Одяг ми для ваших нiг,
З нами ви i в дощ i в снiг

 (Взуття)

Ледь помітний він, маленький…
То квадратний, то кругленький…
Як його ти відірвеш,
То штани не застібнеш…(

Ґудзик)

По грязюці гуляють,

А сухо – відпочиваю.

(Калоші)

Ношу на голові поля,

Але це зовсім не земля.

(Капелюх)

У домівці їх взувають,
Біля ліжечка знімають.

(капці) 

Кудлатий вовк,

А всім потрібний. 

  (Кожух)

Я на блискавцi буваю,
У негоду захищаю. 

(Куртка)

Вдень ковбасою,вночі – кишкою. 

  (Панчоха)

Не вдягають їх хлоп’ята,

мов принцеси в них дівчата.

(сукня)

А пройде він — повісять десь,
І знов його чекаю.(Плащ і дощ)

Входиш в одні двері, 
а виходиш з трьох. 
Думаєш, що вийшов,
а насправді зайшов

 (Светр)

Комірець і рукави,
Більш для хлопчиків вони.

(сорочка )  

Не вдягають їх хлоп’ята,
Мов принцеси в них дівчата

(сукня)

Один хлівець на п'ятеро овець.

 (Рукавичка)

Невеличкі дві хатини,

В них м’які і теплі стіни.

По п’ять братиків малих

Прожива в хатинах тих. 

  (Рукавички)

Два братики-вусатики,

В обох жовтенькі сорочки,

Стоять у кутку,

Повисували язички.     

   (Черевички)

Вдень — завзяті та проворні:

можем бігати, стрибати,

а вночі ми безпорадні,

бо лягають ноги спати.

 (Черевики)

 Ані тіла, ані духа, має рота, шкіру й вуха.

 ( Чоботи)

Довгі вуха, та не заєць, пухнаста, та не киця

.(Шапка)

Натягнiть мене на вуха –
Не злякає завiрюха!

 (Шапка)

По дорозі я йшов,

Дві дороги знайшов,

По обох пішов.

(Штани)

Лютих не боїться зим,
Хутром вкриє нас густим.

(шуба)