Бібліотека вебквестів
54
143
0
6
Реакція об'єктів при наведенні: Всі об'єкти активні, похитуються при наведенні, а курсор змінюється на вказівний палець
Вітаю! У вкесті ви прочитаєте розповідь . Вона складається із 8 частинок. Читайте їх у послідовності за підказками. Підказкою слугуватиме останнє слово у кожній частині. Тобто вам потрібно буде перейти до того , хто назаний останнім у частині.
Щоб вийти з квесту потрібно ввести ключ. Його ви знайдете за воротами.
Розпочинаємо.
Ця розповідь про цуценя.
Цей рівень містить 11 інтерактивних об'єктів:
1 вихід.
8 сповіщень.
2 сповіщення з введенням відповіді.
Інтерактивні об’єкти на цьому рівні:
Відгадайте загадку і ви дізнаєтеся яку кличку мені дала Софійка.
На дереві я родився.
Довго у кожусі спав.
Та кожух мій розірвався,
і на землю я впав.
Це і буде ключем до виходу із квесту.
Запишіть кличку з великої букви без крапки.
Чудово! Так саме так назвала Софійка свого маленького друга.
Це безпритульне цуценятко.
Воно вже й не пам"ятає коли і як потрапило на вулицю. Тобто коли це сталося воно було зовсім маленьке. Добре, що була вже пізня весна і стояла тепла погода. Тому воно й не замерзло. Добрі люди підгодовували крихітку. Жило воно під товстим деревом.
У стовбурі дерева , біля самої землі, була досить велика розщелина. Ось там і облаштував своє житло песик. Хтось підстелив йому старенький рушничок і йому було тепло навіть уночі. Він віддано заглядав у очі кожному, хто давав йому їжу з надією, що його безпритульне життя закінчиться і його візьмуть із собою. Та кожного разу його полишали.
Та одного разу він побачив неподалік маленьку дівчинку.
У цій валізі подарунок для дідуся. Відгадайте, що це?
Входиш в одні двері,
а виходиш з трьох.
Думаєш, що вийшов,
а насправді зайшов.
Невеличка підказка : це щось із одягу.
Відповідь напишіть з малої букви без крапки.
Чудово! Дізнайтеся як назвала Софійка песика - зайдіть у ворота.
Який подарунок приготували для бабусі дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку:
Я порою дощовою –
Наче дах над головою.
При собі мене тримають,
А як дощ пройде – складають.
Відповідь напишіть з малої букви без крапки.
Чудово!
Це була Софійка. Вона була така гарненька. У неї було русяве волосся, кирпатенький носик і великі сині очі. Дівчинка була у святковій сукні з великим синім бантом на поясі. Саме у цей день у неї було день народження і вони всією родиною йшли у парк розваг.
Сьогодні Софійка отримала багато різних подарунків. І красиву лялку у блакитній пишній сукні, і велику книгу казок із яскравими ілюстраціями, і навіть двоколісний велосипед. Він був її улюбленого рожевого кольору.
Та мріяла дівчинка про маленького друга - песика. Своєю мрією вона поділилася із мамою.
Мама дуже хотіла здійснити мрію донечки. Але на той час це було неможливо. Бо не було умов для утримання тварин. Жила сім"я у багатоповерхівці, у маленькій квартирі. Зовсім недавно у них народився малюк. Тому всюувагу приділяли немовляті.
Та зовсім скоро все повинно було змінитися. Так сказав тато.
Тато працював архітектором. І багато будівель у місті спроектував саме він. Дома він бував рідко, так як крім роботи він займався будівництвом родинного будинку.
Будинок був готовий до заселення . Кімнати в ньому були просторими. Місця вистачить усім. У Софійки тут була своя кімната із рожевими шпалерами та пухнастим білим килимком на підлозі. Навіть її ліжечко будо у вигляді будиночка. Його тато прикрасив яскравою гіпляндою.
Напередодні у них був переїзд.
Своя кімната була і у ї старшого брата.
Її старший брат Славко навчався у старших класах і дуже захоплювався музикою. У його кімнаті було багато постерів із популярними рок - групами. Він сам грав на гітарі і мав їх декілька. Мабуть любов до музики дісталася йому у спадок від дідуся - музиканта. Він працює у філармонії і грає на роялі.
Сьогодні, після відвідування парку розваг, вони збираються відвідати дідуся і дадусю. Так як дідусь з бабусею живуть за містом, то їхатимуть автомобілем.
Тепер, коли ви вже гарно знаєте цю родину, повернемося до історії з песиком.
Отож, коли песик побачив Софійку, вона дуже йому сподобалася. Він віддчув всім своїм маленьким собачим серцем її доброту. Дівчинка присіла і простягла руку. Маленьке цуценя лизнуло її пальчики. Дівчинка посміхнулася і її очі засвітилися щастям. Вона обернулася до своїх рідних і не наважувалася просити про те щоб забрати пухнастика із собою. Але її зрозуміли і без слів.
Мама з татом сказали, що тепер вона може забрати песика собі.
Дівчинка погладила песика по голівці. І той, з щасливим гавкотом, кинувся дівчинці до рук. Були раді всі. І навіть Славко не стримався і пробігся разом із новим другом. Навіть немовля посміхалося і щось по-своєму говорило.
Отож, сьогодні вони поїдуть до бабусі і дідуся із новим членом сім"ї.
А які гостинці приготували для дідуся і бабусі ви можете дізнатися заглянувши у валізи.
Рефлексія від 4 учнів
Сподобався:
Так: 4
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 4
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 4
Так: 0