Краса і прекрасне

Пльонтанізм – це термін, який придумав український художник Іван Марчук для опису своєї оригінальної техніки живопису, яка полягає в нанесенні на полотно дрібних точок різних кольорів, що створюють ефект мерехтіння світла і глибини простору, чим досягається ефект об’ємності й світіння. Таке зображення, балансуючи на межі рукотворного і технологічного, через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню.

Слово пльонтанізм походить від українського діалектного слова «пльонтати», що означає «пробивати дірки» або «шити». Пльонтанізм — це також авторський творчий метод Івана Марчука, який виражає його особливе світосприймання і філософію. Пльонтанізм виник у 1970-х роках як результат експериментів Івана Марчука з різними техніками живопису. У 1972 року маловідомий молодий художник винайшов авторську техніку передачі зображення під назвою «пльонтанізм» (від подільського діалектного слова «пльонтати», тобто «плести», «переплітати»). Він намагався створити щось нове і незвичне, що б відрізнялося від традиційних стилів. Він також хотів передати своє власне бачення світу і його глибину.

Він згадував, що його натхненням були колядки, музика, природа і філософія. Це дало йому в руки унікальний інструмент гіперреалістичного творення пейзажу. Пльонтанізм став визнаним як геніальний і оригінальний напрямок у сучасному мистецтві. За своє життя Іван Марчук створив близько 5 тисяч картин.

Та ти справжній геній! Твоя літера " П"

Епоха Відродження, Ренесанс — це період великих, глобальних змін. У цей час відбулися Реформація церкви, відкриття Америки та падіння Візантійської імперії. Далеко вперед просунулися наука й техніка. Небувалих вершин досягло мистецтво. Всі ці події вплинули на думку людей, на їхню свідомість та кардинально змінили світосприйняття.

Класичний приклади ідеалу жіночої краси в епоху Відродження — Мона Ліза, а також Венера Боттічеллі. Все та ж блідість і високий лоб, але вираз обличчя стає загадковішим, а волосся тепер вільно укладене. Пишна фігура стає однією з головних цінностей цього періоду. Повні руки, широкі стегна, м’які і плавні риси — все це цінувалося в епоху Відродження. Що стосується зачіски, то ідеальним варіантом було світле хвилясте волосся.

Пишаємося тобою! Тримай букву " Л"

17-18 століття диктують нові правила жіночої краси. Одне з основних — це тонка талія. Настає епоха корсетів, деякі дівчата примудряються стягнути свою талію до 33 см. При цьому у парі до корсета завжди йде дуже глибоке декольте. Красуні ретельно охороняють себе від сонця, адже в моді білосніжна шкіра. Дами в мереживних воланах нагадують красиві статуетки з порцеляни.

Не одна з найкращих рис характеру, правда? Твоя буква " Ь"

Слова «нарцисизм», «нарцисичний» і «нарцис» зазвичай використовуються як негативно забарвлені, що вказують на марнославство, зарозумілість, егоїзм або просто самозакоханість. Стосовно соціальної групи вони можуть іноді означати елітарність або байдужість до проблем інших людей.

Філософи такі неймовірні! Записуй букву " О"

Відомо, з якими труднощами стикнувся Платон, коли намагався дати визначення прекрасному. Словами софіста Гіппія він наводить приклади прекрасного: прекрасні дівчина, кобилиця, інструмент, водночас прекрасними є і закони, справедливість, мудрість. Але це не задовольняє Платона: він проводить чітке розмежування між сутністю прекрасного як такого та його проявами, що є важливим кроком у визначенні даної категорії. Вічна, божественна ідея краси, згідно Платону, обумовлює існування усіх прекрасних явищ, а тому і є сутністю прекрасного. В діалозі „Бенкет” стверджується, що той, хто побачить прекрасне в його сутності, побачить ідею краси, той „побачить передусім, що прекрасне існує вічно, що воно не виникає і не зникає, ані збільшується, ані зменшується; що воно не є прекрасним тут, а огидним там, ані що воно є то прекрасним, то огидним,... ані що воно прекрасне в одному відношенні і огидне в іншому...”. Отже, саме у Платона ми спостерігаємо перші спроби визначити красу (і прекрасне) як категорію, тобто універсальне естетичне поняття.

Плато́н (грец. Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи відомої як Академія Платона. Один з основоположників європейської філософії нарівні з Піфагором, Парменідом і Сократом

.

Твоя буква " Н"

Аполло́н (грец. Ἀπόλλων) — у давньогрецькій міфології один із головних богів олімпійського пантеону, син верховного бога Зевса й титаніди Лето, брат-близнюк Артемід

Ого! Можливо змінимо назву проєкту на " Педагогічне чаювання"?

Твоя заслужена буква на даному етапі "Т"

Чайна церемонія зародилася в Китаї і лише через декілька століть її атрибути успішно перекочували спочатку в японську, потім і в європейську культуру. У Китаї вірять, що чай – одна з «семи речей, потрібних щодня».

Спочатку чай в Китаї пили для здоров'я, як ліки. Чайна традиція почала формуватися в храмах, ченці цінували стан спокою, радості та гармонії, яке дарував напій.

Перші згадки про вдумливі чаювання зустрічаються в літописах династії Тан, яким понад 1200 років. Вже тоді китайська чайна церемонія описувалася як «ча дао», що означає «шлях чаю».

Класична чайна церемонія не терпить поспіху. Головне – настрій і атмосфера умиротворення. Як це відбувається:

1. Майстер готує все для чайної церемонії і розставляє посуд на чабані.

2. Перший крок – знайомство з чаєм. Його засипають у спеціальну коробочку і передають по черзі всім учасникам церемонії. Вдихаєш аромат, розпізнаєш ноти, налаштовуєшся.

3. Заварник прогрівають окропом, інший посуд теж обдають гарячою водою.

4. Першу протоку не п'ють, вона потрібна, щоб змити пил з чаїнок і дати їм розпаритися.

5. Заварений чай переливають у чахай (чашу справедливості). Так кожен отримує настій однакової міцності.

6. Перед тим, як пити чай, знову вдихають його аромат і прислухаються до відчуттів. П'ють з маленьких піал, яких вистачає на 3-5 ковтків. Важливо не поспішати і знайомитися з відтінками смаку.

Мода циклічна, корсети і зараз дуже популярні. Буква " Н"

Вікторіанський вік - епоха, коли сонце ніколи не сідало на Британську імперію, час, коли вищі класи Британії відчували, що їхнє суспільство є втіленням процвітання, прогресу та чесноти, однак слова Діккенса могли стосуватися його власного вікторіанського віку, а також вони застосовуються до обстановки французької революції його роману . Вікторіанська епоха була часом контрастів - бідності, а також процвітання, принижуючої ручної праці, а також технічного прогресу, і розбещеності, а також чесноти.

А ти хотів би бути частинкою цієї епохи? Занотуй букву " А"

Імпресіонізм (від фр. impression – враження) – мистецька течія у живописі, а також у літературі та музиці, яка виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX століття у Франції. Засновники імпресіонізму – як і символізму, та експресіонізму – діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла, проте, на відміну від неокласицизму, не мають на меті об'єктивно відображати реальність, а ставлять за ціль поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього. Термін уперше використали в негативному значенні у критичній оцінці твору Моне “Враження, схід сонця”, (1872).

Цікаво! І нам відоме дане слово! Особливо приємно, коли хана москалям!

Запиши букву " І"

Коли говорять про сакуру, негайно згадують про Японію. «Країну сонця, що сходить» неможливо уявити собі без сакури та звичаю милуватися її цвітінням. Ця традиція налічує, щонайменше, 9 століть та називається ханами.

Цвітіння сакури триває всього від 7 до 10 днів. Потім квіти опадають, і земля під деревами покривається килимом білих та рожевих пелюсток. Але Японські острови простягаються з південного заходу на північний схід. Сакура починає цвісти на острові Кюсю ще наприкінці лютого, а закінчується її цвітіння на острові Хоккайдо наприкінці травня.

Так - так, хто ж не згадає Клеопатру. Буква "З"

Кожна епоха створила свій ідеал жіночої краси. Так було і в Стародавньому Єгипті. Створе­ний тоді облік досконалої жіночої краси зрозумілий і сьогодні. Це висока, струнка, плоскогруда брюнет­ка з тонкою талією, прямими плечима (звідси пішов вираз «єгипетські плечі»), широкі, але не пишні стегна, маленькі кисті рук і ступні, правильні, тонкі риси обличчя, припухлі чуттєві губи, маленькі вуш­ка і мигдалевидннй розріз очей.

Ця таємнича, не до кінця вивчена ци­вілізація вплинула на різні культури, в тому числі на грецьку, яка послужила фундаментом мисте­цтва і науки наших днів.

Форми давньоєгипетського мистецтва надихали європейських художників у пору становлення сти­лів ампір, модерн, неокласицизм. Не виключено, що вони здатні найрадикальнішим чином вплину­ти на розвиток сучасної європейської моди, тому, що в них є те, що рівнозначне поняттю «згадки (спомин) про майбутнє».

Краса танців світу вражає! Буква " М"

Балет — вид сценічного мистецтва, танцювальна театральна вистава, у якій музика поряд з танцем відіграє важливу роль у розвитку сюжету і створенні відповідного настрою; синтетичний вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається в основному засобами танцю, міміки і музики.