Загадкова прогулянка

Стрекотуха білобока,
Звуть усі її…

Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.

Дзьоб міцний і гарні крила,
Чорний хвіст, жилетка сіра,
Чи присяде, чи летить, –
«Кар, кар, кар!»,– усе кричить.

Маленький хлопчик
У сірій свитині
По дворах стрибає,
Крихти збирає.

Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю,
Я не цвяхи забиваю,
Я комашок дістаю.

Крізь зимові заметілі
Пташенята прилетіли.
В них червоні гарні груди –
Ніби яблука усюди
Хтось розвісив у дворі.
Звуться пташки…

У дворі не ловить ґав,
Каже грізно: «Гав-гав-гав!»
Пильно дім охороняє,
Кицю Мурку захищає,
Бачить з буди двір увесь…
Хто це, дітки? Звісно,…

Стоїть в стайні,
Вівса просить
І на собі
Хлопців носить.

В неї замість носа — рило,
Весь город ним перерила.
Хрюкає вона: «Хрю-хрю,
Дуже їсти я люблю!»
У багнюці спить щодня
Ця замурзана…

Ходить птаха по подвір’ю:
Гребінець, борідка, пір’я.
А якщо сіда в гніздечко –
Нам несе вона яєчко.

Ходить-бродить по двору
І лякає дітвору.
Заґелґоче, зашумить,
Наче зараз полетить.
Розбігайтеся, малята,
Бо почне він вас щипати!