми більш детально розбирали, у чому плюси та мінуси використання смартфонів у школах.
Користувач:
Гонтар Марина Олександрівна