На кухні у матусі.

Вітаю, шановний друже,ви з успіхом пройшли цей рівень!

Ніг не маю, а ходжу,
Рота не маю, а скажу,
Коли обідати, коли спати,
Коли роботу починати.

В дні погожі сонцем грає,
На морозі – розцвітає.

Я росла в темній темниці,
Як зросла— взяли в світлиці,
З мене шкуру всі деруть,
Мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є,
І назвіть ім’я моє.

Он на яблочко похож,

В лечо и борще хорош.

Режу я его в салат.

Угадали что?

И в жару и в мороз
За окном стеклянный Нос.
Чтоб в любое время года
Знали мы что за погода.

Кажуть, щоб хвороб не знати,

Треба всім мене вживати.

Може, ви мене й з’їсте,

Тільки сльози проллєте.

У нії безліч одежинок,
У одежинок немає застібок.
Якщо хтось із одежинок
Приготує раптом салат,
Обов’язково знайде в ньому
Вітамінів цілий склад.

Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.

Є у блюдечка подружка,

Що одне лиш має вушко.

Можеш кралю цю зустріти,

Як захочеш чай попити.

Мойдодир я рідня,
Отверни скоріше мене:
І холодною водою
Жваво я вмию тебе.

Чтобы вылепить пельмешки
Нужно тесто раскатать…
Подскажите — ка, ребятки,
Что мне надо в руки взять?